2 липня 2019 року виповнюється три роки з дня прийняття законів, що поклали початок впровадження судової реформи. Однак останнім часом українські суди дивують суспільство суперечливими рішеннями. Багато експертів пояснюють це провалом реформування судової системи. Що ж пішло не так, розбирався "Апостроф".
Де ж чесні суди?
24 травня українська авіакомпанія SkyUp Airlines отримала несподівану новину: Баришівський суд Київської області зупинив дію ліцензії на виконання польотів. Нібито в судовий орган звернулася громадянка Оксана Пасенко зі скаргою на системне невиконання зобов'язань авіакомпанії перед пасажирами і затримку рейсів. З останнім у авіаперевізника справді виникали проблеми.
Пізніше журналісти з'ясували: громадянка Пасенко не зверталася до суду і ніколи не користувалася послугами компанії. Вона припускає, що її дані незаконно використовували, а тому звернулася в поліцію.
У суспільстві цю новину сприйняли з підозрою. Багато хто припустив, що в такий спосіб олігарх Ігор Коломойський, який володіє авіакомпанією "Міжнародні Авіалінії України", намагається "збивати" своїх конкурентів. Нещодавно в SkyUp повідомили, що планують запускати авіарейси на території України. Поки що на внутрішньому ринку такі послуги пропонує одна компанія - МАУ.
Парадокс ситуації полягає в тому, що Баришівський суд не мав повноважень виносити таке рішення. Це сфера діяльності Державіаслужби, яка з таких питань повинна звертатися до Адміністративного суду.
Поки що авіакомпанія SkyUp продовжує здійснювати рейси.
Нагадаємо, що голову Баришівського суду, Олександра Лисюка, детективи НАБУ підозрюють в отриманні хабара в розмірі 2,5 тисяч доларів. Посаду голови він зміг зберегти, а от від розгляду судових справ його відсторонили.
У соцмережах цю історію сприйняли і з гумором, і з негативом. Дехто жартує, що три судді Баришівського суду забезпечили собі безбідне життя на кілька років вперед. А дехто ставить питання, що чекає судову систему далі і де ж обіцяні чесні та справедливі судді?
Суть судової реформи
В цьому році виповнюється три роки зі старту реформи судової системи. 2 липня 2016 року Верховна Рада ухвалила відповідні зміни до Конституції та цілу низку інших законодавчих актів. Парламент був відсунутий від вирішення питань призначення та звільнення суддів з посад. Ці повноваження були покладені на Вищу раду правосуддя (ВРП) - незалежний конституційний орган державної влади та судового управління. Крім того, кожний суддя, як новий, так і той, що вже встиг попрацювати до реформи, мусив пройти процедуру кваліфікаційного оцінювання. Для цього був створений спеціальний орган - Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС).
А для громадського контролю над процесом оцінювання суддів було сформовано Громадську раду доброчесності (ГРД). Ця рада збирає і аналізує інформацію про суддю або кандидата на посаду судді і надає ВККС свої висновки про його відповідність або невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.
Це змінило правила гри. Тепер судді мали бути повністю відкритими для суспільства, проходити конкурси на зайняття посад, співбесіди, публікувати декларації. А сама судова система мала перезапуститися і оновитися.
Але в травні 2019 року, Державна судова адміністрація констатувала дефіцит суддів. На даний момент налічується трохи більше 1100 вакантних місць. А деякі місцеві суди просто припиняють свою роботу через відсутність самих суддів. Відповідно, кількість справ зростає, а розглядати їх нема кому.
У травні 2019 року, Державна судова адміністрація констатувала дефіцит суддів
Крім того, суди продовжують втрачати довіру суспільства. За останніми даними, трохи менше 80% українців не довіряють судам. Бізнес також не вірить у справедливий суд. Багато іноземних інвесторів зізнаються, що через хабарництво в суддівському корпусі вони не наважуються заходити в Україну.
Конфлікти між "оцінювачами"
Хто ж у цьому винен? В ОСД називають слабким місцем реформи ВККС та ВРП. "Вони складаються зі суддів, яких треба звільнити в рамках реформи", - пояснює "Апострофу" член ГРД, директор Фонду DEJURE Михайло Жернаков.
ВККС часто потрапляла в скандали, пов'язані з не зовсім чесним відбором суддів. Так, у лютому цього року представники Громадської ради доброчесності запідозрили ВККС у підтримці понад 30 кандидатів до Верховного Суду, які не пройшли перевірку на доброчесність. Активісти підозрюють їх у приховуванні свого фінансового становища, наявності елітного житла. Однак, зі слів представників Громадської ради, ВККС відмовилася брати до уваги цю інформацію.
Нардеп від "Народного фронту", член Комітету Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя, Леонід Ємець підтримує Жернакова. "На камеру ВККС обіцяла, що конкурси будуть проходити прозоро. А у фіналі навіть не показували результати тестів, іспитів та методику оцінки", - коментує співрозмовник.
На думку Ємця, українці найбільше довіряють представникам громадськості та іноземним експертам. "Тому саме вони повинні входити до складу ВККС", - говорить він "Апострофу".
Однак діяльність ГРД також викликає нарікання фахівців. Взимку минулого року експерти проекту Ради Європи "Підтримка впровадження судової реформи в Україні" провели моніторинг діяльності Громадської ради доброчесності. За даними "Судово-юридичної газети", на підставі аналізу документів ГРД було виявлено 17 випадків, коли члени Ради у своїх висновках спиралися на інформацію з інтернета, не перевіряючи її достовірність. Також ГРД затверджувала документи, в яких не були вказані джерела інформації.
Також було виявлено 19 фактів, коли ГРД виходила за межі своїх повноважень, оцінюючи професійну компетенцію суддів. А така оцінка є прерогативою ВККС. У деяких випадках Рада навіть оцінювала судові рішення, порушуючи таким чином незалежність судової влади.
В результаті дві організації, які повинні були сприяти один одному, вступили у відкритий конфлікт, який призвів до того, що 26 березня 2018 року ГРД взагалі бойкотувала процес кваліфікаційного оцінювання суддів.
Хотіли, як краще, а вийшло - як завжди
17 грудня минулого року був обраний новий склад ГРД, проте конфлікти з ВККС тривають. Так у квітні 2019 року експерти Центру політико-правових реформ, Фонду DEJURE та ВГО "Автомайдан" проаналізували проміжні результати кваліфікаційної оцінки українських суддів за 2016-2018 рік. З'ясувалося, що станом на 1 квітня Вища кваліфікаційна комісія провела переатестацію 2409 суддів - 37% суддівського корпусу країни. З них не пройшли оцінювання всього 156 суддів і лише 15 звільнені. В таких умовах вкрай складно говорити про якесь оновлення суддівського корпусу, вважають в ГРД.
"Рішення ВККС не мотивовані. Ніхто не може перевірити, звідки взялися ті чи інші бали. Перевірка суддів відбувається поспіхом і поверхнево. Судді, які не змогли підтвердити законність джерел свої статків, успішно проходять оцінювання. Створюється враження, що оцінка проводиться чисто формально, щоб переважна більшість суддів не втратили посади, незважаючи на наявність серйозних зауважень до них з боку громадськості", - зазначив заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.
Представники ОСД також вказують, що кваліфікаційне оцінювання деколи проходять так звані "судді Майдану", тобто ті служителі Феміди, які виносили незаконні рішення щодо учасників Революції Гідності.
Всі ці факти приводять лише до одного висновку - судова реформа провалилася. Тому що українські судді, як залежали від політичного порядку денного, так і продовжують бути залежними. Як зазначає Леонід Ємець, закони приймалися добрі, тільки от виконання виявилося невдалим.
