У 2017 році, на думку експертів у сфері міжнародної політики, США спробують підірвати зростаючу міць Китаю. Ймовірно, що задля цього наступний президент США Дональд Трамп захоче заручитися підтримкою Росії або ж просто створить такі умови, за яких дві євразійські країни не зможуть проводити спільну антиамериканську політику. Серед іншого, саме це буде визначати характер міжнародних відносин в році, що наступив. Можливо, саме під новий баланс сил доведеться підлаштовуватися багатьом іншим країнам, в тому числі, європейським. На цьому тлі, на думку експертів, Євросоюз чекатимуть нові політичні зміни.
Трамп і Китай
Експерти-міжнародники бачать намір частини американського істеблішменту кинути виклик Китаю, який намагається завоювати домінуючу роль на Далекому Сході. Практично немає сумнівів у тому, що наступний президент США Дональд Трамп спробує посилити і без того не надто м'яку американську політику щодо КНР. Можливі рішення американської адміністрації та зміна політики на Сході будуть визначальними, щонайменше, в 2017 році.
Вже перебуваючи в статусі обраного президента, Трамп встиг добряче насолити Білому дому, створивши підґрунтя для політичного скандалу з Китаєм. Телефонна розмова Трампа з президентом Республіки Китай (офіційна назва Тайваню), чию незалежність США не визнають, викликала критику з боку Пекіна. На цьому Трамп не зупинився, пригрозивши підвищенням мита на китайські товари до 45% та відходом від політики "єдиного Китаю". Пекін попередив про заходи у сфері торгівлі. У США сприйняли ці події з великими побоюваннями, оскільки криза в стосунках двох світових держав може мати серйозні наслідки.
Під час передвиборної кампанії в США, Китай, разом з Росією, були чи не єдиними великими країнами, які сподівалася на перемогу Дональда Трампа - зокрема, Пекін вважав бізнесмена більш поступливим, ніж Хілларі Клінтон. Схоже, зараз в КНР хотіли б відмотати час назад. У США багато хто вважає Китай більш серйозною і довгостроковою загрозою, ніж Росія. В 2016 році адміністрація Барака Обами взялася активно протистояти експансіонистській політиці КНР, в першу чергу в Південно-Китайському морі. Але Трамп може спочатку зосередитися на економічному протистоянні.
"Домінування на Далекому Сході може стати першою сходинкою до якогось глобального домінування, - припустив у розмові з "Апострофом" колишній спікер МЗС України Олег Волошин. - Далі ігнорувати загрозу китайського гегемонізму в Америці не готові. Принаймні, з метою реалізації своєї економічної програми, - а саме створення більш вигідних умов для промислового виробництва в США - Трамп буде змушений воювати з Китаєм в економічній сфері, блокуючи потік китайських товарів".
В будь-якому разі, складно знайти інше пояснення призначенню головою нового Ради із зовнішньої торгівлі США відомого критика Китаю економіста Пітера Наварро, автора книги "Смерть від Китаю". Це стало причиною дебатів в США, але багато представників команди Трампа переконані, що КНР навмисно проводить політику заниження курсу юаня з метою підриву американської економіки.
Разом з Росією проти Китаю
Проводячи історичні паралелі, можна згадати, як заради перемоги в Холодній війні з СРСР 37-й президент США Річард Ніксон пішов на примирення з Китаєм. Зараз може скластися зворотня ситуація.
"В цьому й полягає інтерес Трампа до зближення з Росією, - вважає Олег Волошин. - Першим серед світових лідерів Трамп прийняв (прем'єр-міністра Японії. -" Апостроф ") Сіндзо Абе. Незабаром Сіндзо Абе зустрівся з Путіним. Я впевнений, що на зустрічі Абе з Трампом та з Путіним йшла розмова про Китай. Точно про це піде мова на зустрічі Трампа з Путіним".
На думку Волошина, Дональд Трамп явно має намір відірвати від Китаю РФ як його сировинний придаток. Але це не означає, що такий ситуативний союз буде існувати вічно: його згодом можуть зруйнувати, як сам Трамп, так і Путін. Це пояснюється характерами обох політиків.
Конфліктолог, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України Григорій Перепелиця, прокоментував "Апострофу" ймовірність зближення США і РФ з метою стримування КНР наступним чином: "Китай буде в епіцентрі всієї геополітичної глобальної боротьби. Політика США буде направлена проти цієї держави. Ми поки не знаємо, як розподіляться сфери впливу, передусім у Південно-Східній Азії. Америка повинна в чомусь поступитися. Тому Трамп і намагається залучити Росію як союзника. З цієї ж причини він "віддасть" Росії весь пострадянський простір, можливо за винятком прибалтійських країн".
Костянтин Грищенко, в минулому міністр закордонних справ України, також вважає, що Трамп піде на зближення з Росією. Принаймні, судячи з передвиборних тез самого Трампа, саме на це й варто очікувати. Наступний американський президент має кілька причин подружитися з РФ: "Для нього пріоритетом буде встановлення дружніх відносин з Росією для вирішення тих проблем, які він вважає для себе принципово важливими. Це - стримування Китаю, боротьба з тероризмом, підтримка Ізраїлю, забезпечення економічного зростання США за рахунок захисту внутрішнього ринку".
Щоправда, на думку Олега Білоколоса, експерта фонду" Майдан закордонних справ ", Трампу буде непросто розпочати любовну історію з Росією: "Значна частина американського істеблішменту відноситься до Москви з недовірою, тому Трамп, за будь-якими обставинами, не зможе ігнорувати ці настрої ". Білоколос вважає, що суперечливі заяви Трампа свідчать про відсутність у нього стійкого бачення міжнародних відносин, хоча в цілому дійсно здається, що він є прихильником політики американського ізоляціонізму.
Конфліктний потенціал
Невизначеність зовнішньої політики США при новій адміністрації - це головне, з чим зіткнеться світ в 2017 році, вважає Грищенко: "Ми не знаємо, наскільки глибокими будуть зміни. Це залежить в першу чергу від того, яку позицію займуть США. Одне зрозуміло: так, як було раніше, вже не буде ніколи".
На думку філософа і публіциста Сергія Дацюка, від майбутніх домовленостей між Росією і США, залежить те, чи буде нова світова війна. Але навіть укладення будь-якої угоди не вирішить всіх проблем, адже посиляться внутрішні протиріччя в західних країнах. В Європі вони матимуть форму протистояння правих з лівими, а в США - прихильників Трампа і Клінтон. На думку Дацюка, справа дійти може навіть до громадянських конфліктів.
Дацюк передбачає також утворення осі Вашингтон-Москва-Тель-Авів - країн, які радикально налаштовані проти існуючої системи міжнародних правил. "Китай буде слідкувати за розвитком подій у відносинах між США, Європою та Росією, та буде намагатися стати вигодонабувачем від цієї ситуації ", - додав філософ.
На думку Перепелиці, система міжнародних відносин входить в стадію турбулентності, кардинальної зміни балансу сил: "Це, звичайно, призводить до утворення конфліктної ситуації. Однополярний світ, який сформувався після завершення Холодної війни, зараз починає валитися, через ослаблення США, внаслідок світової економічної кризи. Америка почала втрачати себе як наддержава, здатна контролювати систему міжнародних відносин. І першою це відчула Росія ".
З іншого боку, прагнення Росії посіяти у всьому світі хаос в значній мірі реалізується. Саме тому РФ може стати союзником США, які вже не можуть одноосібно справлятися з глобальними викликами.
Однією з таких загроз є ситуація на Близькому Сході, зокрема, війна в Сирії, врегулювання якої вже неможливе без участі РФ. На думку пана Перепелиці, саме на Москву буде спиратися Туреччина, яка бореться за лідерство в мусульманському світі. "Формуються нові осі, як це вже відбувалося перед Другою світовою війною", - пояснив експерт.
Олег Волошин припускає, що заради завершення війни в Сирії може бути досягнуто угоди між Росією, Туреччиною та Іраном. "Форма врегулювання вже обговорюється. Може зупинитися, принаймні, широкомасштабна війна між урядом і повстанцями в західній частині Сирії", - сказав Олег Волошін.
Європейська дезінтеграція
Загальну оцінку процесам, які у 2017 році будуть відбуватися в Євросоюзі, експерти не дають. Очевидно, що політична карта Європи продовжить змінюватися, через те, що в 2017 році у Франції та Нідерландах можуть прийти до влади праві і крайні праві сили.
На думку Перепелиці, Росія підштовхнула ЄС до розпаду за рахунок біженців та фінансування правих і крайніх лівих сил. Саме тому в 2017 році президентом Франції можуть стати відверто проросійські політики - Франсуа Фійон чи Марін Ле Пен. Дискредитація НАТО і руйнування ЄС - логічні наслідки цього процесу, вважає міжнародник. Внаслідок цього РФ буде претендувати на визнання її домінуючою в Європі силою.
В той же час, нові країни не будуть виходити з ЄС, переконаний Олег Волошин: "Британія, очевидно, дасть старт офіційним переговорам (з Брюсселем про вихід з ЄС. - "Апостроф") - далі тягнути вже не можна. Але переговори можуть затягнутися на 3-5 років. Те, що сприймається як крах Європи, - це зміна політичного ландшафту в самих країнах ЄС, тобто це не веде до формального розпаду Євросоюзу ".
В той же час, Олег Білоколос визнає, що Європа "збентежена і вражена зламом післявоєнної системи континентальної безпеки", окупацією Криму і війною на Донбасі, вона дестабілізується хвилями міграції, є наляканою терористичними атаками. На думку дипломата, Європа "остаточно розгубилася" внаслідок рішення британців вийти з Євросоюзу та несподіваної перемоги Дональда Трампа на виборах в США і зараз знаходиться на роздоріжжі.
Втім, про серйозну кризу європейських цінностей поки говорити не варто. "Невдалим виявився курс на невиправдане прискорення політичної інтеграції при явному відставанні економічних реалій, збереження дисонансу у фіскальній сфері, продовження існування культурно-ментальних відмінностей, які впливають на те, як населення різних країн ставиться до питань порядку денного ЄС ", - заявив Білоколос. Ключовим, на його думку, є те, чи згадають європейці про те, навіщо 60 років тому вони взагалі створювали об'єднану Європу.
