Настав час говорити та дискутувати не лише про проблеми оборони, а й про економічний розвиток країни у післявоєнний час, вважає лідер партії "Сила нації" Андрій Пелюховський.
У статті "Українці набули у нинішній війні почуття солідарності" автор констатує: "Останнім часом прості люди стурбовані саме питанням виживання: усі з тривогою чекають на осінь і зиму, не особливо вірячи в те, що про нас і про наше майбутнє подбає хтось із наших закордонних партнерів. Представники G7 натякають на готовність дати Україні 30 млрд дол, але ми не знаємо, на яких умовах. До того ж ці кошти – це крапля в морі проблем, що виникли у зв'язку з війною. Нам обіцяють падіння ВВП на 45-48%. У 2021 доларовий ВВП України досяг історичного максимуму – 200 млрд дол. Тобто закордонні вливання компенсують збитки лише на третину".
"Україна залишилася без підприємств ВВП і без низки індустріальних гігантів, які забезпечують приплив валюти. Залишилася без ряду морських портів, а по суті – із заблокованим доступом до моря. Навіть якщо завтра ми повернемо усі свої території – низку підприємств необхідно буде відбудовувати (що займе не один рік), а традиційні ринки збуту товарів на той час будуть зайняті конкурентами. Повноцінно продовжують працювати сьогодні лише 14% підприємств. Рівень безробіття може перевищити 40% (до війни прогнозувалося, що безробіття в Україні у 2022 р. збережеться на рівні 8,6%). Рівень інфляції може сягнути 21-24%", - пише автор.
Андрій Пелюховський, апелюючи до свого досвіду роботи в реальному секторі, пропонує такі кроки:
"По-перше, необхідний якісний та постійний аудит економічної ситуації в країні – для цього слід створити спеціальну раду з-поміж кращих економістів України.
По-друге, у найкоротші терміни необхідно підготувати кілька варіантів програм розвитку економіки, що враховують різні вступні та різне моделювання ситуації.
По-третє, необхідно дозволити виїзд громадянам України на роботу – з передбаченням механізму їх повернення у разі гострої потреби для військових потреб.
По-четверте: влада має зробити все для того, щоб припинити руйнувати бізнес-структури, закликаючи до армії людей, які працюють на благо розвитку економіки. Необхідна система моральної зацікавленості для служби у діючій армії для безробітних громадян: як варіант заробітку. Примусова мобілізація у наш час є абсолютно неефективним анахронізмом, оскільки сучасна війна виграється технічними засобами, а не кількістю мобілізованого "гарматного м'яса".
По-п'яте, потрібна комплексна програма розвитку сфери обслуговування. Сфера обслуговування – це цілюще середовище для розвитку українського середнього класу.
По-шосте, вже зараз необхідно розробити та затвердити комплексну програму мікрокредитування за системою Мухаммада Юнуса".
Наприкінці статті автор констатує: "Дуже важливо розвивати найцінніше, що ми здобули під час нинішньої війни – почуття солідарності, почуття "єдиної родини", почуття взаємодопомоги. Без цих почуттів неможливо відродити Україну".
