Починаючи з суботи, 27 листопада, набирають чинності нові правила обміну між банками та Держфінмоніторингом даними про грошові перекази громадян України. Держфінмоніторинг має право запросити додаткові дані про клієнта, подавши запит до банку.
Про це свідчить наказ Міністерства фінансів України №322 "Про затвердження порядку обміну інформацією з питань фінансового моніторингу".
За старими правилами фінустанови проводили фінансовий моніторинг переважно операції на суми понад 400 тисяч гривень, а також уточнювали у клієнта джерело таких доходів, якщо це необхідно.
Нові правила стосуватимуться інформаційної взаємодії суб'єктів первинного фінмоніторингу – це можуть бути банки, а також Державна служба фінмоніторингу. Згідно з новими правилами, суб'єкти первинного фінмоніторингу пересилають дані про операції клієнтів, що підходять під певні ознаки.
"Клієнти прямого відношення до цього обміну не мають, окрім тих випадків, коли Держфінмоніторингу буде потрібна додаткова інформація від банку щодо операцій клієнта, і, можливо, банк запросить у клієнта додаткову інформацію. Але це відбувалося й раніше" , – проаналізувала наказ №322 глава ради НАБУ Олена Коробкова у коментарі UBR.ua.
Вона додала, що запити матимуть лише підтвердження суті операції, що провели.
Є кілька причин для того, щоб про транзакції доповіли до Держфінмоніторингу:
- Порогові операції чи спроба їх проведення (понад 400 тисяч гривень, а також 30 тисяч гривень для працівників у сфері лотерей чи азартних ігор);
- Підозрілі фінансові операції або спроба їх проведення;
- Відмова від встановлення чи підтримання ділових відносин, а також проведення фінансової операції;
- Невідповідності між даними про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, що містяться в Єдиному держреєстрі юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, та даними про кінцевих бенефіціарних власників, отриманими суб'єктом у результаті проведення перевірки клієнта;
- Зупинення фіноперацій або видаткових фіноперацій;
- Заморожування активів, пов'язаних з тероризмом і його фінансуванням, поширенням зброї масового ураження і його фінансуванням.
Нагадаємо, що за статистикою НБУ, українці масово відмовляються від розрахунку готівкою.
