Атака по ядерному об’єкту - так відповів господар Кремля на руйнування своєї дипломатичної ізоляції новим президентом США. Історія довела: умиротворення агресора лише посилює апетит. Чи зміниться миротворча стратегія господаря Білого дому Дональда Трампа щодо Володимира Путіна та що у цій ситуації має робити Київ - у матеріалі “Апострофа”.
У ніч на 14 лютого російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції. На щастя, поки що радіаційний фон не підвищувався, проте саркофаг зазнав серйозного пошкодження. Начальник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України Андрій Коваленко зауважив, що “росіяни цілком свідомо запускають дрони над ЧАЕС, постійно експериментують з висотою прольоту шахедів, намагаються здійснювати польоти якомога нижче. Вони несуть ядерну загрозу для світу, який інвестував у безпеку на ЧАЕС".
На терористичний акт з боку Росії вже відреагували міжнародні партнери. Так, за словами керівника Офісу президента Андрія Єрмака, він дуже розізлив делегації, що прибули на Мюнхенську безпекову конференцію. “Зараз атмосфера така, що всі дуже злі від цієї новини тут у Мюнхені. Не «занепокоєні», як часто буває, а справді злі. Бо у 80-х роках Кремлю весь світ допомагав цю трагедію ліквідовувати, коли Москва кидала на радіацію незахищених людей, Горбачов отримував роботів та техніку і вчених. Потім весь світ інвестував в укриття, а сьогодні ці російські придурки запустили по ньому дрон”, - написав він.
Злість лідерів країн зрозуміла: радіоактивна хмара від аварії на ЧАЕС накрила не лише сучасну Україну, Білорусь та Росію, але й Східну Фракію, Югославію, Болгарію, Грецію, Румунію, Литовську, Естонську, Латвійську РСР, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Британію та острів Мен.
“Сам удар бойовим дроном по Чорнобильській АЕС - це напад на ядерний об’єкт, - коментує “Апострофу” політолог Віталій Кулик. - Попри те, що ЧАЕС не працює, але на її території знаходяться радіоактивні матеріали, будь-які витоки призведуть до серйозного підвищення радіаційного фону”.
Правду кажучи, донедавна світ доволі мляво реагував на нарощення ризиків ядерної безпеки довкола окупованої Запорізької АЕС, одну з двох ліній живлення якої днями було знеструмлено обстрілами, і де досі блокується ротації місії МАГАТЕ. Проте атака на ЧАЕС показова. Вона відбулася на тлі спроб нової адміністрації президента США задобрити російського диктатора Володимира Путіна. “Путін вважає, що оскільки Трамп зруйнував ізоляцію Путіна, тепер йому можна все. З Путіним знову говорять, незважаючи на те, що він займається державним тероризмом. Атака на саркофаг - це прямий результат розмови Трампа з Путіним”, - вважає політолог Петро Олещук.
ЧАЕС як переговорна “зброя”
Проте на такий жест господаря Кремля в Америці воліли б закрити очі. “У Трампа є стратегія, якою він рухається - втягування Росії в переговори, - розповідає Кулик. - Він вважає, що йому вдасться нав’язати Путіну порядок денний, що він одним глобальним мазком вирішить купу глобальних проблем, закладе лінію розлому між Росією та Китаєм, чого йому дуже хочеться. Крім того, він вважає, що примусить Європу платити за це все, переформатує оборонні проєкти”.
Також він сподівається отримати зиск, подекуди розігруючи українську карту, щоб посилити роль США, зокрема, на Глобальному Півдні. “Переговори з Індією завершились заявами про те, що Індія купуватиме більше американського газу й нафти, а США будуть ключовим гравцем на цьому ринку”, - зазначає співрозмовник видання.
Трамп навряд чи відмовиться від ідеї посадити Путіна за стіл переговорів, щоб будь-що закінчити війну, кажуть експерти. Тож триматиметься курсу на уникнення конфронтації з російським диктатором. Це, на жаль, заохочуватиме Кремль до агресії.
“Це теракт, при чому із потенційно небезпечними наслідками, бо очевидно, що росіяни можуть це продовжувати, - коментує Олещук. - З їхнього боку - це використання терористичних методів ведення війни. Але для кого це може бути аргумент? Для Трампа? Він ігнорує російський тероризм. Він говорить, що його головна мета - завершити війну, а про акти російського тероризму він не згадує. Решта так чи так дивиться на Трампа. Росіяни це відчувають і розширюють масштаби тероризму”.
Проте це не означає, що Україна не повинна просувати тему атаки на ЧАЕС на міжнародній арені. Київ уже закликав Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) терміново активізувати зусилля для попередження атак по ядерних об'єктах. Далі - має бути більше.
“Подібні речі мають артикулювавитися, треба показувати, що Росія веде бойові дії проти об’єктів ядерної інфраструктури, - каже Кулик. - Це питання потребує не якоїсь бюрократичної розслідувальної процедури, а політичної оцінки. Зараз у нас є можливість її отримати з боку європейських партнерів, щоб уникнути довгих розслідувань, коли не можуть визначити, який це був дрон - а саме так закінчуються розслідування МАГАТЕ”.
Справді, не варто сподіватись, що терористичні атаки РФ по Україні під час переговорів змінять миротворчу стратегію Трампа. Проте вони можуть повпливати на нашу суб’єктність. “Ми можемо говорити: а яка ж гарантія того, що по нас нічого такого не прилетить по наших АЕС? А дайте нам, будь ласка, мільйон, мільярд Tomahawk, Patriot. Нам необхідна купа [озброєння], щоб над усіма містами та ядерними об’єктами [закрити небо], нам необхідно забезпечити дальнобійними ракетами периметр безпеки… Не по Росії - для власної гарантії. Врешті-решт, дайте нам ядерну зброю… Ми ж розуміємо всі ризики її застосування, але це стримуючий фактор, який нам необхідний”, - переконаний Віталій Кулик.
Врешті, США мають зрозуміти, що, як і Європа, вони по факту не мають сил для ефективної відсічі авторитарному блоку. Бо, за підрахунками старшого наукового співробітника Інституту космічних досліджень НАН України Олексія Парновського, “реальний баланс по ядерній зброї дуже сильно не на користь США”.
