Цього року Україна пережила дві виборчі кампанії - президентську і парламентську, результати яких здивували багатьох. До влади прийшли абсолютно нові люди, низка управлінських і політичних рішень яких уже за перші півроку привели далеко не до консолідації суспільства. Загалом, у 2019 році країна зустрічала своїх героїв, здобувала перемоги і поразки, потрапляла у скандали, зокрема й міжнародні. "Апостроф" згадує про десять найбільш значимих подій року, який уже залишився в історії.
Рік виборів
Навесні в Україні відбулося повне перезавантаження влади, яке почалося з президентських виборів. Саме ця подія стала основоположною для подальшої державної політики.
Сьомі (чергові) вибори президента України проводилися в два тури: 31 березня і 21 квітня. Основними кандидатами були чинний президент Петро Порошенко і шоумен Володимир Зеленський. Перемогу здобув Зеленський із безпрецедентною підтримкою в 73,23% голосів у другому турі.
20 травня під час своєї інавгурації Володимир Зеленський оголосив про розпуск Верховної Ради VIII скликання, а вже на наступний день видав відповідний указ і призначив позачергові парламентські вибори на 21 липня. Ці вибори до Верховної Ради мали найнижчу явку за всю історію України.
За підсумками виборів склад парламенту суттєво оновився, більшість депутатів були обрані вперше. Із шести парламентських фракцій попереднього скликання в парламенті залишилися тільки дві: "Батьківщина" Юлії Тимошенко і "Європейська солідарність" Петра Порошенка.
Найбільшою фракцією стала "Слуга народу" від однойменної партії президента. Вперше в історії незалежної України одна партія отримала право самостійно сформувати уряд, утворивши монобільшість у 254 голоси. Партія "Слуга народу" показала абсолютний рекорд підтримки за всю історію незалежної України.
Володимир Зеленський і Андрій Богдан
Після президентських виборів представники шоу-бізнесу, культури і медіа почали масово переходити в політику. Президент привів до влади і своїх колег по "Кварталу 95", які раніше цікавилися політикою виключно в контексті гумору.
Монополізація влади в руках однієї партії призвела до початку роботи парламенту в так званому турборежимі. Ще один рекорд партія Зеленського встановила за кількістю прийнятих законопроектів, які голосувалися пакетами і приймалися практично без обговорення, що призвело до значних і не завжди позитивних змін у житті українців.
"Свинарчук-гейт" для Порошенка
17 жовтня НАБУ затримало президента корпорації "Богдан" і колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони Олега Гладковського. Йому інкримінували вчинення злочину за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (зловживання службовим становищем).
Гладковський був затриманий в аеропорту "Бориспіль" при спробі покинути Україну. Сам екс-чиновник оголосив голодування і назвав затримання політично мотивованим. Він нагадав, що не раз вилітав із України і співпрацював із НАБУ. 19 жовтня суд обрав запобіжний захід Гладковському у вигляді тримання під вартою на два місяці з можливістю внесення застави. В результаті, 21 жовтня його сім'я внесла заставу в розмірі 10,6 млн гривень. У грудні з нього зняли електронний браслет.
У ЗМІ скандал охрестили "Свинарчук-гейт" - через те, що замішаний у цю справу, колишній перший заступник РНБО Олег Гладковський раніше мав прізвище Свинарчук, але змінив його.
Активісти Національного корпусу закидали поліцію іграшковими свинями під час акції протесту проти корупції в оборонній промисловості
Цей скандал став однією з причин, яка завадила чинному на той момент президенту України Петру Порошенку перемогти на виборах. Раніше Гладковський обіймав посаду заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони (його ж називають близьким бізнес-партнером екс-президента Порошенка). Якраз перед виборами в ЗМІ потрапило листування учасників злочинної схеми в месенджерах Telegram і WhatsApp про схематоз в Укроборонпромі з детективами НАБУ. В листуванні брали участь фактичні власники компанії "Оптімумспецдеталь" Віталій Жуков і Андрій Рогоза. А також син заступника секретаря РНБО Гладковського-Свинарчука Ігор. Ще один фігурант - гендиректор Укроборонпрому Павло Букін.
Було оприлюднено журналістське розслідування, в якому стверджувалося, що нібито син Гладковського причетний до схем масштабного розкрадання бюджетних коштів в оборонному комплексі. Як стверджується в розслідуванні журналістів, Ігор Гладковський за змовою з іншими чиновниками нібито скуповували військові запчастини в Росії, а також на складах української армії, а ціни на них часто не відповідали будь-яким нормам якості і накручувалися в рази. У розслідуванні вказується, що за змовою з керівництвом Укроборонпрому зазначена продукція продавалася на підприємства українського оборонпрому. Журналісти стверджують, що таким чином сталося розкрадання не менш ніж 250 млн гривень.
Зеленський vs Путін
9 грудня у Парижі пройшли переговори лідерів України, Росії, Франції та Німеччини про врегулювання конфлікту на Донбасі - зустріч стала першим самітом у "нормандському форматі" за останні три роки. У рамках переговорів відбулося перше особисте знайомство російського президента Володимира Путіна з обраним в цьому році президентом України Володимиром Зеленським.
За її результатами сторони домовилися про деякі кроки для врегулювання ситуації на Донбасі. Зокрема, про масштабний обмін полоненими у форматі "всіх на всіх". Також Україна була зобов'язана прописати в законодавстві "формулу Штайнмайєра", на яку раніше дала згоду, і зробити розведення сил по обидва боки лінії фронту в трьох нових точках до кінця березня 2020 року.
Відразу після завершення переговорів Володимир Путін повідомив журналістам, що спілкування з Володимиром Зеленським справило на нього позитивне враження. "Добре, по-діловому", - зазначив він.
Володимира Зеленського на переговорах у Парижі
В українських ЗМІ з'явилася інформація про те, що чітких домовленостей щодо транзиту російського газу в Україну поки досягти не вдалося. Але це питання, за словами глави української держави, було розблоковано і далі буде обговорюватися на рівні радників. Також Володимир Путін захотів закріпити особливий статус Донбасу в Конституції України. З цього приводу Зеленський заявив, що з метою деескалації українсько-російських відносин Україна на рік продовжить закон про особливий статус Донбасу. Також український президент зізнався, що до питання Криму "не дійшли".
Розведення сил і засобів на лінії фронту
У кінці червня розпочався процес розведення сил і засобів на лінії розмежування на Донбасі. Першим місцем став населений пункт Станиця Луганська, де розведення проходило протягом трьох діб - з 26 по 29 червня. Вже 30 червня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ відзвітувала про успішне завершення процесу.
Україна своїми силами побудувала новий міст через річку Сіверський Донець, замість зруйнованого в ході бойових дій. Його відкриття відбулося 20 листопада. Через пару днів, камери відеоспостереження зафіксували, як жителі окупованої території вночі крадуть встановлену лавку.
Наступного розведення військ довелося чекати до кінця осені. У середині жовтня на Майдані Незалежності в Києві і під стінами Офісу президента регулярно проходили акції протесту, з вимогою не допустити відведення сил із позицій у Золотому-4, Петровському, Богданівці та інших прифронтових територій. 26 жовтня президент Володимир Зеленський навіть відвідав позиції добровольчих батальйонів у Золотому-4. Тоді була виголошена фраза, що стала пізніше інтернет-мемом: "Послухай, я президент цієї країни. Мені 42-й рік. Я ж не лох якийсь. Я тобі прийшов і сказав - зброю прибери". Через три дні почалося дзеркальне відведення сил і засобів.
Протести проти відводу військ в Києві
Розведення в районі населених пунктів Богданівка і Петровське переносилося кілька разів. Головною причиною цього стало порушення противником зобов'язання дотримуватися режиму тиші протягом семи днів. 9 листопада після запуску сигнальних ракет процес розведення сил і засобів почався. Через два дні було повідомлено про завершення практичного розведення особового складу, озброєння і військової техніки.
Станом на кінець року українська сторона підготувала кілька пропозицій щодо розведення сил і засобів на нових ділянках у районі лінії розмежування на Донбасі. У першу чергу мова йде про населені пункти, які мають значне гуманітарне значення.
Повернення Росією полонених і кораблів
7 вересня з полону Російської Федерації повернулися 35 українських громадян. Серед них 24 моряки, захоплені разом із кораблями в Керченській протоці, і 11 політичних в'язнів. Повернення проходило в рамках взаємного звільнення: українська сторона також передала РФ 35 ув'язнених, повний список яких так і не було названо.
18 листопада прикордонна служба Федеральної служби безпеки РФ передала Україні малі броньовані катери "Нікополь" і "Бердянськ", рейдовий буксир "Яни Капу". На буксирі кораблі були доставлені в порт Очакова. Пізніше командування ВМС України заявило про їх повне руйнування. Були порушені ходові якості, вкрадено або знищено радіонавігаційне обладнання, озброєння і боєкомплект до нього, особисті речі моряків.
Карикатура
Поверненню українських громадян передувала низка подій. 7 січня 2019 року Міністерство юстиції України подало до Європейського суду з прав людини позов проти Російської Федерації за порушення прав моряків під час незаконного нападу. 25 травня Міжнародний трибунал ООН з морського права виніс рішення, яким зобов'язав Російську Федерацію звільнити три українських кораблі і 24 українських моряків, захоплених в районі Керченської протоки. На виконання рішення росіянам дали місяць - до 25 червня 2019 року.
Вчасно рішення виконано не було, але Міністерство закордонних справ РФ передало ноту з пропозицією передати кораблі і моряків під письмові гарантії кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. МЗС України висловило рішучий протест. Пізніше стало відомо, що домовленості про звільнення українців були досягнуті під час телефонної розмови президентів України і РФ 7 серпня.
Президент Зеленський стоїть зі звільненими з російського полону українськими моряками
Незважаючи на повернення в Україну екіпажів бойових кораблів, на території РФ щодо них триває кримінальний процес.
Зеленський vs Трамп
На початку вересня американські ЗМІ повідомили, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп нібито хотів змусити президента Володимира Зеленського допомогти з компроматом на суперника по президентській гонці 2020 року. Зеленський заперечує, що Трамп підштовхував його до розслідування проти одного з його потенційних конкурентів на президентських виборах 2020 року Джо Байдена, тому що Зеленському нібито не вистачає таких повноважень, відповідно до Конституції.
"На мене ніколи не чинили тиску і не нав'язувалися умови (для проведення зустрічі з Трампом або домовленостей про поставки замість зброї)", - сказав він в інтерв'ю японському інформагентству Kyodo News.
Трампа цікавила робота сина екс-віце-президента США Джозефа Байдена Хантера з українською газовою компанією. Розвідку США стурбувала телефонна розмова Трампа із Зеленським 25 липня. Під тиском громадськості Трамп оприлюднив розшифровку бесіди. Демократи в Конгресі ініціювали імпічмент.
Трамп розмовляє з журналістами в Білому домі
Спікер Палати представників Ненсі Пелосі ввечері 24 вересня за вашингтонським часом офіційно заявила про ініціювання процедури імпічменту президента США Дональда Трампа. За її словами, дії президента Трампа "продемонстрували факти порушення президентом присяги і зради нашої національної безпеки".
Ревальвація курсу гривні
Головною економічною подією року стало зміцнення національної валюти. Курс гривні по відношенню до пари американський долар/євро зміцнився більш ніж на 20%. Почавши рік із позначки в 28 гривень за один долар, в березні було зафіксовано зниження до 26 гривень, а на кінець грудня - до 23 гривень. По відношенню до євро гривня почала укріплення з 32 гривень на початку року, до 26 гривень - на кінець грудня.
26 грудня Національний банк України вийшов на валютний ринок з метою викупити 1 млрд доларів. У перший день було придбано 700 млн доларів, що призвело до відкоту курсу на 1-1,5 гривні. Але в останні дні 2019 року гривня продовжила укріплювати свої позиції.
Агентство Bloomberg назвало гривню світовим лідером за темпами зміцнення. Причиною стрімкого зміцнення гривні називають приплив іноземного капіталу шляхом продажу державних цінних паперів із високими процентними ставками. Незважаючи на ревальвацію гривні, вартість споживчих товарів не знижується. Уряд пояснює це зростанням попиту, який, в свою чергу, викликав зростання зарплат у населення. Державний бюджет на 2020 рік зведений із середнім курсом 27 гривень за долар.
Чоловік біля обмінного пункту в Києві
Достроковий квиток на Євро-2020
Чемпіонат Європи 2016 року збірна України скандально провалила. Наші футболісти програли всі три матчі в групі, пропустивши в сумі п'ять сухих голів. Відповідальним за провал був визнаний Михайло Фоменко, якого на посаді головного тренера замінив Андрій Шевченко. Незважаючи на програну кваліфікацію Чемпіонату світу 2018 року, контракт із Шевченком був продовжений, а в тренерський штаб увійшли європейські фахівці Мауро Тассотті та Андреа Мальдера з "Мілана", Педро Регуера з досвідом в "Атлетіко", "Реалі" і "Малазі" і екс-воротарь "Динамо" (Київ) Олександр Шовковський.
У результаті збірна достроково виграла відбіркову групу на Євро-2020. В активі підопічних Шевченка було тільки дві нічиї - перший матч із чинними чемпіонами Європи - Португалією і Сербією. Євро-2020 пройде з 12 червня по 12 липня на 12 стадіонах 12 європейських держав. Україна вже отримала в суперники в групу С - Нідерланди, Австрію. Третя команда визначиться за результатами плей-оф кваліфікації. На груповому етапі свої матчі наша збірна проведе в Амстердамі і Бухаресті.
Артем Бесєдін та Нікола Максимович в матчі Україна-Сербія
Чемпіони світу з футболу. Поки молодіжні
У середині червня молодіжна збірна України з футболу вперше в історії стала чемпіоном світу FIFA U-20 World Cup. Даний чемпіонат проводиться раз на два роки, серед збірних, гравці яких не досягли 21-річного віку. Тренер-тріумфатор Олександр Петраков тричі виводив збірну на молодіжний чемпіонат світу, але зупинявся на стадії 1/8 фіналу. У 2019 року ЧС проходив в Польщі. Збірна України посіла перше місце в групі, де грала разом із США, Нігерією і Катаром. У півфіналі українські футболісти мінімально перемогли однолітків з Італії - 1:0, а у фіналі Південну Корею - 3:1.
Андрій Лунін, який підписав у 2018 році контракт із "Реалом" (Мадрид), був визнаний кращим воротарем турніру. У грудні 2019 року Асоціація футболу України пообіцяла виплатити футболістам рекордні преміальні. Сума яких, втім, названа не була.
Збірна України U-20 святкує перемогу на чемпіонаті світу
Єдина українська церква
6 січня Православна церква України отримала від Константинопольського патріархату томос про надання їй автокефалії. З врученням томосу про автокефалію створення помісної православної церкви в Україні можна вважати завершеним, і після цього повинен початися процес визнання її іншими помісними церквами світу.
Томос є патріаршою грамотою про надання автокефалії (незалежності) православної церкви і визнання її рівною серед 14 помісних православних церков світу. Предстоятель нової церкви має титул "митрополит Київський і Всієї України".
Православна церква України - саме таку офіційну назву отримала нова українська церква - була створена на об'єднавчому соборі 15 грудня 2018 року.
Собор затвердив статут нової церкви - свого роду конституцію, яка регулює функціонування ПЦУ. Нова Православна церква України займе 15 місце в диптиху, тобто переліку визнаних автокефальних православних церков.
Патріарх Варфоломій підписує томос про автокефалію
Це рішення стало важливою віхою світових зовнішньополітичних відносин.
Російська православна церква різко засудила надання автокефалії Української церкви і ще 15 жовтня 2018 року оголосила про повний розрив відносин з Вселенським патріархатом Константинополя.
Проти створення незалежної церкви виступили більшість єпископів Української православної церкви Московського патріархату, що перебуває в підпорядкуванні РПЦ.
Крім того, Верховна Рада прийняла закон, який зобов'язує УПЦ МП змінити офіційну назву так, щоб в ній вказувалася країна, якій належить церква.
