Результат справи по ПриватБанку може бути цікавим і неперед­бачуваним - Руслан Рябошапка

З приходом нової влади почало оновлюватись багато державних структур и правоохоронних органів. Генеральна прокуратура — не виключення. Президент Володимир Зеленський призначив новим генпрокурором Руслана Рябошапку, який до того був заступником голови Офісу президента Андрія Богдана, а ще раніше працював у Національному агентстві з запобігання корупції, звідки пішов зі скандалом. Рябошапка у новому відомстві активно включився у роботу, оновив склад своїх заступників, зайнявся переатестацією прокурорів, процес якої вже наробив галасу, а також, став об'єктом звинувачень багатьох одіозних осіб, включаючи чиновника часів екс-президента Віктора Януковича Андрія Портнова.

Ми зустрічаємось з Русланом Рябошапкою у стінах ГПУ у суботу, 19 жовтня, якраз у розпалі розгляду справи Олега Гладковського у суді. Генпрокурор слідкує за перебігом подій, адже помічаємо, що він дивиться пряму трансляцію з суду на одному з телеканалів. Нашу зустріч у вихідний день пояснює просто: працюють без вихідних. Але не дивлячись на це, генпрокурор у гарному настрої.

У нас робочий день з 8.30, і раніше десяти не розходимось. Працюємо щонайменше 12 годин на день, плюс у вихідні. Ми це скромно називаємо чергуванням з дев’ятої до другої, але, зазвичай, це повний робочий день.

Час від часу очільник ГПУ відволікається на телефонні дзвінки. Президента серед вхідних немає, розповідає, що комунікації з ним зараз небагато. Але про це обіцяємо поговорити пізніше. Як і про резонансні справи, комунікацію з Арсеном Аваковим та майбутнє ГПУ.

- Так співпало, що ми з вами говоримо якраз в той час, коли в суді розглядається клопотання про запобіжний захід екс-першому заступнику секретаря РНБО Олегу Гладковському. Ви говорили, що по ньому достатньо інформації, щоб винести рішення. Втім, як бачимо, суд не одразу спромігся це зробити. Як оцінюєте перспективи цієї справи?

- Це провадження може бути скероване до суду достатньо швидко, і судовий результат я оцінюю позитивно. Позитивно в тому сенсі, що докази та робота слідства дають можливість сподіватись на обвинувальний вирок.

(Нагадаємо, що 19 жовтня ВАКС обрав екс-першому заступнику секретаря РНБО Олегу Гладковському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 15 грудня та визначив йому заставу у розмірі 10,6 млн грн. У понеділок, 21 жовтня, сім’я Гладковських внесла за нього заставу. Руслан Рябошапка виразив упевненість, що навіть в разі внесення застави за Гладковського буде повністю забезпечено можливість співпраці підозрюваного з органами досудового розслідування та унеможливить його переховування від органів кримінального переслідування)

- У справі російської контрабанди "Укробонпрому" готуються підозри?

- Така справа у нас є і минулого тижня ми проводили нараду на якій обговорювали перспективи та плани щодо подальшого розслідування. Загалом у оборонній сфері розслідується багато проваджень і нові епізоди, умовно кажучи, з’являються ледь не щодня. Цього тижня ми зареєстрували декілька нових проваджень, на наступному тижні, знову ж таки, щонайменше два чи три епізоди зареєструємо і розпочнемо розслідування.

- Відомі прізвища там є?

- Так. Це чиновники та політики, які були причетні до управління у сфері національної безпеки і оборони.

- Прізвище п’ятого президента там якось фігурує?

- Ми не будемо поки що називати прізвищ.

- Минулого тижня були відкриті справи й направлені обвинувальні акти проти політиків часів Віктора Януковича, а саме Олександра Єфремова та Олени Лукаш. Які перспективи там? Чому у справі Лукаш ГПУ змінила формулювання в одній із підозр?

- Мова йде про те, що фігурантка була притягнута до кримінальної відповідальності достатньо давно: про підозру повідомлено ще декілька років тому. Згодом слідство встановило нові докази і відповідно підозра була суттєво розширена і змінена. На даний час, на думку слідства, ця підозра є більш обґрунтована і вина підозрюваної з великою долею вірогідності буде доведена в суді. Слідство і прокуратура вважають, що доказів, які свідчать про вину Олени Лукаш, достатньо в цих матеріалах.

- Ви слідкуєте за тим, як Олена Лукаш коментує цю справу? Та яку кампанію по відношенню до вас розгорнув юрист Андрій Портнов?

- Насправді це означає, що ми є незалежними і робимо те, що повинні. Якщо прокурора критикують, то він робить свою роботу. Як каже один мій знайомий, прокурора може любити тільки його мама.

- Ви маєте намір щось з цим робити?

- Я не бачу сенсу вступати в публічну дискусію, в Facebook-війни. Адже опонентам не потрібні аргументи нашої правоти. Це не спір, а дискредитація тих, хто не підпорядковується їхнім бажанням. Ми справами будемо доказувати, хто правий.

- В інформаційних атаках на вас зараз беруть участь й депутати, які, скажімо так, близькі до олігарха Ігоря Коломойського. В своєму першому інтерв'ю ви говорили, що він з вами на зв'язок не виходить. Чи змінилося щось з того часу?

- Нічого не помінялось. Ні він мені, ні я йому - не дзвонимо, не списуємось, не зустрічаємось і не спілкуємось. Так само, як, в принципі, з будь-якими іншими людьми, яких називають олігархами.

- І ви хочете сказати, що ніхто не робив спроб на такий зв'язок вийти?

- Ні. І, мені здається, що це також важливий показник. Люди розуміють, що немає сенсу з нами про щось домовлятись. Якщо немає можливості домовитись, тоді включаються інші механізми, серед яких дискредитація, медійні атаки, підрив авторитету, намагання тиснути через парламент. Все це теж є свідченням того, що ми почали працювати ефективно.

- Але чому тоді така дискредитаційна кампанія почалась саме зараз?

- Саме зараз - це практично одразу після початку нашої роботи. Багато в чому через те, що ми не йдемо на компроміс. Крім того, ми почали реформу прокуратури. А це значить, що уже йде переатестація і ми залишимо кращих і доброчесних. А ті прокурори, які працювали на олігархів чи якихось бізнесменів і відповідали за конкретні питання певних впливових людей - такого тепер не буде. Багатьох з таких людей уже немає у прокуратурі. Відповідно, люди втрачають вплив на прокуратуру. Якщо вони раніше вирішували власні питання, то зараз це буде неможливо. Більш того, для них це може нести серйозні ризики.

- Власне, про атестацію. Наскільки вона зроблена коректно? Наприклад, є заява Сергія Горбатюка, який сказав, що не допущений до атестації тому, що відмовився підписувати заяву, де є таке, досить дивне формулювання про "анонімки". Наскільки ви впевнені, що в результаті такої атестації ви не втратите частину гідних прокурорів?

- Суть атестації полягає якраз в тому, щоб достойних прокурорів залишити. Якщо деякі прокурори вважають, що вони можуть виходити за межі закону і пропонувати те, що законом не передбачено, чи чинити в спосіб, який не передбачений законом, то це зовсім не означає, що ми маємо з цим погодитись. Ми ж орган, який повинен забезпечувати законність, а не йти на поводу у людей, які, занадто творчо формулюючи, тлумачать закон. Закон чітко встановив, що має бути форма заяви про намір пройти атестацію, визначена наказом генерального прокурора.

За цією формою більше одинадцяти тисяч прокурорів подали заяви. Десь біля двох сотень прокурорів ГПУ взагалі не подали заяви, а деякі подали заяви за власним баченням. Якщо ми пристанемо на логіку тих людей, які формулювали заяви за власним баченням, то хтось наступний напише її ієрогліфами чи картинками, чи якимись вузликами. Ми не можемо цього допустити. До тих, хто подав заяви у формі, яка не відповідає законодавству, відповідно будуть застосовані наслідки, які передбачені законом, тобто звільнення.

Або ви виконуєте закон, або, якщо не виконуєте закон, тоді його виконуємо ми. Не треба звинувачувати нас і говорити, що ми не допустили когось до атестації. Це вони не подали заяву в порядку, передбаченому законодавством. Вони порушили закон, тому мають бути застосовані відповідні міри.

- А, якщо створюються умови, через які вони вимушені відмовитись від атестації? В чому необхідність "анонімок"?

- Це дурниця, яка розганяється спеціально. З 2014 року закон про запобігання корупції передбачає, що анонімні повідомлення можуть розглядатись. І вони вже п’ять років розглядаються, аналізуються і на підставі таких матеріалів приймаються рішення, зокрема, можуть відкриватися кримінальні провадження. Тут нічого нового немає.

Для того, щоб прокурори мали можливість захиститись, передбачена процедура, що кадрова комісія направляє прокуророві запитання, які в них виникли. Прокурор має можливість надати пояснення, зокрема, і щодо так званих анонімок, і представити свою позицію на засіданні разом з документами, які він бажає додати. Якщо є обвинувачення в сторону прокурора - він має можливість їх спростувати.

- Ви впевнені, що атестація пройде успішно? Вже зараз, наприклад, є критика процесу, навіть щодо тестових питань для першого іспиту.

- Ми прагнемо збудувати оновлену прокуратуру, в якій прокурорам довіряє суспільство тому, що вони обстоюють права людини і інтереси суспільства. Не політичні замовлення чи бізнес-інтереси певних осіб. І якби ми були не впевнені в цих змінах, які ми впроваджуємо – ми б цього не починали. Критики цих запитань не може не бути, тому що кожен бачить ці запитання по-своєму. Тому й кампанія щодо дискредитації прокуратури і атестації самими ж прокурорами ведеться достатньо активно. Використовуються будь-які речі, де можна неоднозначно тлумачити якісь ситуації, чи десь щось перекручено подати, зманіпулювати. Власне, значна частина дискусій щодо питань є такою маніпуляцією. Тестові питання для перевірки професійних компетенцій досить довго відпрацьовувались, їх більше шести тисяч. Багато з цих питань були опробовані вже до того під час конкурсів до НАБУ, спеціалізованої прокуратури, ДБР. Крім того, декілька днів фахівці сиділи зранку до ночі, всі шість тисяч питань переглядали повторно для того, щоб не було жодних нюансів. Але критики все-одно знаходять щось, чим вони не задоволені.

- Повернімося до питань про резонансні справи. Чи правда, що готувалась якась підозра Ігорю Кононенко?

- Справи щодо високопосадовців як тодішніх, так і сьогоднішніх розслідуються. Наша задача – зробити так, щоб це розслідування було максимально якісним і щоб ми швидко вийшли на відповідний процесуальний результат – притягнення до кримінальної відповідальності. Не в наших інтересах зараз щось затягувати.

- Інтенсивно – це як? Чи є у вас якийсь план? Якісь цілі ставить перед вами президент? Наприклад, 10 "посадок" до першого листопада? Якісь дедлайни, умовно кажучи, перед вами є?

- Ні, немає ніяких дедлайнів і дедлайни по кримінальних провадженнях не можуть ставитись, тому що вони всі ж рухаються не синхронно. Все залежить від складності справи, від того, скільки доказів вже зібрано, скільки треба зібрати. Багато з них пов’язані з проведенням експертиз, які теж потребують часу. Тобто ми не можемо спрогнозувати, що до першого листопада, наприклад, має бути п’ять посадок чи п’ятьом людям пред’явлена підозра. Це більше медійні речі.

Але по кожному провадженню є план розслідування. По кожному провадженню приблизно маємо часові перспективи і намагаємось інтенсивно працювати. Я зустрічаюсь з усіма керівниками правоохоронних органів: проговорюємо плани на наступний тиждень, до кінця місяця, до кінця року і вже разом дивимось, де прокуратура може їм допомогти. Ми разом координуємо роботу між правоохоронними органами, щоб результат був досягнутий якомога швидше. Для нас один з пріоритетів зараз - організувати спільну роботу на результат всіх органів правопорядку в країні.

- Як часто ви зараз спілкуєтесь з президентом? Наскільки він зацікавлений в цих антикорупційних розслідуваннях?

- Я думаю, що не тільки президент, а кожен з наших громадян зацікавлений в тому, щоб провадження у справах про корупцію розслідувалися - і швидко. Як часто спілкуємось? Я б сказав, що хотів би спілкуватися частіше. Коли я був в ОП, то була можливість комунікувати практично щодня. Зараз такої можливості немає.

- А з головою Офісу президента Андрієм Богданом?

- Десь приблизно так само, не дуже часто. У мене зараз основне коло комунікації – це САП, НАБУ, ДБР, Національна поліція, трошки менше – Служба безпеки.

- Арсен Аваков є в цьому списку?

- Так, обов’язково. Ми комунікуємо з міністром, але він – це більше політична фігура. Ми працюємо більше з керівництвом Національної поліції. Нормальна, хороша, професійна співпраця і, мені здається, досить скоро ми зможемо побачити результат від міністерства, Національної поліції в декількох дуже резонансних справах.

- Яка тематика?

- Не можу сказати. Можу лише сказати, що ця справа була декілька років на паузі і пов’язана зі злочином, вчиненим проти журналістів.

- Ця справа може бути пов'язана з вбивством Павла Шеремета?

- Не можу поки сказати.

- Ми починали розмову з Андрія Портнова і, власне, він зараз дуже активно просуває меседж в тому, що саме Генеральна прокуратура проґавила можливість відкрити справу проти Порошенка, тому що не відправила запит в Панаму щодо його офшорів. Що ви можете відповісти на це звинувачення? Чи, дійсно, ГПУ проґавила цю можливість?

- Міжнародні запити в кримінальних провадженнях – це речі, які становлять таємницю досудового розслідування. Тому я не можу коментувати те, що він говорить, бо це таємниця досудового розслідування.

- Ви не можете коментувати щодо запитів в Панаму? Але ГПУ контролює цю справу?

- Всі важливі резонансні справи тримаємо під особливим контролем. У нас нічого не зволікається. Повірте, так інтенсивно, як зараз працюють органи прокуратури - такого не було ніколи. Подивіться, скільки високопосадовців ви чуєте у зв’язку з їх кримінальним переслідуванням.

- Турборежим.

- Так, за півтора останні місяці під десяток підозр тільки народним депутатам. Екс-міністри, екс-нардепи, екс-заступники міністрів, нещодавно заступник міністра оборони, зараз ще декілька високопосадовців.

- Ви нещодавно анонсували, що буде створений спеціальний департамент щодо виведення грошей з банків. Чи можете поділитись якоюсь інформацією, щодо яких банків іде мова? Це банки з російським капіталом?

- Ні, мова йде про комерційні банки, власники яких виводили гроші із банків, внаслідок чого держава була змушена їх рефінансувати. Держава вкладала свої гроші, наші гроші, гроші платників податків в ці банки. Це декілька найбільш крупних банків. Наразі всього в роботі матеріалі щодо близько десятка колишніх бенефіціарів банків.

- Серед цих власників є хтось із колишніх депутатів?

- Так, звісно. І по декількох власниках також ведеться робота з тим, щоб ці активи були повернуті державі.

- ГПУ вашого попередника часто звинувачували в тому, що зливаються справи, які стосувались ПриватБанку. Яку можете взагалі дати оцінку тим процесам за часів Юрія Луценка і як з цим буде зараз?

- Справа в тому, що щодо ПриватБанку є два основні провадження, два напрямки. Одне у Генеральній прокуратурі, інше у Національному антикорупційному бюро. І там, і там зібрані великі масиви матеріалів, тому що було проведено дуже багато слідчих дій і є сенс зараз об’єднати ці два провадження в одне, консолідувати в одних руках, об’єднати весь масив матеріалів і рухатись вже далі швидше. Ми зараз це робимо, передаємо справи, які у нас є, до НАБУ і, відповідно, далі будемо рухатись одним шляхом, а не паралельними. Я думаю, що ми теж можемо мати тут процесуальний результат.

- Це все можна реалізувати в цьому році?

- Треба розуміти, що по ПриватБанку величезний обсяг матеріалів. Це все треба аналізувати. Плюс це складна сама по собі справа. Вона не настільки проста, як може виглядати на перший погляд. До неї можуть бути залучені не лише колишні бенефіціари, а й колишні високопосадовці. Тому результат може бути насправді цікавим і досить непередбачуваним.

- Щодо діяльності Юрія Луценка ведуться якісь внутрішні розслідування? Ми знаємо, що наразі він перебуває в Лондоні. ЗМІ це дуже пов’язує з тим, що, може, він вже не повернеться в Україну.

- Я не думаю, що це пов’язано з тим, що він остерігається чи побоюється якихось кримінальних проваджень.

- Англійську мову вчить.

- Він мені теж казав, що вчить англійську мову.

- А він вам особисто телефонує з проханнями? У нього є якісь питання до вас?

- Ні, з проханнями жодного разу не телефонував. Ми кілька разів зв’язувались на початку моєї роботи на Різницькій, щоб уточнити питання, пов’язані з роботою в Генпрокуратурі.

- Ви направили в Раду подання на притягнення до кримінальної відповідальності нардепа Дубневича. Плануються ще такі подання на інших депутатів?

- Я думаю, що так, і навіть, можливо, до нового року. Поки ще діють норми щодо депутатської недоторканності. Одне-два подання можуть бути.

- Активно у вас робота йде.

- У нас немає часу. Ми дуже довго відпочивали, умовно кажучи.

- Тобто можна сказати, що попереднє керівництво просто не працювало?

- Ситуація була інша, тому що насправді не було політичної волі для справжньої боротьби зі злочинністю. Все залежало від волі керівництва держави, в першу чергу від політичної конструкції, яка існувала на той момент. "Народний фронт", БПП, які один одного контролювали і не давали можливості реалізовувати те, що зараз є можливість реалізувати. У нас немає жодних запобіжників, ніхто ні на кого не тисне. Нещодавно ухвалене нове законодавство. Залишився один дуже важливий закон – про незаконне збагачення, який дасть можливість притягнути до відповідальності тих чиновників та політиків, хто незаконно наживався.

- Також ходять чутки, що Григорія Суркіса очікує таке подання

- Не можу це коментувати.

- Наскільки хороша зараз у вас комунікація з Холодницьким? Бо у попереднього прокурора були з ним деякі конфлікти, він періодично вимагав його звільнити. Яка у вас робота?

- У нас немає зараз конфлікту з жодним правоохоронним органом. НАБУ і спеціалізована прокуратура зараз працюють, дають результат. Подання на Дубневича – це результат роботи НАБУ і спецпрокуратури. Робота по Гладковському – це так само спільна робота НАБУ, спецпрокуратури і Генпрокуратури. Тобто якщо результат є, це означає, що робота ефективна. У нас немає конфлікту з жодним із керівників правоохоронних органів.

- А що допомогло налагодити контакт? Що не виходило у Луценка, а вийшло у вас? Можливо, причина в американському сліді?

- Не думаю. Це спільність цілей. У нас є одна мета, ми рухаємось в цьому напрямку. У нас немає причин для розбіжностей.

- Тобто і у Холодницького і у Ситника все добре і між собою?

- Ви ж не чули ніяких публічних скандалів?

- Публічних ні, але можливо вони є непублічно.

- Я таких не чув і не бачив. Я запрошував їх на наради: ми все проговорюємо і в робочому режимі працюємо. Як я вже зазначав - злагоджена робота органів правопорядку для нас важлива, і ми докладаємо зусиль для цього.

- У вашому першому інтерв’ю ви анонсували, що може бути ліквідована військова прокуратура.

- Вона ліквідована відповідно до закону. Зараз триває перехідний період і з нового року, коли запрацює Офіс генерального прокурора, там буде спеціалізована прокуратура, яка займатиметься, власне, кримінальними провадженнями у сфері національної безпеки і оборони – це злочини у сфері діяльності "Укроборонпрому", розкрадання у військовій сфері.

- То як буде проводитись досудове розслідування у провадженнях, пов’язаних зі злочинами в оборонній сфері? Це буде департамент?

- Розслідування буде проводити ДБР. Можливо, певні справи буде розслідувати СБУ, а процесуальне керівництво буде здійснювати військова спеціалізована прокуратура на правах окремого департаменту. Віктор Чумак продовжить спрямовувати цю роботу.

- Вас також звинувачували в тому, що ви скандально призначили декількох своїх заступників. Чим ви керувались у призначеннях?

- Від кого йдуть такі звинувачення?

- Від тих, кого ми вже згадували на початку інтерв’ю.

- Так. І від колишніх прокурорів. Більше ні від кого такої критики ми не чули, бо очевидно, що призначення повністю відповідають закону. Раніше, коли була така практика, чомусь її ніхто не критикував, а коли прийшов я і ми почали це робити, з’явились такі закиди. Ми це пов’язуємо тільки з медійними атаками і намаганнями дискредитувати нас. Наша позиція тут на сто відсотків однозначна. Кому не подобається, могли піти до суду. Але ж вони в суд не пішли з цими питаннями. Вони пішли в Facebook.

- А що стосується Костянтина Кулика, якого називають скандальною, одіозною особистістю і з ним постійно трапляються якісь скандали, звинувачення. В інтерв’ю у вересні ви казали, що "ви будете розмовляти" щодо його подальшої долі. Значить, в процесі розмов прийшли до того, що він залишається?

- Ні, він виявив бажання пройти атестацію. Написав заяву за формою, встановленою законодавством. А під час атестації у кадрової комісії буде можливість задати йому всі запитання: і про публікації в "Нью-Йорк Таймс", і про досьє.

- Які у вас є питання до нього по цьому?

- Під час атестації сформуємо профайл і всі запитання, які можуть бути від НАБУ, від Служби безпеки, і обговоримо їх з ним.

- Станом на зараз він продовжує вести цю справу? По Burisma.

- Немає справи по Burisma. Є провадження, у якому є все - від створення світу до Burisma. В них розслідуються чи з’ясовуються обставини причетності до злочинів половини світу.

- Недавно у Києві був американський бізнесмен з сумнівною репутацією Сем Кислін. Ви знаєте про такого?

- Вже тепер знаю. Сказали, що я вже з ним зустрічався. Не зустрічався.

- Ми питали Сема Кисліна, чи зустрічався він з вами або з Каськом. Він відповів, що не чув такі прізвища. А в цілому хтось з американських представників намагався організувати зустріч?

- Ні. У нас спілкування з американцями виключно дипломатичними або офіційними каналами. Вони нам допомагають у проведенні атестації, підготовці матеріалів, тестових запитань, взагалі в реформі органів прокуратури. Поза межами цієї допомоги із атестацією спілкування взагалі немає.

- На вашу думку, це була знову атака на ГПУ?

- Звісно. По Кисліну, була інформація, що нібито Богдан з ним зустрічався у Сполучених Штатах.

- І Зеленський.

- І це теж було спростовано.

- Питання по Українагейту і тому, що відбувається в Штатах. Чи буде в Україні ініціюватись якесь розслідування щодо цього? Чи є предмет, на вашу думку?

- Предмет – це можливе вчинення злочину громадянами Сполучених Штатів за межами України?

- Чому за межами України? Тут чітко прослідковується історія, що українські чиновники втручалися у американські вибори.

- Це одна з медійних історій, яка поки що не трансформувалась в історію кримінально-правову. Якщо вона, власне, трансформується у кримінально-правову історію в Україні, то ви про це дізнаєтесь. Поки що це виглядає більше як намагання втягнути Україну в якусь дискусію.

- Я хотіла ще повернутись до Кулика. Чому у вас не виникло бажання його звільнити? Ви звільнили Стрижевську, інших скандальних заступників, навіть Кізя. А Кулик все ж таки залишається в прокуратурі.

- Не можна звільнити тому, що я так захотів. Такого закон не передбачає. Є підстави, визначені законом, і тільки за ними я можу когось звільнити.

- Хотілось би дещо торкнутися теми реформи прокуратури. У експертному середовищі обговорюється, що запуск реформи – це чудово, оскільки вона давно була необхідна. Втім, якщо її проаналізувати, то буде занадто багато, можливо, повноважень генеральному прокурору, і, водночас, дещо знижена незалежність прокурорів на місцях. Як ви будете боротись з цим? Чи вважаєте ви, що їх незалежність буде зменшуватись?

- Це неправда і один із міфів, який з’явився, можливо, з прокурорського середовища для того, щоб дискредитувати реформу. Про які повноваження генерального прокурора ви можете сказати, які зменшують незалежність прокурора?

- Дивіться. Ви будете особисто приймати порядок створення, територіальну юрисдикцію, порядок реорганізації, ліквідацію обласних і окружних прокуратур, взагалі їх компетенцію, визначати штат. Хіба це все не говорить про зменшення їх повноважень?

- Ні, не говорить. Повноваження прокурора визначені кримінально-процесуальним законом. Гарантії незалежності прокурора теж визначені кримінально-процесуальним законом. В процесі прокурор незалежний, він сам приймає рішення.

По ситуації з Лукаш, наприклад, слідчий прийняв рішення, що доказів зібрано достатньо. Прокурор прийняв рішення, що він з цими доказами готовий йти в суд і підтримувати державне обвинувачення. Це було їхнє рішення. В цьому, власне, є процесуальна незалежність прокурорів.

Щодо звільнення, то у законі як були раніше визначені чіткі підстави для звільнення, так вони і залишились - вони нікуди не ділись. І коли ми повертаємось до Кулика - чи можу я звільнити його за власним бажанням, коли в мене таке бажання виникло? Ні, не можу, тому що має бути дотримана процедура і звільнення має відбуватися на підставах, зазначених законом.

- Дивіться, ще слабке місце прокуратури – це представлення державного обвинувачення в судах. По суті, буде на цьому зараз ставитись акцент, у цій кількості справ. Що з цим робити?

- Ні, не тільки. Це процесуальне керівництво в розслідуванні кримінальних справ, яке здійснюється іншими органами досудового розслідування. Представництво інтересів – так, один з напрямків і підтримання державного обвинувачення теж. Очевидно, що оновлена прокуратура, в якій будуть відібрані найкращі, більш компетентні і більш доброчесні - вони зможуть краще реалізовувати свої повноваження.

Плюс, знову ж таки, політична воля. Якщо раніше багато залежало від бажання якесь кримінальне провадження контролювати, чи якесь провадження зірвати… От нещодавно була історія з тим, що прокурори декілька місяців не могли з’явитись в суд, здається, минулого року.

- По Кернесу, здається. А зараз? Пашинському не змогли пред’явити обвинувачення, тому що не знали фактичну адресу ДБР. Це анекдот.

- Ситуація була не в цьому. Дійсно, були юридичні нюанси, пов’язані з місцем реєстрації ДБР, але це ж ніяким чином не вплинуло на підсумкове судове рішення.

- Ще про атестацію. Вона вже проводилась в 2015 році. Ви сказали зараз, що будуть підібрані нові якісні кадри. А чому не вдалось тоді, у 2015 році? Адже це ж проводив Давід Сакварелідзе, нібито прогресивній реформатор.

- Зокрема і він. Але тоді реформа відбувалась на низах - на місцевому рівні почали відбір з так званих робочих конячок, з тих людей, які працюють найбільше, у яких найбільше навантаження. Власне це ті, хто найбільше залучений до кримінальних проваджень.

Зараз ми пішли зверху, з Генеральної прокуратури. Крім того, є різниця у субстантивності і політичній волі. Тоді просто не було політичної волі довести цю реформу до логічного завершення. Це було, знову ж таки, причиною того, що не було доведено до кінця реформу поліції, тобто відсутність політичної волі. Все починалося достатньо швидко і досить добре, але, на жаль, не отримало логічного завершення.

- Ще був фактор Шокіна, можливо.

- Все те саме – це політична воля.

- Чи відчуватиметься зменшення кількості прокурорів на п’ять тисяч? Адже навантаження на одного прокурора буде в рази більшим.

- А чому ви думаєте, що на п’ять тисяч?

- З 15 до 10 - це було анонсовано.

- Гранична чисельність працівників прокуратури на сьогодні становить 15 тисяч, з яких 10 тисяч прокурорів. Вже сьогодні число працівників в системі прокуратури не перевищує максимально допустиме згідно із законом. Справа в тому, що показник кількості прокурорів в Україні на 100 тисяч населення є одним з найбільших в світі. Система кримінальної юстиції не вимагає такої великої кількості прокурорів, тим паче, вона не вимагає такої великої кількості прокурорів у центральному офісі. З іншого боку, є потреба збільшити чисельність на місцевому рівні.

- Яка кількість працівників має бути оптимальною?

- Зараз ми здійснюємо аналіз того, як виконуються функції прокуратурою і невдовзі матимемо вже науково-обґрунтовану цифру. Гадаю, що відсотків на 25% - це той ресурс, де ми можемо зменшити кількість прокурорів.

- А ви відчуваєте спротив зі сторони тих прокурорів, найвищих чинів?

- Ця медійна буря підігрівається, зокрема, і з прокурорського середовища. Багато тих, хто не написав заяву – а я спілкувався з керівниками їхніх підрозділів - сказали, що не хочуть йти на перевірку доброчесності, бо, очевидно, що можуть її не пройти.

- А ви особисто пробували проходити цю атестацію?

- Я проходив конкурсний добір в НАЗК, там було дещо схоже.

- Ми дивились декілька таких завдань. Там переважно наголос на логіку, критичне мислення, правильно?

- Думаю, що ви не бачили завдання на логіку. Це наступний етап атестації, зараз перевіряють професійні, юридичні знання.

- Ну, про коня питання, наприклад?

- Логічні завдання чи адаптивні тести поки що ніхто не бачив – навіть я. Тому те, що в Фейсбуці намагались оприлюднити із намаганням дискредитувати ці тести – це неправда.

- З якими напрямками чи департаментами ви зараз ще відчуваєте якісь проблеми?

- Ви знаєте, з усіма напрямками. Кожен день вирішуємо якісь непрогнозовані проблеми, знаходимо втрачені провадження, відновлюємо закриті провадження.

- Це була політична воля чи некомпетентність відповідальних осіб?

- Все було. Можливо, колишній генеральний прокурор і не контролював цей орган, тому що багато людей мали своїх представників в прокуратурі і вирішували свої питання через так званих саджанців.

- Тобто він був вигідною персоною для Порошенка, а далі тут відбувалось те, що комусь було зручно?

- Я думаю, що він був заручником політичних компромісів, які існували тоді. Луценко, умовно кажучи, належав до одного політичного табору, перший заступник міг належати до іншого. Ця вся система існувала як конгломерат людей, залежних від тих чи інших політиків, бізнесменів, які працювали в їхніх інтересах.

- В такому разі прокуратура потребує глобального очищення.

- А ми чим займаємось? Ми ж не можемо 11 тисяч людей одномоментно замінити, тим більше, не всі вони є поганими чи непрофесійними. Я абсолютно так не вважаю і тому переатестація – це процес тотальної оцінки кожного, який повинен дати відповідь на те, хто є хто, і хто на кого працював. Хто працював на державу, чи на олігархів. Ми хочемо працювати далі з професійними та доброчесними прокурорами та донабрати “нову кров”. Тому і відбувається атестація.

- А що буде з департаментом Горбатюка? Ви нещодавно сказали, що він буде реформований. А як саме, враховуючи, що в листопаді ви втратите право досудового розслідування.

- Управління спеціальних розслідувань буде ліквідоване до 20 листопада згідно з законодавством, так як ми не матимемо повноважень розслідувати. Справи будуть передані до ДБР, частина до НАБУ, можливо, частина до Національної поліції. Ті слідчі, які не захотіли піти на атестацію, будуть звільнені. Частина з них уже звільнена. Ті, хто захоче працювати далі, написали заяви, пішли на атестацію - вони потім можуть стати прокурорами.

Ми створили окремий департамент процесуального керівництва у злочинах, пов’язаних з протестами у 2013-2014 роках. Раніше це був невеликий підрозділ у складі великого главку. Ми виділили його в окремий підрозділ.

- А хто буде керівником? Горбатюк чи хтось інший?

- Горбатюк точно його не очолить.

- А що буде з Горбатюком?

- Він відмовився писати заяву про атестацію за тією формою, яка передбачена законодавством. Відповідно, наслідки будуть ті, які передбачені законом. Він не подав заяву на атестацію. Він це зробив добровільно і це його вибір.

- Тобто він буде звільнений?

- Так.

- Чому, на вашу думку, він так вчинив?

- Можливо, він стомився, можливо, це намагання уникнути відповідальності в момент, коли, власне, суспільство вимагає більш рішучих відповідей на питання, хто ж винен у розстрілах на Майдані. Ми ж досі не отримали цієї відповіді.

Крім того, складно пояснювати мотивацію іншої людини. Вже скоро шість років з часу тих розстрілів, а ми досі не маємо відповіді на це питання. Натомість розслідувались справи, пов’язані з водоканалами, відведенням земель, ще з якимись подіями, які трапились задовго до Майдану, наприклад з будівництвом приміщення для Генеральної прокуратури, з іншими епізодами 2013 року, причому економічної спрямованості. На мою думку, неефективність використання ресурсів призвела до того, що було акцентовано всі зусилля не на те, що цікавить суспільство найбільше.

- Як взагалі ви оцінюєте перспективи? Чи вірите в те, що все ж таки справи Майдану будуть розкриті, адже чим більше часу йде…

- Чим більше часу йде, тим менше шансів, що ми отримаємо відповіді на ці запитання. Дуже складно оцінити. Коли ми завершимо аудит справ, які є нерозслідуваними - будемо розуміти більше. Принаймні зараз сказати, що немає політичної волі чи хтось перешкоджає - це було б просто неправдою.

- Якісь ще законодавчі ініціативи плануються щодо ГПУ, яких, можливо, потребує зараз прокуратура?

- Ми думаємо якомога швидше завершити процес переатестації. Якщо нам вдасться, можливо, це буде навіть трохи швидше, ніж ми раніше планували. Ми переглянемо також закон про прокуратуру і виправимо ті недоліки, які в ньому є, відновимо роботу КДКП (Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, - "Апостроф") у повному обсязі. Але вже оновлена прокуратура, оновлені прокурори самі собі виберуть нові органи прокурорського самоврядування і новий склад КДКП. Закон зупинив її роботу до вересня 2021 року. Я думаю, що ми зможемо запропонувати зміни до закону про прокуратуру і швидше це зробимо.

- Про які недоліки в законі ви говорите?

- Їх там насправді дуже багато. По-перше, в структурі ми б хотіли змістити акцент з того, що робить верхній рівень прокуратури, на нижній, тобто в Офісі Генеральної прокуратури має бути зменшена не тільки кількість прокурорів, а й переглянуті функції того, що робить Офіс генерального прокурора. Ми не будемо на себе стягувати з регіонів найбільш резонансні, “хлібні” справи, керувати ними. Кожна ланка в прокуратурі повинна виконувати свою роботу.

- Виходить певна децентралізація.

- Абсолютно. Тобто тут залишаються тільки найважливіші функції, які мають бути на центральному рівні. Все інше має бути передано на місця. Так само обласний рівень. Ми не розуміємо, для чого так багато прокурорів в областях, які фактично нічого не роблять крім того, що контролюють або забирають найцікавіші справи для того, щоб певним чином теж мати якісь бонуси від “непроцесуального контролю“. Тобто має бути зменшена кількість на обласному рівні, відповідно, передана максимальна кількість на місця. Ну, і багато іншого.

Згодом ми запропонуємо стратегію реформування прокуратури. У нас буде внутрішнє обговорення цієї стратегії і найближчим часом ми покажемо її всім.

- Тобто, знову ж таки, до кінця року планується це все реалізувати?

- Якщо ми встигнемо, то до кінця року затвердимо стратегію. Це буде правильно.

- А чи можливо все якісно зробити у такому режимі?

- Інакше ми не працюємо і не можемо працювати. Це просто звичайний режим, який має бути в органах прокуратури. Ми прийшли працювати. Звісно це можливо, це - моє завдання і моєї команди. Все, що нам потрібно - це довіра людей і час.