Найближчим часом уряд та парламент України можуть суттєво перекроїти фармацевтичний ринок. До цього часу мало хто у владі звертав увагу на те, що в країні сильно розрослись аптечні так звані мережі, а також зріс вплив дистрибуторів, які доставляють ліки від виробників до аптек. За останні роки розміри та вплив деяких з них сягнули такого рівня, що настав час констатувати утворення конгломератів, близьких до монополій, і, як наслідок, і подумати про протидію ним, адже монопольне становище автоматично веде до цінового диктату та зростання цін для кінцевого споживача. Оскільки фармацевтична галузь стратегічно важлива і є частиною системи національної безпеки, залишати її у нинішньому стані й надалі вже неможна.
Обмеження монополій
У парламенті було створено тимчасову слідчу комісію для вивчення монополії на фармринку, і їй вже вдалося погодити із керівництвом МОЗ та комітету ВР з питань охорони здоров’я концепцію ухвалення правок до закону про лікарські засоби, які дозволять побороти монополію і зловживання в аптечній царині, а також знизити вартість ліків.
То що ж пропонується?
Зараз готуються поправки та доповнення до законопроекту №11493, який Верховна Рада України підтримала 20 листопада у першому читанні. У нинішньому вигляді він більшою мірою стосується спрощення процедури імпорту ліків, а саме визнання Україною сертифікатів на ліки з США, ЄС, Великій Британії та інших країн, аби мінімізувати строки та бюрократію (корупцію) під час доступу до українського ринку.
Але, за даними блогера Сергія Лямця, це не вирішує всіх проблем галузі, тому 9 грудня за підсумками роботи парламентської Тимчасової слідчої комісії щодо завищених цін на ліки з боку дистрибʼюторів було вирішено внести до проекту закону правку про обмеження монополій: депутатам та уряду запропонують обмежити закупівлю одним дистрибутором одного препарату в одного виробника ліків 20-ма відсотками обсягу від його повного виробництва. Можливо, ця цифра ще буде дискутуватись, вона може виявитись трохи меншою чи більшою, але її мета очевидна: більше ніхто не зможе контролювати весь ринок або його половину, бо на місці монополістів з’являться інші компанії, які почнуть конкурувати між собою, що й призведе до зниження цін для кінцевого споживача.
Хто ж ці монополісти на ринку дистрибуції?
Знайомі обличчя
В Україні зараз працює біля 18 000 аптек і два дистрибутори, які разом контролюють за різними даними 90-96% логістики ліків, і 5 великих аптек. Не маючи ніяких рамок та цінових обмежень, саме вони, а не виробники, впливають на кінцеві ціни. І коли фіксується суттєве удорожчання препаратів – іноді у 2-3 рази, - то це заслуга саме великих дистрибуторів і аптек.
Дистрибуторські компанії "БаДМ" та "Оптіма-Фарм" контролюють приблизно по 45% ринку. З такими частками вони з легкістю тиснуть на виробників та аптеки, вимагаючи у перших нижчі ціни і змушуючи других продавати за завищеними цінами, і заробляти шалені гроші на різниці.
Роздрібні продажі ліків у 2023 році перевищили 130 млрд грн., а у 2024 році вони сягнуть 170 млрд. Навіть якщо припустити, що два дистрибутори заробляють 10% (насправді більше), не складно порахувати, що за рік роботи вони мають 13-17 млрд грн. виручки. І все це не за те, що вони інвестують у наукову роботу, освіту фармацевтів, купівлю складного обладнання і все інше, а лише за те, що мають склади та кілька десятків вантажівок – не надто складний бізнес, який не під силу комусь іншому.
Після встановлення на законодавчому рівні заборони відпускати дистрибуторам більше 20% кожного препарату від виробника ці дві компанії, які і будь-які інші, автоматично втратять свій вплив на всю індустрію, що має знизити ціни.
Але, скоріш за все, боротьба за цю норму буде запеклою, адже власники двох найбільших дистрибуторів – люди впливові і мають величезні ресурси.
Так, власником СП "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" є Андрій Губський, брат Богдана Губського (на фото), відомого тим, що був народним депутатом, віце-президентом футбольного клубу "Динамо" (Київ) і членом так званої "київської сімки" разом з Віктором Медведчуком та Григорієм Суркісом, членом партії Медведчука - Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), а також проросійського блоку "За єдину Україну!", потім Губський переметнувся до партії «Батьківщина», звідки його у 2010 році вигнали. Зараз Андрій Губський живе за кордоном, заробляючи в Україні.
ТОВ "БаДМ" належить Олександру Дитяковському і Ігорю та Олександру Суходольським. Це бізнесмени з Дніпра. За оцінкою Forbes, статки Дитяковського оцінюються у 130 млн дол., він посідає 93-місце у списку найбагатших українців. Дитяковський також живе не в Україні.
Аптеками «АНЦ» володіють бізнесмени з Запоріжжя Констянтин Пучин, Андрій Ахтирський та Артур Кадушкін. Власником "Подорожника" є львівський бізнесмен Олександр Федечко. «911» належить харківʼянам Ашоту Даніеляну і його сину Сергію. Засновниками Сіріус-95 («Бажаємо здоров’я») є троє київських бізнесменів: Ігор Пустовіт, Андрій Варченко та Олександр Кощей.
А власником «Аптеки доброго дня» є киянин Ігор Червоненко, рідний брат Євгена Червоненка, відомого бізнесмена і політика, колишнього міністра транспорту.
Скільки заробляють дистрибутори
З різних джерел нам вдалося отримати оцінки діяльності двох компаній.
Так, дохід "Оптіма-Фарм" у 2021 році становив 46 млрд грн., а лише за перше півріччя цього року – 32 млрд. Три роки тому її маржа становила 4,3%, а її націнка складала 4,5%. Цього року маржа досягла 11%, тобто зросла у тричі, а націнка – 11,9%.
Схожа картина і у БАДМ: дохід у 2021 році - 51 млрд грн., у першому півріччі цього року – 32 млрд. Маржа зросла з 4 до 10,6%, націнка – з 4,2 до 11,9%.
Ці дані вказують на те, що обидва дистрибутори розвивались синхронно, обидва отримували все більшу і більшу маржу від виробників і також синхронно збільшували націнки для аптек. Фактично, користуючись своїм напівмонопольним становищем, вони «нагнули» усіх, отримуючи прибуток двічі: за рахунок вимагання знижок від виробників і за диктат цін для аптек. Це не могло пройти непоміченим.
У червні цього року АМКУ відкрив справу щодо порушення законодавства прозахист економічної конкуренції.
Предмет справи АМКУ полягає у тому, що «дії товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» та спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, які полягають у встановленні подібних цін реалізації лікарських засобів, зокрема «Спазмалгону», «Евказоліну аква» й інших, а також схожої динаміки зростання цін та схожої поведінки щодо формування цін на лікарські засоби, зокрема «Спазмалгон», «Евказолін аква» та інші, у 2019–2023 роках при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об’єктивних причин для такої поведінки зазначених суб’єктів господарювання, містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції…»
Простими словами, мова йде про картельну змову, інакше синхронне збагачення двох фірм і зростання цін для кінцевих споживачів пояснити складно.
Двом компаніям загрожує штраф у розмірі майже 6 млрд грн. для кожній, тому, за деякими даними, власники цих дистрибуторів терміново оголосили про виплату собі дивідендів: «БаДМ» – 2,3 млрд грн, "Оптіма-Фарм"– рівно стільки ж. Тобто синхронізувались навіть у цьому. І ці гроші, ймовірно, були або будуть повністю або частково виведені з України за кордон.
І ще майже монополія
Ситуація з ліками потроху стала загрозливою і ще через один фактор: розвиток аптек, об’єднаних одним брендом. Зараз існує п’ять таких. За даними Forbes, ось їхні показники:
-"АНЦ" - виторг 20,4 млрд грн., частка ринку 16,3%, кількість аптек 1143
-«Подорожник» - виторг 18,4 млрд грн., частка ринку 15,5% кількість аптек 1744
-911 - виторг 17 млрд грн. частка ринку 13%, кількість аптек 1532
-"Сіріус-95" («Бажаємо здоров’я») - виторг 14,2 млрд грн., частка ринку 10,6%, кількість аптек 1002
-"Фармастор" («Аптека Доброго Дня») - виторг 7,4 млрд грн., частка ринку 5,5%, кількість аптек 736.
Таким чином, вони разом контролюють 60% ринку. Це не монополія, звісно, але чудова основа для картельної змови.
Крім синхронізації у підвищенні цін, великі аптеки мають суттєвий вплив і на вибір споживачами ліків та супутніх товарів.
За даними «Українських новин», у фармацевтичній галузі прийняті маркетингові договори, які часто позиціонуються як механізм, що робить ліки доступними для пацієнтів: виробник продає препарат за фіксованою ціною, але повертає аптекам знижку у 30%, щоб зменшити ціну для кінцевого споживача. Насправді, цей механізм не тільки не вирішує проблему доступності, а й створює додаткові ризики для споживачів.
На прикладі популярних гепатопротекторів іноземного виробництва видання з’ясувало, що у реальності ціни на ці препарати суттєво варіюються в різних аптеках: від 1209 грн до 2670 грн. Чому? Тому що відсутній контроль над роздрібною націнкою. Тепер уявімо, що одна з великих аптек отримала знижку виробника: хто і що їй заборонить встановлювати будь-які ціни у свої тисячах аптеках?
У багатьох країнах Європи такі договори заборонені, але ціни на препарати залишаються стабільними. Одна з причин заборони - створення дискримінації на ринку. «Аптеки отримують знижки залежно від обсягів продажів або умов договорів, що ускладнює конкуренцію для менших гравців», - пише видання і робить висновок про те, що механізм маркетингових договорів спрямований на посилення позицій великих аптек, а не на користь кінцевих споживачів.
Крім того, досі в Україні аптеки практикують преміальні викладки тих чи інших препаратів: це коли виробник або дистрибутор платять аптекам за більш вигідну викладку на вітринах препаратів чи навіть коли аптекарі рекомендують препарати конкретного виробника, причому нерідко вони це роблять без медичної доцільності.
Цікавим є й той факт, що аптеки почали замовляти виробникам товари, які продають під своїми власними брендами, спеціально для цього створеними. Подібне практикують великі торгівельні мережі, наприклад «Сільпо», «Метро» та багато інших: вони замовляють за низькими цінами виробництво товарів, які маркуються брендами цих мереж, і продаються з полиць супермаркетів дешевше, ніж інші бренди. Ця стратегія очевидна і виправдана, адже мережі супермаркетів – це потужна і розгалужена система збуту. І ось настав той час, коли аптеки вирішили піти тим самим шляхом. Що з цим не так?
Як пише Forbes, «АНЦ», «Подорожник» і «911» почали випускати ліки під власними торговими марками (ВТМ). Під ними аптеки виводять найрозповсюдженіші лікарські засоби, біологічно-активні добавки та інші товари, наприклад вологі серветки або зубні щітки. Фактично аптеки стали «виробниками» ліків і створили конкуренцію для реальних фармвиробників.
Але це стало цікаво маленьким фармвиробникам, які погоджуються виробити товар втричі дешевше, ніж великі виробники, залишаючи собі лише 70% ціни, інше іде в прибуток аптекам. Аптекарі, ясна річ, рекомендують покупцям саме власні препарати, а не ті, що постачають фармкомпанії, які змушені вкладатись у маркетинг і рекламу.
В результаті виторг власної торгової марки аптеки «Подорожник» Baum Pharm за 2023 рік приблизно склав 2 млрд грн. Це майже 10% від загального виторгу.
Всього цього не було б, якби аптеки не розрослися до таких великих розмірів. І саме тому минулого року з’явився проект закону, який забороняє вимагати й отримувати кошти чи іншу вигоду за рекомендації та призначення ліків, у тому числі, ВТМ. Правда, цей законопроект так і залишився проектом, але свідчить про те, що законодавці вже давно бачать у великих аптеках загрозу.
Переділ ринку?
Зараз у ЗМІ з’явилося чимало публікацій про те, що нібито поправки про наступ на монополії – це не що інше, ніж переділ ринку. Інші кажуть, що дві дистрибуторські монополії та п’ять найбільших аптек в жодному разі неможна чіпати, адже якщо їх посунути, нові дистрибутори не встигнуть чи взагалі не зможуть закупити достатньо транспорту для доставки ліків та складських приміщень (що неправда за визначенням), а люди не матимуть такого великого вибору аптек у найменшої відстані від дому. І багато хто стверджує, що обмеження у 20% на закупівлю в одного виробника аж ніяк не вплине на ціни на ліки. Тобто питання прогнозовано перейшло у площину лобіювання інтересів існуючих дистрибуторів і найбільших аптек.
Насправді монополія на фармацевтичному ринку призводить (у випадку України – вже призвела) до низки негативних наслідків, які не обмежуються лише існуючими гравцями. Ось деякі з них:
-найбільші дистрибутори хваляться широким асортиментом, але насправді вони сфокусовані на тій продукції, яка є найбільш прибутковою, а не необхідною людям, тобто це – штучне обмеження асортименту
-зростає ризик зриву поставок, адже проблеми великого дистрибутора здатні зупинити поставки у суттєву кількість аптек та регіонів – таке сталося у перші місяці після повномасштабного вторгнення, тоді як велика кількість менших дистрибуторів не призвела б до такого
-необґрунтоване підвищення вартості ліків за рахунок надвисоких торгівельних націнок веде до соціальної нерівності
-відсутність конкуренції не стимулює покращення логістики, а призводить до затримок у постачанні ліків у віддалені регіони, зокрема, прифронтові.
Всі ці проблеми автоматично призводять до зниження довіри до всієї системи охорони здоров’я, до змушеного самолікування зо всіма його наслідками, а також відбирають у виробників значні ресурси, які можна було б інвестувати у розвиток виробництва та наукові розробки. Нарешті, монополія – це прямий шлях до процвітання корупції.
Так само негативний вплив мають і найбільші аптеки, адже вони також задіяні у цінових змовах та штучному просуванні певних препаратів на шкоду іншим.
Щодо національної безпеки, то такий устрій фармринку створює загрозу дефіциту ліків, при цьому ані дистрибутори, ані аптеки не несуть ніякої відповідальності за недоступність ліків.
Дискусійне питання
Як само слід обмежити вплив дистрибуторів і яким чином врегулювати аптечний бізнес, це питання для широкої та глибокої дискусії, під час якої слід вивчити світовий досвід.
Так, у США, Німеччині та Великій Британії законодавчо заборонено фінансове стимулювання аптек для просування певних брендів. В ЄС діють обмеження на концентрацію аптек у одного власника, зокрема, у Німеччини одна людина або компанія може володіти максимум чотирма аптеками (а не сотнями і тисячами, як в Україні), при цьому власник має бути професійним фармацевтом. Така ж система діє і у Франції.
У Швеції та Фінляндії до 2009 року аптеками володіла виключно держава, і лише після розпочався процес часткового доступу приватних власників. Очевидно, що це вже не український шлях, але цікавим є сам факт підходу держави до захисту здоров’я та безпеки власних громадян.
Також обмеження на кількість аптек в руках одного власника діють в Італії, Іспанії, Польщі. А у Греції діє регуляція цін.
Тому ідея ввести 20-відсоткове обмеження на придбання одним дистрибутором одного препарату в одного виробника не виглядає чимось екзотичним чи дискримінаційним.
«Цифра 20% відповідає міжнародним стандартам. У європейській практиці компанії з ринковою часткою понад 20% знаходяться під особливою увагою антимонопольних органів, оскільки така частка може призвести до зловживань домінуючим становищем. Встановлення цього обмеження сприятиме розвитку конкуренції, зменшенню впливу монополій та зниженню цін на ліки для споживачів», - вважає Лямець.
