Верховна Рада не змогла ухвалити рішення про внесення змін до Податкового кодексу, яким пропонувалося запровадити 10-% експортне мито на ріпак та сою. За рішення проголосували 204 народних депутати, тоді як проти були 8, а 23 утримались.
Про це в своєму Telegram-каналі написав заступник голови Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк, який гостро критикував введення нових мит.
Ініціативу з впровадження 10% мита на експорт сої та ріпаку внесли нардепи Дмитро Кисилевський та Андрій Мотовиловець (фракція "Слуга народу"), внесення змін до закону підтримали на засіданні податкового комітету ВР. За розрахунками Кисилевського, введення мита мало щорічно приносити державі 7,3 млрд гривень.
Однак проти нових мит виступила низка профільних асоціацій: Всеукраїнська аграрна рада, Українська зернова асоціація, Європейська бізнес асоціація. Зокрема, у ВАР вважають, що саме встановлення мит є дискримінаційним для малих та середніх виробників, адже ініціатива спрямована на збільшення прибутків переробників за рахунок аграріїв і порушує Угоду про асоціацію з ЄС.
Як стверджують аграрії, в середньостроковій перспективі це призведе до скорочення посівних площ сої та ріпаку, як це відбулося після запровадження «соєвих правок» у 2017 році.
Правки критикували і в Головному юридичному управлінні Верховної ради. Юристи наголосили, що запровадження 10-відсоткових мит суперечить Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, яка прямо забороняє запровадження нових експортних мит чи інших заходів еквівалентної дії на товари, що вивозяться. Ба більше, згідно з графіком, зафіксованим у додатку І-С до Угоди, мито на насіння ріпаку має бути навпаки поступово скасовано протягом десяти років — до нульового рівня. На восьмий і дев’ятий роки передбачено ставки 1,8% і 0,9% відповідно, а з десятого року — повне скасування мита. Стосовно сої, її взагалі немає в графіку, оскільки експортного мита на неї не було запроваджено раніше.
У юридичному висновку також нагадують про обов’язок парламентських комітетів надсилати законопроєкти, що стосуються євроінтеграції, на експертизу до профільного Комітету з питань інтеграції України до ЄС і Кабінету Міністрів. Висновок підкреслює, що цього не було зроблено, попри явні суперечності із зобов’язаннями перед Євросоюзом.
До слова, медіа вже писали про низку ризиків запровадження мит, серед яких зокрема, втрата експортних позицій на зовнішніх ринках, здешевшання земель сільськогосподарського призначення через зниження обсягів посівів високомаржинальних ріпаку та сої, загальний негативний вплив на агросектор. Причиною підвищеного попиту на інвестиції в переробку експерти називали тимчасове блокування вивезення олійних культур через порти і вимушене збільшення внутрішньої пропозиції для переробних компаній. Зараз для виробників більш привабливими є ціни на зовнішніх ринках, але інвестори у переробні потужності мають намір повернути вкладене, відтак ініціюють такі законопроекти.
Цього разу вдалося відстояти позицію агровиробників завдяки відкритості громадянського суспільства, роботі профільних асоціацій, позиції представників влади. Але це не означає, що представники переробників та самі переробники не повторять спробу вирішити свої фінансові питання. Тому прозора робота і в правовому полі має стати пріоритетом для всіх.
