Врожай 2020 року гірший за минулорічний, чому виною погода - спершу безсніжна зима, потім посушлива весна, тому ґрунту не вистачає вологи. Уже відомо, що загинули значні обсяги озимих. "Апостроф" з'ясовував, чи вистачить продовольства країні, чи може все піти на експорт, і що буде з цінами на зерно.
У 2020 році урожай зернових і зернобобових культур в Україні може скоротитися в порівнянні з торішнім щонайменше на 10%. Нагадаємо, у 2019 році в країні було зібрано рекордний урожай на рівні понад 75 мільйонів тонн. Середня врожайність склала 49,1 центнерів з гектара.
За оцінками Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", виробництво озимої пшениці в поточному році складе 24,2 мільйонів тонн, що на 12,5% менше, ніж в 2019 році.
Прогноз аналітичної компанії ProAgro Group можна порівняти - 24,97 мільйонів тонн (врожай ярої пшениці буде трохи більш 500 тисяч тонн). Середня врожайність озимих повинна скласти 39,4 центнерів з гектара.
Негода нині в моді
Основною загрозою для врожаю є аномальна погода.
"Була безсніжна зима, після цього не було дощів, а в ряді регіонів дув вітер в умовах низької вологості, що додатково висушувало землю. І зараз в цілому ряді регіонів спостерігається посуха, - розповів в коментарі "Апострофу" член наглядової ради Української ради бізнесу, заступник голови Всеукраїнського аграрного ради Михайло Соколов. - Частина озимих загинула, і їх треба пересівати. Також є питання по новому врожаю, оскільки сіяти в недостатньо зволожену землю ризиковано. Проте, аграріям доводиться на це йти".
Експерт з питань аграрного сектору інвестиційної компанії Concorde Capital Андрій Передерей в розмові з "Апострофом" зазначив, що погодні умови (насамперед недостатність вологи) можуть вилитися в те, що врожайність з гектара буде меншою, ніж у минулому році, а, значить, буде скромнішим і сам урожай.
При цьому експорт зернових в поточному маркетинговому році (1 липня 2019 - 30 червень 2020 року) вражає. За даними Державної фіскальної служби, на 17 квітня 2020 року, зерновий експорт склав більше 48,66 мільйона тонн, що на 8,4 мільйона тонн або 21% більше, ніж на той же період минулого маркетингового року.
Зокрема, на вказаний період експортовано майже 18,5 мільйона тонн пшениці (на 4,5 мільйона тонн або 32,3% більше, ніж рік тому).
Крім того, експорт борошна перевищив показник минулого року на 28,3%.
Це - загальний обсяг експорту з липня минулого року. Але свіжа інформація показує зовсім іншу тенденцію - за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, станом на перший тиждень квітня в порівнянні з березнем середньодобові відвантаження пшениці скоротилися втричі - з 44 тисяч тонн до 14 тисяч тонн.
Не лише гречка
Проте, виникає тривога з приводу того, чи не залишиться Україна без зерна і, відповідно, без хліба через істотне скорочення врожаю на тлі зростання експорту.
Влада на початку квітня ввели заборону на експорт гречки до кінця нинішнього маркетингового року. Як відомо, саме гречану крупу українці змели з полиць магазинів в перші ж дні карантину. Гречка зараз все ж є, але вона істотно подорожчала. Втім, як раніше писав "Апостроф", вона росла в ціні і минулого року, так як її посадили на 60% менше, ніж в 2018 році, і пов'язано це було як раз з тим, що до цього три роки ціни на неї не росли, а тому вирощувати її стало не дуже рентабельно. В цьому році, коли ціни підвищилися, гречки посадять більше - це підтверджує і прогноз щодо врожаю - на тлі загального скорочення виробництва зернових показники по гречці повинні збільшитися на 10-15%.
Крім того, гречка - специфічний продукт, так як її здебільшого їдять у пострадянських країнах (а також там, де є пострадянські діаспори, але там обсяги дуже невеликі). А тому заборона на її експорт, з урахуванням прогнозованого збільшення врожаю, можливо, є не найважливішим рішенням.
А ось українська пшениця користується великим попитом на світових ринках, і, можливо, уряду варто ввести обмеження або навіть заборону на її вивезення з країни?
Заступник директора ProAgro Group Марія Колесник вважає обмеження експорту шкідливим і небезпечним для економіки кроком. "Сподіваюся, (владі) вистачить розуму цього не робити", - сказала вона "Апострофу".
Експерт нагадала, що уряд підписав меморандум з зернотрейдерами за експортними обсягами. Згідно з меморандумом, граничний обсяг експорту пшениці до кінця цього маркетингового року становить 20,2 мільйони тонн.
"Меморандум не є обмеженням. Це - лише констатація поточного стану, і прописані в ньому обсяги повністю задовольняють ринок", - зазначила Колесник.
А що ж інші країни? Наприклад, Румунія на початку квітня ввела заборону на експорт зернових, а також борошна і цукру за межі Євросоюзу на час дії режиму надзвичайного стану, введеного у зв'язку з пандемією коронавірусу. Правда, менш ніж за тиждень уряд країни зняв заборону, заявивши, що внутрішні запаси продовольства достатні.
Будемо з хлібом
А як в Україні? Чи вистачить нам продовольства, насамперед зерна?
За словами Михайла Соколова, якщо згаданий меморандум не виконуватиметься, тобто якщо експорт почне перевищувати закладені в документі норми, уряд може ввести обмеження.
"Але поки про це не йдеться, все відбувається в рамках меморандуму. Більш того, навіть якщо все, що зазначено в меморандумі, буде виконано по максимуму, у нас залишиться ще запас приблизно на три місяці", - додав він.
Андрій Передерей, в свою чергу, зазначив, що внутрішнє споживання зернових і зернобобових в Україні зберігається приблизно на одному рівні вже багато років і становить приблизно 22 мільйони тонн на рік.
"У 2018 році всього в нашому розпорядженні було близько 64,9 мільйона тонн зернових і зернобобових, з яких на внутрішнє споживання було направлено 21,9 мільйона тонн. Все інше - експорт. Навіть, якщо у нас урожай знизиться до рівня 2000 року (було близько 25 мільйона тонн, - "Апостроф"), при тому, що з сьогоднішніми технологіями врожайність 2 тонни з гектара (яка була в 2000 році) - це вкрай мало, ми все одно повністю забезпечимо свої потреби", - підкреслив фахівець.
З ним згодні всі опитані виданням експерти аграрного ринку.
Екс-віце-прем'єр, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко розповів "Апострофу", що один з найгірших врожаїв зібрали у 2002 році, коли загинуло майже 70% пшениці.
"Втрати великі (в нинішньому році), але вони не катастрофічні. І вони не приведуть до дефіциту на ринку. Навіть якщо, не дай Бог, повториться ситуація 2002 року, на світовому ринку буде достатньо пшениці. Ясна річ, що вона буде дорожчою, але все одно не радикально", - сказав Леонід Козаченко.
Ризик зростання цін на зерно існує. Але потрібно врахувати, що вони не пов'язані з обсягами врожаю всередині країни, а тільки з цінами на міжнародному ринку, зазначив Михайло Соколов.
"Великий урожай у нас, або маленький, - ціна визначається на міжнародному ринку. Наша частка на ньому невелика, тому ми цю ціну не визначаємо", - підкреслив Михайло Соколов.
За словами Леоніда Козаченка, ціни на пшеницю певною мірою корелюються з цінами на нафту, тому, з огляду на нинішню ситуацію на ринку сировини, вони, найшвидше, просядуть, незважаючи ні на що.
Стосується кожного
Але нинішня ситуація з урожаєм боляче б'є по аграріям. Леонід Козаченко розповів, що постійно отримує інформацію від фермерів, які часто перебувають просто в жахливому стані: "Мене запитують, чому в Україні не працює страхування таких ризиків (пов'язаних із загибеллю врожаю), чому держава не допомагає фермерам?".
При тому, що в інших країнах, наприклад, в Канаді, де аграрний сектор, зокрема, вирощування пшениці, займає важливе місце в економіці, держава надає підтримку виробникам, і навіть рятує страхові компанії за часів неврожаю, щоб вони не збанкрутували.
"І фермер повинен завжди отримати підтримку у вигляді страхового платежу, якщо відбувається така біда, як у нас зараз", - підкреслив Леонід Козаченко.
Ще однією проблемою, на яку скаржаться фермери, є питання кредитування.
"Де взяти гроші на те, щоб посіяти інші культури на цих полях, де пропала пшениця, - сою, горох, гречку, сорго, кукурудзу. Проблема в тому, що немає можливості брати ці кредити в банках - процес отримання дуже складний. Я вже не кажу про вартість цих кредитів", - нарікає Леонід Козаченко.
Проблеми врожаю також загрожують всій економіці країни.
"Поряд зі збільшенням безробіття, різко скоротиться кількість валюти, що надходить в країну. Це нам загрожує девальвацією, а вже вона загрожує тим, що ціни виростуть на все. При цьому в умовах, коли закладено дефіцит бюджету, це особливо небезпечно, тому що він уже сам по собі може стати фактором інфляції", - резюмував Михайло Соколов.
Найближчим часом в Україні прогнозуються довгоочікувані дощі, і це може дещо поліпшити ситуацію з посівною, а, значить, і врожай може виявитися кращим, ніж передбачалося раніше. Але потрібно пам'ятати, що довгостроковий прогноз змін клімату вкрай несприятливий - світу, зокрема України, загрожують засухи, що змінюються тривалими зливами, а тому висновки потрібно робити вже зараз, але для цього, як відомо, необхідне стратегічне мислення.
