24 жовтня в арт-просторі Тлум відкрилася виставка Богдана Суцвіта "Буденність". Це проєкт, який демонструє нашу повсякденність в контексті війни — через щоденний вибір між зброєю та "мирним життям", що апелює до внутрішнього стану кожної людини.

Повідомляє Апостроф.

Афіша виставки "Буденність" Богдана СуцвітаФото: instagram.com/tlo_om

"Виставка, яка спонукає задуматись над буденністю і повсякденністю через символи зброї і засобів захисту. Над повсякчасними виборами, які людина робить в своїх думках. Від світогляду формулюються думки, і кожна думка - це вибір в якусь сторону. Від думок залежать дії, або бездіяльність, і на цьому роздорожжі головне - не втрачати контексту і вміти бачити його різність", - йдеться в описі до експозиції.

Читайте також: Лише одна скульптура: у Дніпрі відбулося відкриття незвичної виставки.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Один з потягів серії з написом "PEACE" (мир)Фото: Андрій Ходьков

Суцвіт розповідає, що ідея "Буденності" з’явилася наприкінці 2023 року, а реалізована була на початку 2024-го.

В основі серії робіт — металеві пластини з бронежилета, який йому передав товариш на початку повномасштабного вторгнення.

Поверх них — образ пістолета, складений з іграшкової копії потяга метро та дерев’яної рукоятки. Дерево - єдиний "живий" матеріал, який підкреслює живість поточного моменту.

"Спочатку була одна робота — просто потяг з написом "Буденність". Потім воно переросло в серію. Це все про буденність зброї зараз і про вибір, який роблять люди", — пояснює художник.

Найперший потяг з серії з написом "Буденність"Фото: Андрій Ходьков

На трьох потягах-зброях є написи "PEACE" (мир), "БУДЕННІСТЬ", "PIECE OF SHIT" (лайливе - "шматок лайна", проте слово "шматок" англійською дуже співзвучно з "мир", тому на цій грі слів автор також акцентує увагу).

"Напис "Буденність" у цьому образі зброї підкреслює, що зброя в наш час і стала цією буденністю", - зазначає митець.

Ми щодня стикаємося з вибором та спостерігаємо контраст життя в призмі одного контексту війни. Кожен по-своєму адаптувався й обрав як діяти, проте цей вибір повертається до нас щодня й змушує обирати наново.

Ми "змушені" щось обирати від народження, навіть коли кожен варіант нам здається неправильним, чи небезпечним. Дисонанс образів у експозиції дозволяє це вкотре обміркувати.

Гільзи з головами Lego в зіп-пакетахФото: Андрій Ходьков

Ще одна виразна деталь серії — гільзи з головами Lego, поміщені у зіп-пакети. За словами Суцвіта, це образ обмеження та ізоляції в цьому середовищі: "Ми частина цього всього і не можемо нічого з цим зробити, поки в нас є ця загроза".

Він додає, що композиція також стосується теми вибору: "Ти ніби в тілі знаходишся, щоб зробити вибір — умовно, який патрон обрати. Що ти обереш — потяг чи зброю?"

Художник визнає, що прагнув поєднати "дитячу наївність із серйозними контекстами":

"Зброя — доволі недитячий контекст у цьому. Ніби хочеться зануритись в стан дитячості, хоча навколо буденність зброї".

Експозиція "Цілісність", центральна робота "Стержень" (2022)Фото: Андрій Ходьков

Поряд із серією "Буденність" у просторі Тлум представлено частину попередньої експозиції митця — "Цілісність", його першої персональної виставки, яку він організував в Умані у 2022 році.

"Цілісність" складалася з дев’яти робіт — восьми графічних і однієї акрилової — та досліджувала тему пошуку духовного стрижня. У маніфесті виставки звучали слова:

"Бажаєш продовжити шлях

Будь особливим...

Тому май в собі стержень

Навіть шпилька породжує дещо".

Поєднання двох експозицій Богдан пояснює так: "Тут (в "Цілісність") треба було знайти в собі стрижень, щоб рухатися далі, щось створювати й бути сильним. А оця фрагментація ("Буденність"), що типу треба тримати його в собі, хоча воно наче розбиває фокус".

Виставку можна відвідати з 24 жовтня до 6 листопада за адресою Ярославська, 26. Вхід вільний, роботи доступні до придбання.

Нагадаємо, що в Національному музеї в Кракові (MNK) триває масштабна виставка "Львівʼянки" ("Lwowianki" / "Women of Lviv"), яка відкрилася 12 вересня 2025 року і триватиме до 1 березня 2026 року.

Про митця

Богдан Суцвіт родом з Умані й зізнається, що місто відклало певний контекст у його творчості. Зокрема архітектура та історична залученість різних митців до роботи в Умані. Наприклад, перша робота архітектора Владислава Городецього, автора будинку з химерами в Києві, - це технікум навпроти школи, де навчався Богдан.

Богдан СуцвітФото: Андрій Ходьков

Дитиною Богдан Суцвіт відвідував художню школу, проте згодом покинув навчання. Свідомо повернувся до творчості з 2020 року шляхом рефлексії: "Хотілося малювати якісь емоції, кудись виливати. Малювання було одне з того, що я до цього мав".

Митець в формуванні стилю прагне до певної нашарованості: "Наприклад, ти бачиш один обʼєкт, але коли вдивляєшся в нього, то цей обʼєкт може складатися з різних обʼєктів. Не те шоб я надихався, але мені подобається художний 15 століття - Джузеппе Арчімбольдо, який явно випереджав час".

Наразі Богдан здебільшого експерементує, хоча малює, зазвичай, тільки графіку.

Зокрема в усіх графічних роботах митця присутні тваринні образи, адже він багато часу провів у бабусі в селі, яка жила біля лісу: "Там постійно як в зоопарку". Ці спогади також вилились у хобі Богдана - колекціонування комах.

Раніше ми розповідали, що 21 жовтня в Музеї історії міста Києва відбулася виставка присвячена 100-річчю Асоціації революційного мистецтва України, яка відкрила масштабний мистецький фестиваль Avant-garde Kyiv Fest.

Цікаві новини для вас: