В Україні планують ввести режим paperless. Він передбачає мінімальне використання паперової документації у всіх державних послугах. Режим "онлайн" планують впровадити вже до жовтня цього року. За словами президента Зеленського, це буде "краще" і найзручніше рішення для всіх громадян. Ніхто не зможе вимагати від людей численні довідки та інші "папірці", які потрібно отримувати в десятках кабінетів, пройшовши "кілометрові" черги.
В теорії все виглядає добре. Але практика показує, що чи не всі подібні переходи в режим онлайн в Україні не доводилися належним чином до кінця. Виникало безліч додаткових проблем, які часто лише ускладнювали старий і зрозумілий процес, повідомляє портал "Апостроф".
Це нюанси досить різного характеру. Від банальної бюрократії, до технічних питань на кшталт проблем з програмним забезпеченням і "залізом". Наприклад - є безліч питань до баз даних. Але крім проблем з базами даних, у експертів виникає багато питань саме до безпеки переходу в режим "без паперів".
Ніхто не сперечається, що за цифровізацією послуг майбутнє
"У нас з вами немає альтернативного шляху. Це еволюція відносин громадян і країни. І добре, що вона відбувається, - пояснює "Апострофу" екс-заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін. - З іншого боку, необхідно розуміти, що на даний момент Україна багато в чому перевершує навіть більш розвинені країни в питаннях проникнення офіційних відносин громадянина і держави в цифрову сферу. з моєї точки зору, це відбувається не тому, що ми такі розумні, а тому, що багато ключових і важливих питань (в тому числі і пов'язані з безпекою) попросту ігноруються".
Що ж не так з безпекою?
У липні в Україні розгорівся скандал з оформленням шахрайського кредиту через додаток "Дія", коли аферисти викрали особисті дані українки, верифікувати через додаток і взяли два кредити на її ім'я: один в банку, інший в мікрофінансовій організації. Великий банк без проблем визнав кредит шахрайським, а ось колектори кредитної організації обрушилися на українку з погрозами. І хоча в Мінціфри не визнали помилки зі свого боку, (винним назвали кредитну організацію, яка видала кредит з порушеннями), від "Дія" все ж відключили мікрофінансові організації від гріха подалі.
Цей випадок дуже показовий. Адже немає гарантій, що подібні схеми не повторяться в майбутньому при отриманні інших електронних послуг від держави? Винен не держава, а недобросовісні кредитори? Але хіба після переходу в режим "без паперів" вони зникнуть? У Нацбанку радять "уважно читати умови договору" при оформленні онлайн-кредитів і роздруковувати собі свою копію договору. Але що якщо в один прекрасний день кредитор просто змінить текст договору на сайті? Як потім довести в суді, що саме ваш роздрукований текст правильний?
Більш детально читайте в матеріалі порталу "Апостроф": "Без паперів" та безпеки: чи зможе Україна перейти на електронні документи".
