Лідери "Опозиційною платформи - За життя", яка посіла друге місце на дострокових парламентських виборах, Віктор Медведчук і Юрій Бойко регулярно навідуються до Росії, де, крім іншого, ведуть переговори про постачання російського газу в Україну. "Апостроф" розбирався, наскільки реальний такий сценарій, і чи несе він в собі ризики.
Представник президента України в Кабінеті міністрів Андрій Герус запропонував лідерам партії "Опозиційна платформа - За життя" Юрію Бойку і Віктору Медведчуку заснувати приватну компанію для налагодження поставок газу з Росії. Таку заяву він зробив після чергового візиту Бойка і Медведчука в РФ, в ході якої вони провели "переговори" з прем'єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим і главою "Газпрому" Олексієм Міллером про відновлення поставок російського газу в Україну.
Слова Геруса можна сприймати як певний тролінг, адже обидва політики на сьогодні є приватними особами і найближчим часом навряд чи займуть будь-які посади у виконавчій владі України. При цьому вони ведуть себе так, ніби представляють на таких зустрічах українську державу.
Вільний ринок
Як відомо, Україна з кінця листопада 2015 роки не купує газ у Росії. Після перемоги НАК "Нафтогаз України" над "Газпромом" в Стокгольмському арбітражі український холдинг заявив про можливість відновлення імпорту палива з РФ і навіть зробив передоплату за майбутню поставку. Однак російський монополіст в останній момент відмовився від виконання своїх зобов'язань, пославшись на відсутність додаткової угоди до контракту між сторонами.
У нашій країні вже 3,5 роки функціонує ринок природного газу, а це значить, що будь-яка компанія може займатися поставками газу в Україну, а також здійснювати його продаж на внутрішньому ринку. Так, за словами Андрія Геруса, паливо імпортують "кілька десятків трейдерів". А тому, якщо Юрій Бойко і Віктор Медведчук "домовилися про якусь ціну газу (в Росії), їм треба негайно ці домовленості покласти на папір, підписати договір".
Більш того, поставки газу в Україну приватними компаніями здійснювалися і до лібералізації ринку. Так, ще з 1990-х років імпортом російського і середньоазійського газу займалася корпорація "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ), співзасновником якої була Юлія Тимошенко. Також газ в Україну постачала російська компанія "Ітера" (з 2013 року перейшла під повний контроль державної "Роснефти").
У цьому контексті варто згадати компанію "Росукренерго", в якій помітну роль грав нині опальний олігарх Дмитро Фірташ (компанія на 50% належала російському "Газпрому", а на інші 50% - Фірташу та Івану Фурсіну в частках 90% на 10%). Ця компанія була посередником у постачанні газу в Україну в 2004-2009 роках.
Однак газовий бізнес в Україні до недавнього часу був вкрай непрозорим. І діяльність "Росукренерго" стала апогеєм цієї непрозорості.
Стопами "Росукренерго"
Експерти, опитані "Апострофом", вважають, що ситуація, в якій приватна компанія, яка, зокрема, має відношення до Віктора Медведчука і Юрія Бойка (не варто забувати, що останній раніше обіймав посаду голови НАК "Нафтогаз України" і міністра палива і енергетики), може займатися поставками російського газу в Україну, реальна.
"Теоретично в цьому житті все можливо, але питання в тому, навіщо це їм (Медведчуку і Бойку)? Яку вигоду вони від цього отримають?", - сказав в коментарі "Апострофу" експерт програми "Енергетика" Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. За його словами, "переговори" щодо газу потрібні були лідерам "Опозиційної платформи - За життя" перед парламентськими виборами, які відбулися 21 липня, щоб показати своєму електорату "реальні справи" (слід зазначити, що ці "візити" певною мірою сприяли зростанню рейтингу партії, - "Апостроф"), але "вибори відбулися".
Але якби такі поставки були налагоджені, а президент РФ Володимир Путін і глава "Газпрому" Олексій Міллер заявляли про можливість дисконту за ціною на рівні 25% - це б обвалило ціни на українському ринку.
Експерти вважають, що ситуація, в якій приватна компанія має відношення до Віктора Медведчука і Юрію Бойку, може займатися поставками російського газу в Україну, реальна
Директор спецпроектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев також не бачить перешкод для поставок газу в Україну потенційної компанією "Бойко-Медведчука". У розмові з "Апострофом" він погодився з думкою, що поява в Україні певних обсягів відносно дешевого газу може значно вплинути на ситуацію на ринку. Адже не секрет, що прямі поставки газу з РФ були б дешевші, ніж з західного напрямку - хоча б тому, що маршрут його доставки істотно коротший. Зараз же Україна, по суті, переплачує за газ, даючи трейдерам можливість добре заробити на перепродажу того ж російського газу.
Рябцев не виключив, що варіант таких поставок зараз може цілком серйозно розглядатися.
"Це можливо, особливо, якщо оформити належним чином. Наприклад, якщо поставки здійснюватимуться не від "Газпрому", а від якоїсь швейцарської компанії", - пояснив експерт.
Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар також вважає за можливе створення приватного трейдера Бойка і Медведчука з продажу в Україні російського газу.
"Якщо абстрагуватися від того, що Росія - країна-агресор, тоді так", - сказав він в коментарі "Апострофу".
Експерт зазначив, що така фірма може бути зареєстрована не в Україні, а в якійсь європейській країні. "Бойко свої" вишки "робив через Латвію (в 2011 році Україна купила дві бурові установки для видобутку газу на шельфі Чорного моря, ймовірно, за істотно завищену ціну і через латвійські компанії-прокладки. На той час Юрій Бойко був главою Міненерго України, але він завжди заперечував свою роль у цій афері, - "Апостроф"). А тут можна використовувати Литву, країну, яка найбільш солідарна з Україною серед усіх країн ЄС і НАТО", - розповів фахівець.
І це буде дуже нагадувати вже згадану компанію "Росукренерго" - "будуть" ліпити" "Росукренерго-2".
Нічого, крім бізнесу?
Але, як було зазначено вище, компанія "Росукренерго" свого часу стала синонімом корупції у газовій сфері. Відповідно, чи варто побоюватися появи корупційної складової у новій схемі?
Як зазначив Андріан Прокіп, корупція в газових питаннях в Україні завжди була пов'язана з участю в "схемах" українських чиновників. Це можливо і зараз, але, з огляду на нинішню прозорість ринку, досить складно.
Геннадій Рябцев, у свою чергу, звернув увагу на те, що російська влада, по суті, монополізувала постачання енергоносіїв в Україну. "Сюди відбувається постачання нафтопродуктів, скрапленого газу, вугілля тільки тими компаніями, які мають хороші відносини з Кремлем. І я не думаю, що там знайдеться якийсь посередник, який працюватиме без відома Москви", - сказав він.
Однак в Росії навіть "стратегічні" проекти давно вже пов'язані з корупцією буквально на всіх рівнях горезвісної вертикалі влади. Навіть гроші, які виділяються на "святая святих" - держпропаганду, безбожно розкрадаються. Навіть тотальний підкуп Кремлем європейських одіозних партій з метою розхитування ситуації в Євросоюзі не обходиться без відкатів. Найсвіжіший приклад - скандал в Італії, пов'язаний з можливим фінансуванням Росією партії "Ліга" на десятки мільйонів доларів. "Найпікантніше" у цьому скандалі те, що російські представники під час обговорення "угоди" наполягали на поверненні невеликої суми з пропонованого фінансування. Тому виключати, що в газовій схемі не знайдеться місця для "скромного" відкату, не можна.
Як було відзначено вище, "Росукренерго" стало свого часу синонімом корупції в газовій сфері
"Ніхто нікуди не подівся, а дійові особи практично ті ж. Є кум, під якого стару добру схему можна реанімувати, і замість Фірташа буде Медведчук - навіть ще краще. А Бойко і тоді "ліпив" "Росукренерго" (Юрія Бойка і Дмитра Фірташа пов'язували особисті і, ймовірно, ділові відносини, - "Апостроф")", - резюмував Михайло Гончар.
Він нагадав, що в нинішньому році Росія після тривалої перерви відновила закупівлі туркменського газу, який, як і у випадку з "Росукренерго", може бути використаний під нову схему постачань в Україну.
Але відновлення поставок російського газу може нести в собі й інші ризики. Андріан Прокіп вважає, що для Кремля така схема "мала б певний політичний підтекст" з метою отримання "політичної вигоди".
Михайло Гончар повністю з цим згоден. За його словами, коли Росія пропонує щось, що виглядає як чиста комерція, це зовсім не так. "Навіть, якщо виходити з чистоти намірів нинішньої владної команди (в Україні), як вони зможуть переграти (Кремль)?", - задає риторичне питання експерт.
За його словами, Росія за свій дешевий газ буде домагатися не тільки повернення на український ринок, а й "висуватиме ряд політичних умов". При цьому Медведчук і Ко охоче "допомагатимуть" у реалізації цього сценарію, а президентська команда може просто вчасно не розгледіти приховані ризики.
"Дорога" політика
Можливо, варто ще раз звернути увагу на те, що Кремль у "переговорах" з Медведчуком і Бойком пропонує знижку на газ в 25%. Те, що цей меседж переслідував електоральні цілі, вже було сказано вище. Але, можливо, тут криється щось більше. Адже ніхто не змушує трейдерів продавати свій товар - в даному випадку газ - за цінами, суттєво нижчими за ринок. Безумовно, низька закупівельна ціна дає продавцеві гарну перевагу. Але він, продаючи товар за конкурентною ціною, все одно отримує надприбуток. Куди можуть бути спрямовані ці кошти?
Віктор Медведчук після того, як він покинув посаду глави адміністрації президента Леоніда Кучми в 2005 році, більш ніж на 10 років випав з публічної політики, хоча, за різними даними, продовжував здійснювати на неї вплив. В кінці 2013 року, коли тодішній президент України Віктор Янукович спробував зробити геополітичний "розворот" від євроінтеграції в бік Росії (що, як відомо, призвело до "Майдану" і втечі з України самого Януковича), ходили чутки, що президент РФ Володимир Путін продавлює призначення свого кума на пост прем'єр-міністра. Але, правда це, чи ні - важко зараз відповісти. Навіть тодішня одіозна влада не зважилася на такий крок, справедливо побоюючись масових протестів (хоча вони все одно відбулися).
Як не дивно, часткове повернення Медведчука у публічну політику відбулося в останні роки, коли при владі перебував Петро Порошенко. За даними різних журналістських розслідувань, Медведчук стоїть за поставками енергоресурсів з Росії в Україну, хоча сам він це категорично заперечує. Він також увійшов до переговорної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі, брав участь в обміні полоненими з РФ. При цьому, Медведчук спокійно літає з Києва в Москву, хоча офіційно авіасполучення між Україною і РФ на сьогодні відсутнє.
Але, ймовірно, головним "досягненням" Медведчука за роки президентства Порошенка стало придбання ним кількох українських телеканалів. Йдеться про "112-Україна", NewsOne і ZIK (останній увійшов в орбіту "кума Путіна" вже після інавгурації нинішнього президента України Володимира Зеленського. Однак зрозуміло, що вся підготовча робота щодо угоди була проведена задовго до цього). Формально власником телеканалів є найближчий соратник Віктора Медведчука нардеп Тарас Козак. Але ні у кого немає сумнівів, хто є їх справжнім господарем.
Телебачення, особливо, якщо воно використовується як інструмент політичного впливу, є витратним, часто неприбутковим бізнесом. Медведчук - небідна людина, але вливання в телеканали обчислюються мільйонами, тому додаткові кошти зайвими ніколи не бувають. Стверджувати, що прибуток від продажу російського газу буде направлятися на фінансування згаданих телеканалів, сьогодні не можна, хоча б тому, що ніяких поставок поки немає. Але, якщо схема фінансування італійської партії "Ліга" нібито здійснювалася через поставки нафти, чому в Україні не може спрацювати "газова схема"?
Під натиском громадськості Петро Порошенко наприкінці своєї каденції доручив Службі безпеки України (СБУ) перевірити інформацію про можливі загрози національній безпеці з боку "112 Україна" і NewsOne. Однак на сьогодні телеканали продовжують працювати. Цілком зрозуміло, що зараз президент Зеленський зайнятий іншими справами, але, ймовірно, незабаром у нього дійдуть руки до медіа-імперії "кума Путіна", яку він доручить тій же СБУ перевірити, зокрема, на предмет джерел фінансування.
