У середу, 21 грудня, Солом'янський райсуд обрав запобіжний захід стосовно голови Центрвиборчкому Михайла Охендовського, якого підозрюють в отриманні коштів з "чорної каси" Партії регіонів. Суд вирішив застосувати до пана Охендовського запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, яке діятиме до 13 лютого 2017 року. У зв'язку з цим стає актуальним питання не тільки щодо нового глави ЦВК, а й щодо складу всієї комісії, оскільки повноваження 12 з 15 членів комісії закінчилися ще 1 червня 2014 року. Але, за словами опитаних "Апострофом" експертів і депутатів, до питання оновлення ЦВК Верховна Рада приступить не раніше лютого 2017 року, після старту нової сесії парламенту.
Нинішній склад ЦВК був сформований ще в 2007 році, перед достроковими виборами у Верховну Раду. Його очолив Володимир Шаповал, близький до екс-президента України Віктора Ющенка, а більшість в комісії отримали люди, які зайшли за квотою Партії регіонів. Пізніше головою ЦВК став Михайло Охендовський, якого зараз Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрює в отриманні хабарів на загальну суму понад $160 тисяч з "чорної каси" Партії регіонів.
Відповідно до закону, члени ЦВК призначаються строком на сім років. Таким чином, повноваження нинішнього складу Центральної виборчої комісії закінчилися ще 1 червня 2014 року. По суті, зараз в країні діє нелегітимний Центрвиборчком, тому з середини 2014 року постає питання оновлення діючого складу комісії, де продовжують працювати люди, котрі зайшли ще в часи Сергія Ківалова. Водночас Михайло Охендовський нагадує, що зміни в законодавство, прийняті спеціально перед виборами президента у 2014 році, легітимізують повноваження діючої комісії: "Членів ЦВК дорікають, що вони незаконно перебувають на своїх посадах. Юридично це не так, адже зміни в закон дозволили членам комісії після закінчення семирічного терміну їхніх повноважень продовжувати виконувати свої обов'язки, а точніше — їх зобов'язали".
Однак представники фракцій "Самопомочі", "Батьківщини" і Радикальної партії вимагали оновити склад ЦВК, а сам президент Петро Порошенко обіцяв розпочати цей процес одразу після місцевих виборів у 2015 році. Підкоряючись громадському тиску, глава держави лише у червні 2016 року все-таки зареєстрував у ВРУ своє уявлення з приводу звільнення 12 з 15 членів ЦВК, у зв'язку з перевищенням терміну їхніх повноважень і призначення нових членів комісії, однак голосування так і не відбулося. Основна причина — незгода інших фракцій зі списком, який подав президент, оскільки практично всі зазначені в ньому люди представляли квоту Порошенка. При цьому, за словами парламентаріїв від різних політичних сил, ніяких консультацій з приводу формування нового списку ЦВК ні президент, ні його команда з ними не проводили.
Зокрема, як зазначив член фракції "Батьківщина" Іван Крулько, їхня політична сила наполягала на включенні до вже оновленого списку багаторічного заступника голови Центрвиборчкому Жанни Усенко-Чорної, яку хочуть бачити у складі комісії, незважаючи на те, що вона працює там вже з 2004 року. Не влаштували запропоновані кандидатури і фракцію "Народний фронт", яка хотіла бачити в їх числі заступника голови ЦВК Андрія Магеру.
Однак сам Порошенко неодноразово заявляв, що не хоче бачити у ЦВК людей, які раніше працювали там. Втім, за словами голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, така формула президента не знайде підтримки в парламенті. "Порошенко пояснює, що хоче уникнути репутаційних ударів по новій ЦВК, але, на превеликий жаль, під цю схему не потрапляють двоє професіоналів, до яких не було зауваження громадськості та експертів. Це Жанна Усенко-Чорна та Андрій Магера. Крім того, у поданні президента не були враховані позиції "Опоблока", "Батьківщини" і Радикальної партії. Фактично в цьому є велика проблема, адже закон про регламент чітко передбачає, що голосування за кожного члена ЦВК здійснюється окремо, тобто парламент повинен прийняти 12 результативних постанов. А коли Рада не може знайти 226 голосів, зрозуміло, що результативне голосування за новий склад комісії практично є нереальним", - розповів "Апострофу" голова Комітету виборців України Олексій Кошель.
Експерт зазначив, що з боку громадських організацій також є низка претензій до списку Порошенка. "При формуванні виборчої комісії ми отримаємо хвилю критики з боку наших західних партнерів і від тих фракцій, чиї інтереси не були враховані. Ми бачимо, що у переліку кандидатур, які подав президент, домінують близькі до нього люди, віддані партійці. Тому важливо не продавити той список, який запропонував президент, а переглянути його", - вважає Кошель.
Водночас у самому "Блоці Петра Порошенка" (БПП) спростовують звинувачення в тому, що майже весь поданий список — квота президента."Там є людина за квотою "Самопомочі", тобто від "Волі народу", від "Народного фронту". Крім того, ніде в законі не сказано, що необхідно дотримуватися певної квоти. Президент консультується з фракціями, але вносить подання так, як вважає за потрібне", - розповів "Апострофу" народний депутат від БПП Олександр Черненко.
Він також додає, що в БПП хоч завтра готові голосувати за подання президента, але поки що в Раді немає для цього достатньої кількості голосів: "Точно не будуть голосувати "Батьківщина", РПЛ, і вже почав коливатися "Народний фронт", тому йдуть консультації. Або Верховна Рада відхиляє це подання і президент вносить нове, або коригується вже існуюче і відбувається голосування", - розповідає парламентарій.
Позафракційний депутат Віктор Чумак розповів "Апострофу", що справа гальмується тому, що БПП з "Народним фронтом" "поділили все на двох". "Само собою, якщо винести це питання на голосування - воно підірве зал. Крім того, швидше за все, у президента ще немає повної ясності про те, кого можна запропонувати на посаду нового голови ЦВК замість Охендовського. І поки не буде ясності, вони не хочуть займатися цим питанням. Це все договорняки, в яких вони не можуть зійтися в якихось своїх точках", - пояснює нардеп.
Всі опитані експерти і народні депутати сходяться на думці, що до питання оновлення Центрвиборчкому і президент, і парламент повернуться не раніше лютого 2017 року, коли стартує нова сесія Верховної Ради.
"Грудень у Раді був зайнятий бюджетним процесом. Тому депутатам не до ЦВК. Проте ситуація, яка сьогодні виникла, дискредитує інститут виборів у цілому. У тому числі парламенту з президентом, які за фактом зайняли позицію бездіяльності. Якщо депутатів не влаштовує список, поданий президентом, то потрібні комунікація і дискусія щодо кандидатур. А ми зі свого боку зробимо все, щоб це питання було актуалізовано вже на початку сесії в лютому", - розповіла "Апострофу" голова громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська.
Слова Айвазовської підтримують і в парламенті. Одразу кілька народних депутатів повідомили, що до питання формування нового складу ЦВК депутати повернуться в лютому на початку нової сесії. До того триватимуть консультації та переговори.
