Україна входить у 2022 рік у розпал енергетичної кризи, яка була спровокована агресивними діями Росії та некомпетентністю вітчизняної влади. Попереду на нас чекають нові звершення та нові загрози, і багато з яких стануть продовженням тих процесів, які розпочалися у 2021 році. "Апостроф" вивчив основні економічні тенденції для України у Рік Тигра.
У новорічну ніч, люди, які збираються за святковим столом, зазвичай згадують рік, що минає, а також описують, у кількох реченнях, те, чого вони чекають від року наступаючого. Серед головних побажань, зазвичай, відзначається надія збільшення доходів. Іншими словами, йдеться про економічні очікування.
Економічні очікування України від 2022 року досить різні, проте є деякі речі, про які можна говорити більш-менш упевнено.
Почнемо з дохідної частини.
Отже, мінімальна зарплата цього року становитиме 6500 гривень – до цього рівня її підняли ще наприкінці 2021 року. Проте з 1 жовтня 2022 року "мінімалка" зросте до 6700 гривень – збільшення становитиме лише 200 гривень або 3%.
Очікується, що також зросте середня зарплатня. У держбюджеті на 2022 рік її розмір закладено на рівні 15,3 тисячі гривень. Цей показник виглядає цілком реалістично з огляду на те, що на кінець 2021 року середня зарплата становила близько 15 тисяч гривень.
Виростуть і пенсії. Зокрема мінімальна. Не одразу. 1 липня мінімальна пенсія збільшиться – разом із прожитковим мінімумом для непрацездатних осіб – з нинішніх 1934 гривень до 2027 гривень. А з 1 грудня – до 2093 гривень.
Окрім того, 1 березня очікується індексація пенсій різних категорій пенсіонерів. Загалом, за інформацією Мінсоцполітики, на 2022 рік заплановано аж 12 різних підвищень розмірів пенсій українців. При цьому середньорічний розмір пенсій, як очікується, становитиме понад 4,5 тисячі гривень.
Висока інфляція та стагнуюче зростання
Одним із найсерйозніших викликів 2022 року – причому не лише для України, а й для всього світу – стане висока інфляція.
Стрімке зростання цін спостерігалося і в минулому році. Воно було пов'язано насамперед із безпрецедентними заходами щодо стимулювання економіки урядами багатьох країн світу, у тому числі ЄС та США. Так, у Сполучених Штатах інфляція склала 6,8%, при тому що американський регулятор прагне не випускати річне зростання цін за межі 2%. У багатьох країнах ситуація ще більш тривожна – наприклад, у Туреччині ціни зросли більш ніж на 20%.
Тобто наша країна, по суті, імпортувала високу інфляцію, яка 2021 року, швидше за все, перевищить 10% (точні дані з'являться не раніше березня 2022 року).
Інфляція в Україні у 2021 році може перевищити 10%
Цього року тенденція до зростання цін, ймовірно, збережеться.
"Думаю, у 2022 році ми все ще відчуватимемо на собі великий вплив підвищеної інфляції в ЄС та США та країнах наших основних торгових партнерів, - сказав у коментарі "Апострофу" український економіст і фінансовий аналітик Віталій Шапран. - Немонетарний характер інфляції в Україні не дає можливості швидко і ефективно лікувати цю недугу тільки підняттям облікової ставки НБУ (з 10 грудня 2021 року вона становить 9% річних - "Апостроф"). Думаю, нам слід готуватися до того, що 2022 рік стане роком високих відсоткових ставок та непродуктивної боротьби з інфляцією”.
Інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса поділяє думку, що висока інфляція залишається ключовим ризиком для економіки країни. "Швидше за все, вона буде меншою (ніж у 2021 році), але багато чого залежатиме від зовнішніх факторів, які спрогнозувати дуже складно", - сказав експерт у розмові з виданням.
Як відомо, Національний банк України все ще сподівається, що у 2022 році ціни зростуть у межах 5% (втім, регулятор цілком може скоригувати цю цифру найближчим часом). Прогноз уряду менш оптимістичний – у держбюджеті 2022 року інфляція закладена на рівні 6,2%. Проте, експерти впевнені, що і на цей показник вийти не вдасться.
До речі, саме через високу інфляцію зростання українського ВВП у 2021 році виявилося меншим, ніж очікувалося. Ще влітку Міністерство економіки прогнозувало, що зростання перевищить 4%, але у грудні було змушене визнати, що воно складе всього 3%.
У держбюджеті на 2022 рік зростання ВВП закладено на рівні 3,8%. І, слід зазначити, воно виглядає цілком реалістичним.
"ВВП у 2022 році за базового сценарію зросте на 3,5-4%", - сказав у коментарі "Апострофу" старший аналітик інвестиційної компанії "Альпарі" Вадим Іосуб.
Сергій Фурса вважає, що економіка цього року зросте більш ніж на 3%, але при цьому додає: "Це за умови, якщо не буде глобальної кризи".
А в цьому жодної впевненості немає.
"2022 року на нас може очікувати відразу три світові кризи – фінансова, енергетична та продовольча", - попереджає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян.
Але все може виявитися ще гіршим. Так, видання Bloomberg бачить аж десять ризиків для світової економіки в 2022 році. Зокрема, це поява нових мутацій коронавірусу, подальше розкручування інфляційних процесів у США, а також жорсткі дії американського регулятора щодо стримування цих процесів, внаслідок чого можливий серйозний відтік капіталу з ринків, що розвиваються (нагадаємо, до них належить і Україна). Крім того, Bloomberg бачить ризики у нестабільності, яка може вразити Китай, Європейський Союз, а також відносини між ЄС та Великою Британією. Крім того, видання попереджає про небезпеку світової продовольчої кризи, а також геополітичну напруженість, яка може виникнути, перш за все, по лінії США-Китай.
Втім, якщо найпохмуріші прогнози не виправдаються, українська економіка продовжить зростати, хоча зростання навряд чи буде значним. "Це можна назвати стагнаційним зростанням, при тому, що нам зараз потрібен ривок - так званий "наздоганяючий розвиток", - каже Єгор Киян.
Слід також звернути увагу на те, що Міністерство економіки України вже погіршило свій прогноз зростання ВВП на 2022 рік - з 3,8% до 3,6%, а це, ясна річ, не найкращий сигнал.
Зазначимо також, що світові кризи традиційно не найкраще впливають на курс гривні. При цьому коронакриза 2020 року (багато хто вважає, що ця криза тривала і весь 2021 рік і, найімовірніше, збереже свій негативний вплив у 2022 році) практично не позначилася на стані української валюти. Більше того, більшу частину 2021 року гривня навіть зміцнювалася до світових валют, зокрема долара.
Однак така ситуація була обумовлена збігом цілої низки обставин, які сукупно сприяли зміцненню гривні. До кінця року ці фактори практично вичерпали свій потенціал, у зв'язку із чим експерти прогнозують плавне ослаблення нацвалюти.
На думку члена асоціації фінансових аналітиків України Василя Невмержицького, упродовж цього року курс долара перебуватиме у діапазоні 27,2-28 гривень.
У свою чергу президент Української спілки промисловців та підприємців, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах не виключає, що курс долара зросте до 28 гривень.
За оцінкою виконавчого директора CASE Україна Дмитра Боярчука, у 2022 році середній курс становитиме близько 27,7 гривні за долар. При цьому до кінця року він може досягти 28,5 гривні.
Прогноз Вадима Іосуба з "Альпарі" більш оптимістичний. Він вважає, що середньорічний курс долара у 2022 році становитиме 27,4-27,5 гривні, а до кінця року він може зрости до 27,6-27,8 гривні.
"Але це - базовий сценарій, який передбачає, з одного боку, успішне продовження програми співпраці з МВФ, по-друге, відсутність серйозного політичного загострення з РФ, і тим більше переходу протистояння в "гарячу фазу"", - додає експерт.
Додамо також, що в бюджеті-2022 курс долара закладено на рівні 28,6-28,7 гривні, проте вже не перший рік реальний валютний курс виявляється нижчим від того, що закладає в держбюджет уряд.
До речі, військова загроза з боку Росії, що зберігається, не сприяє припливу в Україну іноземних інвестицій. Їхній обсяг у 2021 році, незважаючи на бравурні реляції уряду, насправді виявилися скромними.
Але вина за це лежить не лише на країні-агресорі, а й на українському уряді, який, схоже, не може забезпечити більш-менш прийнятний інвестиційний клімат у країні.
Таким чином, у 2022 році навряд чи варто очікувати наплив інвестицій у вітчизняну економіку. "Якихось значних причин для зміни ситуації зараз немає", - зазначає Сергій Фурса.
У 2022 році не варто очікувати наплив інвестицій
Енергосектор продовжить лихоманити
Крім загрози вторгнення російських військ, великим ризиком для України залишається енергетична агресія Росії. Кремль відмовляється збільшувати постачання газу до Європи, незважаючи на холоди, що штовхає ціни на паливо вгору. У грудні спотові ціни на газ, на які змушена орієнтуватися і Україна, підскакували понад 2000 доларів за одну тисячу кубометрів, при тому, що за довгостроковими контрактами "Газпрому" вони можуть бути майже вдесятеро нижчими.
"Вартість газу в коридорі 1000-2000 доларів за тисячу кубів для України неприйнятна річ. 2021 рік показав, що нам час задуматися над формуванням національного енергетичного резерву - він може бути навіть важливішим, ніж золотовалютні резерви НБУ, - каже Віталій Шапран. - А поки нам слід підготуватися складати іспит на енергетичну незалежність. Я сподіваюся, що Єврокомісія знайде в собі сили та ресурси припинити той енергетичний шантаж, який ми зараз бачимо на спотовому ринку газу, і в першому кварталі 2022 року ми не побачимо ціни вище за 1000 доларів за тисячу кубометрів. Але це не означає, що енергетична проблема буде знята з порядку денного. Ми вже зараз бачимо прогнози аналітиків великих інвестбанків, що ціни на нафту в 2022 році пройдуть рубіж у 100 доларів за барель (на кінець 2021 року нафтові котирування балансували у коридорі 75 -80 доларів за барель - "Апостроф"), а це потягне за собою ціни і на інші енергоресурси".
Найприкріше те, що проблеми у вітчизняному енергосекторі виникли не лише з вини Росії та Європи, а й через некомпетентні дії (і бездіяльність) українського уряду. Найбільш виразно це виявилося у питанні накопичення запасів вугілля до нинішнього опалювального сезону - цієї осені вугілля на складах теплових електростанцій виявилося у кілька разів менше, ніж рік тому. І це при тому, що у 2020 році виробництво через ковидні обмеження скорочувалося.
Таким чином, загроза енергетичної кризи цього року принаймні до кінця опалювального сезону зберігається. І якщо зараз влада намагається стримувати зростання тарифів на енергоносії та електроенергію в ручному режимі, вже навесні нас цілком може очікувати збільшення цін на всі послуги ЖКГ.
Тим більше, що про це прямим текстом написано в меморандумі про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, який у листопаді 2021 року надав нашій країні довгоочікуваний транш на 700 мільйонів доларів.
На думку Віталія Шапрана, виконання умов меморандуму МВФ вимагатиме від України значних зусиль та, можливо, "певних соціальних жертв". У зв'язку з цим він вважає за доцільне домагатися від фонду перегляду окремих пунктів цього документа: "Наприклад, наскільки справедливим зараз для МВФ наполягатиме на переході до ринкової ціни газу для населення, якщо ми бачимо, що сплески спот-ціни в ЄС нічого спільного з ринком не мають".
Багато що залишиться нереалізованим
Що ж іще станеться чи, навпаки, не станеться у 2022 році?
Цього року в Україні продовжиться велика приватизація, відновлена після зняття ковідних обмежень у 2021 році. Однак у минулому році приватизація, швидше, провалилася. Зокрема, уряд так і не зміг продати Об'єднану гірничо-хімічну компанію (ОДХК), за яку можна було б отримати понад 7 мільярдів гривень. Якби Кабмін надав держгарантії захисту іноземних інвестицій. Але він їх не надав, тому інтересу до досить перспективного підприємства з боку іноземних інвесторів не виявилося.
Натомість майже за безцінь – за 1,4 мільярда гривень – продали легендарний київський завод "Більшовик", реальна ціна якого, за оцінками фахівців, мала скласти не менше 4 мільярдів гривень.
Враховуючи, що у бюджеті на 2021 рік доходи від приватизації було визначено у розмірі 12 мільярдів гривень, ці плани вже напевно не реалізувалися.
На 2022 рік план приватизації виглядає значно скромніше - лише 8 мільярдів гривень. Але можна провалити і його - адже, якщо не зміниться підхід до залучення великих інвестицій у країні, продати ту ж саму ОГХК, а також компанію "Центренерго", яка експлуатує три теплоелектростанції, і, тим більше, обтяжений мільярдними боргами Одеський припортовий завод, не вдасться, можливо, ніколи.
Рік, що минув, ознаменувався важливою подією для євроінтеграції нашої країни. У жовтні, нарешті, після довгої тяганини протягом майже десяти років, Україна та ЄС підписали угоду про спільний авіаційний простір, яка також відома під назвою "відкрите небо". Угода знімає практично будь-які обмеження на польоти між Україною та країнами Євросоюзу, що має сприяти приходу на наш ринок нових європейських перевізників та збільшенню кількості рейсів, а це, у свою чергу, призведе до зниження цін на квитки.
Очікувалося, що "відкрите небо" почне функціонувати в грудні 2021 року, але через бюрократичні тяганини його запуск перенесли на січень 2022 року.
Все б нічого, але тільки низка авіакомпаній, які вже працюють в Україні, почали масово скасовувати рейси до Європи в найближчі місяці. Зрозуміло, що багато в чому це пов'язано зі сплеском захворюваності на коронавірус через поширення вкрай заразного штаму "Омікрон", проте це слабка втіха для тих українців, які сподівалися найближчим часом насолодитися "відкритим" європейським небом.
Але сподіватимемося, що згодом польоти відновляться, і, не виключено, що деякі з них здійснюватиме нова українська державна авіакомпанія UNA. Принаймні президент Володимир Зеленський пообіцяв, що перший свій рейс авіакомпанія здійснить уже в 2022 році.
Щоправда, поки що зовсім незрозуміло, чи підуть за першим польотом інші. Крім того, невідомо, які ціни запропонує своїм клієнтам новий національний перевізник.
Альтернативою літакам можуть стати потяги. Тим більше, що "Укрзалізниця" пообіцяла не підвищувати тарифи протягом 2022 року. Головне, щоб у країні не запровадили черговий локдаун.
А ще влада обіцяє дуже привабливу податкову реформу у 2022 році. Однак у чому її привабливість, невідомо, а тому вітчизняний бізнес, за звичкою, готується до гіршого.
Особливо зловісно меседж про податкову реформу звучить на тлі проведення в країні податкової амністії, яка, нагадаємо, завершиться 31 серпня 2022 року. Втім, уже сьогодні є підстави прогнозувати, що вона провалиться.
Ну і, насамкінець, про те, що точно не станеться в новому році. У 2022 році в Україні так і не буде запроваджено накопичувальну пенсійну систему, про яку говорять уже багато років. Весь 2021 рік представники влади посилено просували ідею запровадження накопичувальної системи, лякаючи населення перспективою припинення виплат пенсій у разі збереження лише солідарного рівня.
Почнемо з того, що такий підхід є вкрай непродуктивним, оскільки громадяни, яким сьогодні від 30 до 40 років, просто позбавляються стимулів робити відрахування до Пенсійного фонду. Але головне - це те, що влада, схоже, так захопилася пенсійним "хорором", що не спромоглася підготувати узгоджений проект накопичувальної пенсійної системи.
У кращому разі законопроект про запровадження в Україні накопичувального рівня з'явиться у 2022 році. Ну, а, власне, його впровадження очікується не раніше 2023 року.
