Влада України стоїть перед непростим вибором: продовжувати пов'язаний із коронавірусом карантин, щоб мінімізувати поширення захворювання, або зняти частину обмежень, щоб оживити економіку, яка летить у прірву. "Апостроф" розбирався, який запас міцності у української економки і простих українців.
Умови карантину, введенногов Україні у зв'язку епідемією коронавірусу, можуть бути послаблені через деякий час. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі одного з українських телеканалів.
Зрозуміло, все буде залежати, в першу чергу, від ситуації із захворюваністю і динамікою її поширення. Однак є й інша причина - економіка. "У більшості населення України немає фінансової подушки і немає можливості три місяці просто сидіти вдома. Люди повинні заробляти гроші. Економіку треба запускати. Україна також не настільки багата країна, яка може дозволити собі півроку не працювати і дивитися телевізор на дивані", - заявив Шмигаль.
Конкретні кроки, як очікується, будуть обговорюватися після Великодня, тобто в 20-тих числах квітня - це якраз час напередодні закінчення терміну чинного карантину, та й пік захворюваності, можливо, наша країна буде проходити саме в цей час.
Нагадаємо, обмежувальні заходи у зв'язку з коронавірусом було введено 12 березня - на карантин були відправлені всі навчальні та дошкільні заклади, також закрили заклади громадського харчування, салони краси, спортивні зали, торгові центри та інші місця масового скупчення людей. Із 17 березня зупинив роботу метрополітен у Києві, Харкові та Дніпрі. Кабмін на своєму засіданні 25 березня офіційно подовжив карантин до 24 квітня і ввів режим надзвичайної ситуації по всій країні.
Порівняно з іншими країнами, в Україні на сьогодні кількість хворих, якщо говорити про офіційно зареєстрованих, невелика. На ранок 2 квітня в країні було 820 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, із них 20 - летальні.
Але, наприклад, у США, які нещодавно вийшли на перше місце у світі за кількістю хворих (загальна кількість на початок квітня перевищувала 200 тисяч осіб, померлих - понад 5 тисяч осіб), йде дискусія про те, як не "вбити" економіку, але при цьому продовжувати ефективно протистояти коронавірусу.
Навіть доктор Євген Комаровський, кажучи про те, якими можуть бути найгірші наслідки поширення епідемії коронавірусу, зазначив, що найгірший сценарій - економічний. "Збитки, безробіття, купа проблем, пов'язаних із тим, що ми зараз творимо", - підкреслив він.
Лихо від добра
Але скільки протримається українська економіка в умовах карантину? Коли буде досягнута точка неповернення?
За словами експерта інституту GROWFORD Олексія Куща, точка неповернення почала формуватися ще до ситуації з коронавірусом, так як колишній український уряд, можна сказати, не витримав психологічної напруги в очікуванні кризи і вирішив власноруч вбити економіку. "Ми займалися манилівщиною - про 40% зростання за п'ять років, про залучення 50 мільярдів доларів інвестицій тощо. А тому ми підійшли до нинішньої ситуації зі своєю рукотворною кризою, яка у нас настала на три місяці раніше, ніж у всьому світі", - сказав він у коментарі "Апострофу".
Кущ нагадав, що рецесія в промисловості в Україні почалася ще в 2019 році (загальне падіння за минулий рік становило 1,8%, - "Апостроф"), падіння ВВП - на 0,5% - було зафіксовано в січні 2020 року. При цьому в перші місяці поточного року вже повним ходом розкручувалася бюджетна криза: "20% недобору, порівняно з планом, 27 мільярдів гривень - мінус, бюджетна дірка. А, якщо додати 3 мільярди гривень невідшкодованого ПДВ (експортерам) і 10 мільярдів гривень, які були перераховані "Нафтогазом" в якості авансового платежу по податках, то отримуємо фінансову діру в 40 мільярдів гривень в січні-лютому, яка ніяк не пов'язана з коронавірусом".
За словами експерта, з урахуванням вищесказаного, мобілізаційні можливості української економіки не перевищують одного місяця. "Це - максимальний термін, протягом якого економіка і населення можуть протриматися. А, з урахуванням того, що нинішня ситуація накладається на рукотворну кризу, а також тому, що не була створена подушка безпеки, кумулятивний ефект буде ще важчим", - підкреслив Кущ.
На думку директора економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолія Амеліна, уряд України стоїть перед дуже складною дилемою - продовжувати карантин, розтягуючи в часі пік захворюваності, або перезапустити економіку, не давши при цьому людям померти з голоду. "Якщо продовжувати карантин, то про голод - це не метафора", - написав експерт у Facebook. Він зазначив, що в середньому у населення гроші закінчаться до середини квітня.
Амелін також звернув увагу на те, що карантин в Україні рятує стільки ж життів, скільки через нього ми можемо втратити без можливості лікувати людей від інших хвороб.
Все це призведе до соціальних протестів, погромів магазинів, голодних бунтів і, як наслідок, до введення надзвичайного стану. Таким чином, вважає Амелін, все це помножити на "нуль" заслуги карантину щодо нерозповсюдження вірусу.
Крім іншого, зазначив фахівець, буде зростати безробіття, в тому числі приховане, ВВП за підсумками року впаде на 10%, дефіцит бюджету перевищить 300 мільярдів гривень, місцеві бюджети будуть недоотримувати на місяць 5-7 мільярдів гривень. "Як фінансувати медицину і соціалку в такій ситуації?" - риторично запитує Амелін.
До речі, в новинах пройшла інформація, що в Італії вже починаються погроми продовольчих магазинів. Утім, як зазначає Олексій Кущ, українці схильні до того, щоб купувати продукти із запасом, при перших ознаках кризи починають все змітати з полиць, а тому в нашій країні такого, як в Італії, швидше за все, не буде. "Я думаю, що навіть після закінчення місяця нам голодні бунти не загрожують, але в Україні може посилитися соціальна напруженість (яка і без того висока, - "Апостроф"). Люди, може, і не будуть голодувати, але буде рости озлоблення. У нас будуть громити не крамниці - ексцеси можуть мати більш серйозний характер", - зазначив фахівець.
Продуктовий магазин, Італія
Баланс інтересів
Тут виникає закономірне питання: як знайти баланс між карантином і економікою?
Очевидно, що обмеження потрібно поступово послаблювати, а деякі - скасовувати. А економічну активність необхідно якомога швидше оживляти.
За словами Олексія Куща, в нинішній ситуації для перезапуску економіки потрібні кілька складових. "Перша частина - це пільги для бізнесу, друга - прямі безповоротні дотації, і третя частина - це кредитна програма, яку можна запускати тільки після завершення карантину, тому що зараз вона абсолютно безглузда. Це буде кредит на "ремонт" бізнесу", - вважає експерт.
Анатолій Амелін, у свою чергу, вважає, що люди, особливо старшого віку, які втратили зарплату, повинні отримати компенсацію, також приватні підприємці (так звані ФОПи) повинні отримати часткову компенсацію втрат обороту внаслідок карантину. Доцільно на термін дії карантину, плюс один місяць, скасувати сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ) і податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Крім того, зазначає він, бізнес повинен отримати відстрочку на сплату податків на термін дії карантину, плюс один місяць, повинна бути розроблена система пільгових кредитів (без застав і зі ставкою до 10%), також має бути запущено кредитування бізнесу через банки під держгарантії. Обов'язково потрібна держпідтримка експортерів.
Де брати на все це гроші? По-перше, потрібна оптимізація витрат держбюджету, вважає Амелін. Крім того, за його словами, "м'яка девальвація" до 30 гривень/долар дозволить збільшити доходи експортерів і надходження в бюджет. Збільшення бюджетного дефіциту буде фінансуватися за рахунок боргових зобов'язань. Також Україні потрібні позики міжнародних фінансових організацій.
Від себе додамо: враховуючи, що зараз можливостей для залучення фінансування не так багато, особливо актуальним стає співпраця України з Міжнародним валютним фондом (МВФ). А для цього, як відомо, потрібно просто прийняти закон.
