RU  UA  EN

Субота, 22 лютого
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
24.20
Політика

Ліга чемпіонов 2019/20: новини, результати, відео

Зв'язані одним ланцюгом: чотири місяці для важких рішень Зеленського і Путіна

Без впровадження скандальної "формули Штайнмайєра" в українське законодавство не обійтися

Без впровадження скандальної "формули Штайнмайєра" в українське законодавство не обійтися Фото: Getty images

В грудні року, що минає, відбулася важлива зустріч президента Володимира Зеленського і російського лідера Володимира Путіна в Парижі. Вона завершилася без "зради", але і без істотного прориву. Банкова розцінює саміт, як старт нового переговорного процесу. У Кремлі ж вважають, що Володимир Зеленський отримав "домашнє завдання". Наступний саміт, імовірно, відбудеться через чотири місяці. "Апостроф" з'ясовував, що може зробити зовнішньополітична команда Володимира Зеленського за цей час для подальшого розвитку "нормандського формату".

Стриманий оптимізм

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в інтерв'ю для УНІАН, опублікованому 16 грудня, фактично підвів підсумки останнього саміту "нормандської четвірки".

Глава зовнішньополітичного відомства визнав, що між Києвом і Москвою зберігаються суперечності зі стратегічних питань. Кремль відмовляється погоджуватися з тим, що в української влади можуть бути "червоні лінії", через які вона не готова переступити.

Водночас МЗС розраховує на поступове просування вперед у переговорному процесі. Як вважає Вадим Пристайко, ознаками прогресу можуть стати, по-перше, звільнення "всіх погоджених на всіх погоджених" осіб з подальшим переходом на формулу обміну "всіх на всіх", а по-друге, постійне і всеосяжне припинення вогню. Планується, що перестати стріляти (у всякому разі, на це розраховують європейці) повинні приблизно до 31 грудня.

Простір для маневру

Найбільш "слизький" момент - другий пункт комюніке паризького саміту, який передбачає реалізацію політичної частини Мінських угод. Йдеться про інкорпорування скандальної "формули Штайнмайєра" в українське законодавство відповідно до версії, узгодженої в рамках "нормандського формату" і Тристоронньою контактною групою (ТКГ) у Мінську. Водночас президент Зеленський за підсумками переговорів заявив, що "федералізації" не буде.

З одного боку, експерти наполягають, що "нормандський формат" не має конкретного правового виміру. Формально Володимир Зеленський і Володимир Путін за участю європейських посередників ведуть політичний діалог, що не накладає на сторони ніяких юридичних зобов'язань, зазначив в коментарі "Апострофу" юрист-міжнародник, екс-представник президента України в Криму Борис Бабін.

"Документи, підписані в рамках "мінського процесу" або "нормандського процесу", є виключно проявом доброї волі Києва, а не державними зобов'язаннями України перед міжнародною спільнотою. Якщо в документі (комюніке "нормандської четвірки", - "Апостроф") згадуються якісь "формули" без детального опису, що вони собою становлять, то це може означати, що завгодно. У тому числі, і наше розуміння цих "формул" і шляхів їхньої реалізації", - говорить Борис Бабін.

Отже, Офіс Володимира Зеленського має поле для маневру. Наприклад, влада може ввести дію закону про особливий порядок самоврядування на Донбасі на постійній основі. Для Києва це невигідно, але не критично. Юристи Банкової і нардепи від "Слуги народу" можуть вписати в документ потрібні "запобіжники". Відповідно, "формула Штайнмайєра" там буде витлумачена в прийнятному для Офісу президента форматі.

Франк-Вальтер Штайнмаєр з Володимиром ЗеленськимФото: president.gov.ua

Тут вже питання в професіоналізмі виконавців. Головне, щоб у законі, у який Банкова має намір вписати "Штайнмайєра", не закралися помилки і виправлення. Наприклад, як з президентським проектом щодо зміни Конституції, в якому "забули" про анексований Севастополь.

Легалізувати "Штайнмайєра"

Із іншого боку, міністр Пристайко визнає, що позиція Кремля за останні п'ять років залишилася незмінною: внесення змін до Конституції України щодо "особливого статусу" для Донбасу, прямі переговори з лідерами "республік", початок процесу передачі кордону тільки після місцевих виборів в ОРДЛО.

Без будь-яких зрушень в цій частині наступна зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна може і не відбутися. У Кремлі вважають, що український президент отримав у Парижі "домашнє завдання", яке тепер він зобов'язаний виконати. Володимир Зеленський, навпаки, вважає, що формального продовження закону про порядок самоврядування на Донбасі, поки вистачить; і тільки після відповідних кроків зі сторони Кремля і бойовиків, переходити до легалізації "формули Штайнмайєра".

"Імплементація "формули Штайнмайєра" - жорстка вимога, яка пролунала в Парижі. Без цього наступна зустріч "нормандської четвірки" може і не відбутися. Але ця зустріч потрібна Володимиру Зеленському. Очікую, що її спробують внести в українське законодавство, збалансувавши якимись іншими ідеями, які дозволять пом'якшити невдоволення з боку правих", - заявив в коментарі "Апострофу" політичний експерт Руслан Бортник.

Зважаючи на слова міністра Пристайка, Банкова зараз розглядає саме варіант імплементації скандальної "формули" в прийнятному для Києва форматі. "Ми готові зробити цей крок (легалізувати "формулу Штайнмайєра", - "Апостроф"), ввівши її в українське законодавство, і швидше за все, це буде інтегровано в закон про особливий статус", - говорить міністр Пристайко.

За версією глави МЗС, ніхто не говорить, що "формула Штайнмайєра" повинна бути прийнята окремим законом. Питання не в формі, а в загальній ідеї, яку погодили сторони.

Переписати "Мінськ": місія (не)здійсненна

Володимир Зеленський та його оточення неодноразово давали зрозуміти, що їх не влаштовують Мінські домовленості, підписані при президенті Петра Порошенка. Банкова явно хоче внести в них зміни. Спочатку про це було заявлено устами представника України в політичній підгрупі ТКГ у Мінську Олексія Резнікова.

Потім і глава держави заявив про бажання змінити 9-й пункт Мінських угод, де прописано питання повернення Україні контролю над кордоном між ОРДЛО і Росією.

"Це дуже складно зробити, але ми повинні міняти. Потрібно розуміти, що з часу "Мінська" пройшло чотири роки... Деякі речі можна і будемо міняти, тому що саме передача українського державного кордону після виборів - це точно не наша позиція. Я про неї говорив, не знаю скільки разів, але це остаточне рішення", - заявив Володимир Зеленський в ефірі каналу "1+1".

Володимиру Зеленському в найближчі чотири місяці доведеться якимось чином вибиратися з ситуації "ні миру, ні війни", зазначив у розмові з "Апострофом" керівник аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов.

Зеленському доведеться вибиратися з ситуації "ні миру, ні війни"Фото: president.gov.ua

"З історією з "особливим статусом" для ОРДЛО влада поки заплуталася, запропонувавши продовжити дію закону про порядок самоврядування на Донбасі. Але далі – імплементація "формули Штайнмайєра", що можна порівняти із стрибком через голову. Швидше за все, нас чекає заморозка конфлікту. Максимум, на що може розраховувати Київ - це не мир, а перемир'я, вирішення якихось гуманітарних питань. Говорити про можливість реінтеграції або проведення виборів в ОРДЛО в жовтні наступного року, як хочуть Ангела Меркель і Еммануель Макрон, поки передчасно", - говорить Андрій Золотарьов.

Мотиви Путіна

Кремль, відповідаючи на слова Володимира Зеленського про переписування Мінських домовленостей, висунув заздалегідь неприйнятні для Банкової умови. За словами прес-секретаря російського президента Дмитра Пєскова, Київ нібито має на меті узгодити правки з ватажками бойовиків.

Президента Путіна, на відміну від Володимира Зеленського, підписані домовленості поки влаштовують.

Під час телефонної розмови Володимира Путіна і канцлера ФРН Ангели Меркель, про яку повідомила прес-служба Кремля, сторони позитивно оцінили підсумки саміту в Парижі, а також підтвердили безальтернативність "Мінська".

У Кремлі просто думають, що час працює на них, і тому Володимиру Путіну немає сенсу "грати мускулами", вибиваючи поступки зі сторони Києва, заявив "Апострофу" головний консультант відділу військової та військово-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Белесков.

"Ескалація Володимиру Путіну зараз невигідна. Звичайно, якби в Кремлі завжди керувалися логікою, вони б не почали війну проти України. Але певний рівень раціональності в їх нинішній поведінці простежується. Політичний діалог Кремля із Заходом поступово нормалізується, з російською владою готові говорити. Використовувати силу - значить відкотитися до ситуації 2014 року - початку 2015 років. Кремлю такий варіант невигідний", - зазначив Микола Белесков.

Володимиру Путіну простіше тиснути на Офіс президента України політичними інструментами, використовуючи, зокрема, своїх європейських сателітів.

"Середньострокове завдання російського керівництва - довести провідним країнам ЄС, що проблема не в Москві, а в Києві, і почати демонтаж західних санкцій. Думаю, Путіна б влаштував варіант заморозки конфлікту на Донбасі при поступовому ослабленні санкцій", - додав Андрій Золотарьов.

Важка дорога до "Нормандії"

З урахуванням вищевикладеного, можна в цілому уявити, що саме буде відбуватися в найближчі чотири місяці, під час яких сторони будуть готуватися до наступної зустрічі "нормандської четвірки". Київ, судячи з недавніх заяв міністра Пристайка, буде змушений, як мінімум, почати процес імплементації "формули Штайнмайєра" в вітчизняне законодавство. Юристам Банкової і президентським "слугам" у парламенті доведеться вписати в законопроект максимальну кількість "запобіжників", щоб у Володимира Зеленського була можливість стверджувати, що ніякої "федералізації" не буде.

Росіяни не погодяться на переписування Мінських домовленостей без відчутних поступок зі сторони Києва. З огляду на те, що у Володимира Зеленського запас поступок і так на межі, то "Мінськ", швидше за все, залишиться в колишньому вигляді. Тобто кожна сторона буде його трактувати так, як їй вигідно.

Кремль контроль над кордоном не віддасть, але і тиснути на Офіс українського президента грубою силою не стане. Сторони будуть вести переговори з обміну полоненими, обговорювати гуманітарні проекти (доступ в ОРДЛО місії Червоного Хреста, наприклад), і формально готуватися до виборів на окупованій частині Донбасу.

Київ і Москва будуть робити це не стільки для примирення, скільки заради створення вигідної картини перед німцями і французами. Володимиру Зеленському важливо не втратити підтримку європейських партнерів, а Володимир Путін прагне зайвий раз не налаштовувати проти себе Париж і Берлін, щоб вести з ними діалог про перспективи зняття санкцій.

Новости партнеров

Читайте також

Середньовіччя або провокація ворогів України: хто організував "Уханьську ганьбу"

Масові заворушення в Нових Санжарах, а також істерія в зв'язку із загрозою поширення коронавируса, схожі на штучний процес, запущений ворогами України або діючої влади

Люди Коломойського пихтять, як паровози, через справу ПриватБанку - Віктор Чумак

Через зачистки в Офісі генерального прокурора представники скривджених еліт вирішили домогтися відставки Рябошапки

Кримська "Баня": навіщо бойовики влаштували військову провокацію на Донбасі

Шляхом нової провокації на Донбасі Володимир Путін спробував дискредитувати мирні інціативи Володимира Зеленського

Новости партнеров

Загрузка...