Зустріч Джо Байдена з Сі Цзіньпіном можна назвати проміжною точкою у відносинах Вашингтона і Пекіна. Китай, який очолює вісь авторитарних країн, продовжує рухатися в бік конфлікту з вільним світом. Основним завданням Сі було отримання певного перепочинку. І те, що Китай відправить нових панд до Сполучених Штатів, яких Сі назвав "посланцями дружби між китайським і американським народами" - це якраз свідчення таких домовленостей. Однак насправді за дипломатією панд стоїть агресивна політика. Про це в етері Апостроф TV розповів керуючий партнер Національної антикризової групи, політолог Тарас Загородній.
Панди і все інше - це зовнішня оболонка дипломатії, а треба дивитися що є внутрішньою. Ну, передали свого часу китайці панди Радянському союзу. Але після смерті Сталіна у китайців встановилися напружені стосунки з СРСР, які вилилися у військове протистояння на острові Даманський.
Читайте: США та Китай відновлять військові контакти: які ще результати зустрічі Байдена та Сі Цзіньпіна
Мені ці панди нагадують ведмедиків під час Олімпіади-80 в Союзі. Тоді був цей лагідний символ ведмедика, в той же час Радянський союз знищував Афганістан. Тому це суто зовнішній атрибут дипломатії, а слід дивитися зсередини. Бо в політиці головне - не те що говориться чи здається, а те що робиться.
Китай намагається показати, що начебто він є лагідною країною, яка хоче співіснувати з іншими, але робиться все навпаки. Свого часу Герберт Макмастер, колишній радник Трампа з питань нацбезпеки, у своїй книзі чітко описав, як Китай викачує технології зі Сполучених Штатів, створивши цілу систему через різні фонди і асоціації. Плюс як Китай насипає штучні острови у Південно-китайському морі, щоби оголошувати ці острови територією Китаю. Спершу на цих островах ставляться військові бази, після чого територія навколо цих островів оголошується виключно економічною зоною Китаю. Таким чином, китайці хочуть зробити Південно-китайське море своїм внутрішнім морем. І ми вже бачили зіткнення китайських і філіппінських військових кораблів.
Тому, повертаючись до панд. Так, це красиво, але реальність інша. Це і підтримка росії - або руками безпосередніх китайських корпорацій, або руками КНДР, на яких досить великий вплив має Пекін. І без дозволу Китаю КНДР би не передавала росіянам боєприпаси, які використовуються на фронті.
І те, що Байден назвав Сі Цзіньпіна диктатором за кілька годин після зустрічі - показує, що Байден живе зовсім в іншій реальності, у ціннісній дипломатії. Байден висловлює публічну позицію, яка відповідає внутрішньому переконанню американського істеблішменту. І це ще раз показує, що є великий розлам між авторитарними країнами і країнами вільного світу. І тому Байден діє відповідно до своїх переконань і ціннісних установок, на яких власне і побудовані США.
У Китая ж немає ніякої ціннісної дипломатії і вони готові працювати з усіма - диктаторами, вільними країнами тощо. Цей розлам відчутний, і навіть американські аналітики передбачають, що конфлікт з Китаєм може бути у 2027-30-ті роки. Китаю зараз потрібна пауза, щоби перебудувати армію, бо вони майже все будувати на базі ще радянських технологій. Зараз вони бачать цю різницю і потребують часу. Тому власне Сі Цзіньпін прибув до США вперше з 2017 року.
Китай також дуже побоється, що прихід Трампа в Білий Дім у наступному році матиме ще гірші наслідки. Тому вони зараз намагаються домовитися з чинною адміністрацією умовно для того, щоб Трамп мав мінімальний вплив на політику Штатів щодо Китаю. Але я все рівно вважаю, що все йде до конфлікту. І зараз ця ситуація мені нагадує ситуацію, що склалася напередодні Першої світової війни, коли молода Німецька імперія вважала, що світ, який побудований Французькою і Британською колоніальною імперіями, є несправедливим до німців. В результаті склався блок, який і ініціював Першу світову війну. Тому такі ризики досить великі зараз, і з високою часткою ймовірності цей конфлікт, на жаль, буде реалізований.
Щодо війни в Україні
За результатами переговорів нічого не змінилося. Більш того, китайцям вигідно підтримувати росію, тому що вони створюють максимальну кількість точок напруження для США, щоби американці витрачали туди свій ресурс - в Україну, в Ізраїль. Зараз ще КНДР, Філіппіни. Все це робиться, щоб розпорошувати ресурси США і їхніх союзників. І це робиться руками інших країн, а Китай начебто ні до чого. В результати Китай отримує передумови для того, щоб вдарити в найбільш неочікуваний момент.
Ми повинні ж розуміти, що нам робити у таких випадках. Настають дуже неспокійні часи і протягом найближчих 30 років ми будемо бачити багато регіональних конфліктів різної інтенсивності, можливо і великих. І нам треба озброюватися, будувати власні ракети, власний ВПК, щоб бути сильними і менше залежними від західних партнерів. Ми повинні чітко розуміти, що допомога США може зменшитися у обсязі через підтримку інших союзників американців.
Тому лише власний ВПК - мілітаризація, виробництво власник ракет. Нам нічого чекати, бо росіяни теж не стоять на місці. Нам треба бути готовими до будь-яких сценаріїв, які матимуть чи добре, чи погане закінчення. Але з власною зброєю буде добре закінчення для нашої країни. І чим більше власної зброї, тим менше нам треба буде дивитися в сторону партнерів. До того ж, більше люблять розмовляти саме з сильними і як казав Аль-Капоне, добрим словом та пістолетом можна добитися більше, ніж добрим словом.
Читайте: Сі збирає друзів проти Байдена: як США і Китай ділять світ
