США розглядали тарифні переговори як можливість досягти цілей, що виходили далеко за межі публічно озвучуваної мети скорочення торговельного дефіциту.
Використання мит президентом США Дональдом Трампом як інструменту американського впливу могло бути ширшим, ніж відомо громадськості, й охоплювати низку цілей національної безпеки Вашингтона, а також інтереси окремих компаній, пише WP, посилаючись на внутрішні урядові документи.
Цього місяця чиновники Державного департаменту США розглядали можливість вимагати від американських торговельних партнерів голосування проти міжнародної ініціативи щодо скорочення викидів парникових газів контейнерними суднами, які є основою світової торгівлі. Чиновники Держдепу прагнули “включити це питання в поточні двосторонні торговельні переговори” з морськими державами, такими як Сінгапур.
Такий крок був зроблений після того, як навесні цього року представники адміністрації Трампа обговорювали розширення торговельних переговорів з більш ніж десятком країн, зокрема вимагаючи від Ізраїлю скасувати контроль китайської компанії над ключовим портом і наполягаючи на тому, щоб Південна Корея публічно підтримала розгортання американських військових для стримування Китаю, йдеться в документах.
Урядовці Трампа розглядали торговельні переговори як можливість досягти цілей, що виходили далеко за межі часто публічно озвучуваної президентом США мети скорочення хронічного торговельного дефіциту. У перші тижні після того, як 9 квітня Трамп призупинив запровадження так званих “взаємних” мит, щоб дати можливість провести переговори, американські чиновники розробили плани тиску на країни, розташовані поблизу Китаю, з метою налагодження тісніших відносин в оборонній сфері, включаючи закупівлю американського обладнання та візити до портів, згідно з документами.
“Це вперше, коли я бачу такі вимоги в торговельній угоді. Коли ти сидиш за столом переговорів, ти не говориш про такі речі”, — каже Венді Катлер, яка пропрацювала понад чверть століття в офісі торгового представника США.
Чергова ознака того, що Трамп розглядає мита як інструмент дипломатії, з'явилася цього тижня, коли він оголосив про 50% тариф на індійські товари, щоб змусити Нью-Делі припинити закупівлі російської нафти.
У восьмисторінковому переліку “додаткових цілей переговорів” американські чиновники визнали, що потенційні угоди охоплюватимуть питання, включаючи розміщення військових баз, “які традиційно не входять до торговельних угод”. Посадовці Трампа також обговорили питання тиску на інші країни з метою отримання поступок для окремих компаній, включаючи Chevron, одного з десяти найбільших виробників нафти у світі, та Starlink Ілона Маска.
Переговорний документ містив пропозиції від інших відомств у відповідь на запит офісу торгового представника США Джеймісона Гріра і мав рукописну позначку, що вказувала на те, що це була записка від 1 травня.
Неясно, чи обговорювалися ці положення під час переговорів. Трамп оголосив про низку рамкових торговельних угод, зокрема, з Європейським Союзом, Японією, В'єтнамом та іншими країнами. Але адміністрація президента США не публікувала офіційних текстів.
“Ця записка викликала шок в уряді”, — сказав на умовах анонімності один зі співробітників Державного департаменту США.
У той час як американські переговорники поспішно готувалися до одночасних переговорів з 18 провідними торговельними партнерами США, з усіх куточків адміністрації Трампа надходили пропозиції.
Згідно з попереднім проєктом угоди між США і Південною Кореєю, уряд Сеула мали закликати підтримати зміну позицій американських військ, дислокованих у країні. Серед перелічених цілей була вимога, щоб “Корея виступила з політичною заявою на підтримку гнучкості позицій американських військ для кращого стримування Китаю і продовження стримування КНДР”, йшлося в документі.
США також хотіли, щоб Сеул збільшив видатки на оборону до 3,8% ВВП, порівняно з 2,6% минулого року, та збільшив внесок у розмірі понад $1 млрд для покриття щорічних витрат на утримання приблизно 28 500 американських військовослужбовців у Південній Кореї.
Згідно з документом про переговори, урядовці Трампа планували змусити кілька партнерів, зокрема Тайвань, Індію та Індонезію, збільшити свої видатки на оборону або придбати більше американського військового обладнання.
Такі міркування національної безпеки можуть пояснити, чому більшість країн не вдавалися до заходів у відповідь проти США та не запроваджували власні мита на американські товари, каже Філ Лак з Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
Ми також повідомляли, що дрони Центру спецоперацій "А" Служби безпеки України уразили логістичний хаб, де зберігаються готові до використання дрони Shahed, а також іноземні компоненти до них.
