Навіщо "вбили" Аркадія Бабченка: кілька незручних запитань і відповідей

У вівторок, 29 травня, Україну і всю Європу шокувала новина про чергове гучне "вбивство" в Києві. На порозі власної квартири в спину був "застрелений" журналіст з РФ Аркадій Бабченко, відомий своїми критичними висловлюваннями на адресу путінського режиму. Тисячі постів зі співчуттям у соцмережах, заяви на найвищому рівні, квіти біля під'їзду журналіста – такою була реакція на його "загибель". Але 30 травня з'ясувалося, що Аркадій Бабченко живий і здоровий, а спецслужби просто інсценували його смерть. Адже реальне замовлення на вбивство журналіста дійсно було, тому необхідно було викрити весь ланцюжок "замовник-організатор-виконавець". Однак спецоперація СБУ та феєричне "воскресіння" Бабченка викликали багато питань, зокрема незручних. Відповіді на них шукав "Апостроф".

Інсценування

Запідозрити, що вбивство Бабченка було фейковим, було практично неможливо. Повідомлення на офіційних сайтах силовиків, заяви керівників Нацполіції, міжнародна реакція, навіть прем'єр-міністр Володимир Гройсман встиг звинуватити у "вбивстві" журналіста "російську тоталітарну машину", а глава російського МЗС Сергій Лавров - традиційно ухилитися, мовляв, це не ми, ви все брешете. Крім того, ліквідувати Бабченка Москві дійсно було за що: жорстка критика Кремля вкупі з викриттями фактів російської агресії робили журналіста вкрай незручним персонажем для путінського режиму.

Слабкі натяки на те, що "вбивство" Аркадія Бабченка якесь не таке, можна було помітити тільки за двома ознаками. По-перше, в сонмі голосів силовиків, які видають мізерні дані про "вбивство", був відсутній голос СБУ. Василь Грицак за кілька годин після "загибелі" журналіста заінтригував: у його відомстві все прокоментують, тільки пізніше. Всьому свій час.

По-друге, силовиків видало фото "вбитого" Аркадія Бабченка, що лежав у калюжі власної крові, яке з'явилося в пресі. Справа в тому, що, згідно з легендою, пораненого журналіста на підлозі в квартирі виявила його дружина Ольга, яка викликала медиків, а в кареті швидкої Бабченко нібито помер. Хто ж тоді міг зробити це фото? Дружина? Навряд чи вона після того, як побачила закривавленого чоловіка на підлозі з пораненнями в спині, спершу схопилася б за фотоапарат, а не за телефон. Фото зробили силовики? Можливо, але який слідчий свідомо зіллє в пресу таке фото, коли йдуть слідчі дії? Але на той момент ніхто не надав особливого значення достовірності композиції на фото. Навпаки, ЗМІ та експерти взялися аналізувати, в якій позі лежав Бабченко: ногами до дверей, головою, спиною, обличчям...

Нарешті о 17:00 середи, 30 травня, в СБУ скликали журналістів на брифінг, де цілісінького Бабченка і показали всьому світу. Але світ не зовсім зрозумів, що сталося.

Незручна ситуація

Справа в тому, що на "смерть" журналіста відреагували практично у всіх демократичних країнах. Наприклад, глави МЗС Великої Британії, Швеції, Литви розмістили в соцмережах пости зі співчуттями, але після чудесного "воскресіння" Бабченка відредагували їх, опинившись у незручній ситуації. Осоромився і наш головний дипломат Павло Клімкін, який на засіданні Ради безпеки ООН в пух і прах розносив Росію за "вбивство" журналіста.

За словами дипломата Богдана Яременка, така ситуація не додала бонусів українському іміджу на міжнародній арені.

"Ця ситуація вже вплинула на імідж України, і вплинула негативно, - сказав "Апострофу" Яременко. - Реакцію наших друзів я б охарактеризував на межі нерозуміння і розчарування. Справа в тому, що українська влада цією спецоперацією спровокувала наших друзів зробити заяви, в яких підтримували нас або робили росіян винними. Але тепер виявляється, що вони робили необґрунтовані заяви, а спровокували їх на це саме ми. Змусили їх зробити помилки. Причому зробити їх публічно. Таке не забувають і не прощають. А враховуючи, що і до цього була маса питань до української влади щодо ефективності та чесності, ситуація виглядає дуже невпевнено і погано".

Але друзі зрозуміють, якщо необхідність "вбити" Аркадія Бабченка насправді була.

Навіщо це все?

За словами Василя Грицака, замовлення на вбивство Бабченка з-за поребрика дійсно надійшло. Спецслужби РФ діяли в Україні через "громадянина Г". (пізніше стали відомі ім'я і прізвище підозрюваного - Борис Герман), який повинен був організувати ліквідацію журналіста. Громадянин Г. в свою чергу знайшов виконавця з числа екс-атошників (деталі чоловік, який назвав себе тим самим "виконавцем", також розповів пізніше). Водночас генпрокурор Юрій Луценко заявив, що виконавець буде проходити у справі як свідок.

А тепер найголовніше питання: навіщо взагалі було інсценувати "вбивство" Бабченка?

Юрій Луценко стверджує, що це робилося для того, щоб встановити та зафіксувати остаточну провину організатора і постаратися більше дізнатися про замовника.

Дійсно, прийом інсценування нібито виконаного замовлення на вбивство – далеко не нововведення СБУ. Але зазвичай силовики чинять таким чином, щоб встановити зв'язок в ланцюжку "виконавець-організатор-замовник". Наприклад, виконавець рапортує організатору про виконане замовлення, організатор дивиться новини (звичайно ж, фейкові), читає зведення поліції, переконується, що замовлення дійсно виконане - і організатора беруть на місці злочину в момент передачі грошей виконавцю за виконану роботу. У випадку з "вбивством" Бабченка встановлювати провину виконавця не було потрібно, адже, за словами Луценка, "виконавець замовлення був частиною оперативної комбінації", тобто був "своїм" хлопцем. А якщо виконавець "свій", тоді потрібно вийти на організатора, довести його зв'язок з виконавцем і задокументувати факт передачі грошей виконавцю від організатора саме за скоєння вбивства.

"Потрібно було створити повне враження реальності в організатора, що це вбивство сталося", - сказав ЗМІ нардеп Антон Геращенко.

Але навіщо потрібно було створювати "повне враження реальності в організатора", "вбиваючи" Бабченка, якщо на оперативному відео, яке розповсюдила СБУ, ще до скоєння "злочину" вже був зафіксований факт передачі громадянином Г. завдатку виконавцю? Чому одразу ж після передачі грошей не взяти на місці злочину громадянина Г., адже він не кавомолку купував у екс-атошника, а платив йому гроші за скоєння вбивства.

"Просто особливість нашого Кримінального процесуального кодексу в тому, що для того, щоб остаточно і безповоротно довести, що гроші передавалися саме за цей злочин, а не, наприклад, за те, що злочинець вкраде автомобіль Бабченка, потрібно зібрати якомога більше доказів" , - пояснив "Апострофу" юрист, експерт Українського інституту майбутнього Денис Монастирський.

Можливо, "вбити" журналіста було потрібно для того, щоб організатор зв'язався з замовником в Росії і відзвітував йому про виконану роботу? Таким чином, українські спецслужби встановили би зв'язок "організатор-замовник" і вийшли б на останнього. Але навряд чи громадянин Герман телеграфував би за "поребрик" про свій успіх, адже інформація про таке резонансне вбивство і так стала б відома (що в принципі і сталося). Але навіть якщо і телеграфував, і СБУ отримала б незаперечні докази, що, наприклад, директор ФСБ Олександр Бортніков особисто замовив Бабченка, то який зиск з цієї інформації, якщо замовника все одно не дістати? Британці теж начебто знають, хто отруїв екс-співробітника ГРУ Сергія Скрипаля. Ну то й що?

Читайте також: "Вбивство" Аркадія Бабченка: навіщо це все було потрібно

Але Денис Монастирський запевняє, що схема "замовник-організатор-виконавець" може складатися з десятків осіб.

"Очевидно, що в цій справі є не тільки замовник, організатор і виконавець. Як правило, в таких складних операціях спецслужби намагаються заплутати сліди, використовуючи багатоступінчасті підходи", - пояснив він.

У такому разі, цілком резонно було змусити організатора повірити у "вбивство" Бабченка, щоб після виконаної роботи він зв'язався якщо не з Кремлем, то хоча б з агентурною мережею РФ на території України, мимоволі відкривши пару "консервів".

Крім того, Денис Монастирський зазначив, що в СБУ був ще один потужний мотив "вбити" на добу Бабченка.

"Тут унікальна ситуація. Вкрай рідко трапляється, щоб виконавець замовного вбивства виходив на спецслужби і був готовий співпрацювати. Потенційна жертва також була готова пограти в цю гру до кінця. Це практично унікальний випадок, тому СБУ спробувала просто використовувати ситуацію на повну, щоб простежити і довести всі зв'язки", - резюмував Монастирський.

Однак не всі експерти впевнені, що спецоперація СБУ була в дійсності.

"Я телефонував колегам, питав їхню думку, але вони не вірять в таку спецоперацію, - пояснює "Апострофу" екс-співробітник СБУ Іван Ступак. - Кажуть, що задокументували весь ланцюжок від замовника до виконавця, але якщо подивитися оперативне відео, то на ньому видно, що людина рахує долари - і все. У випадку з тим же Володимиром Рубаном матеріалів було набагато більше - і відео, і прослушки - а тут практично нічого. Відразу пригадується історія з Іллею Богдановим (офіцер ФСБ, який перейшов на бік України, - "Апостроф"). З ним була подібна історія: попередили викрадення, задокументовано діяльність російського ГРУ - і нічого. Минуло півтора року, а не названі прізвища підозрюваних, нічого".

За словами Ступака, на роль "цінної" жертви для Кремля Бабченко також не тягне.

"Він не та людина, яку потрібно усувати. Від його життя чи смерті в Росії глобально нічого не змінюється. Це ж не Скрипаль або Литвиненко, які колишні працівники спецслужб, і їм не вибачають зради".