Завдяки архівним світлинам можна не лише побачити, як розважалися кияни на Дніпрі взимку на початку 20 століття, але й відчути атмосферу літнього відпочинку, побачити, якими були басейни та пляжі понад 100 років тому.
Фото опублікували у Facebook-спільноті "Клуб Корінного Киянина".
У літній сезон 1918 року в Києві був відкритий перший громадський пляж на Трухановому острові. Зону відпочинку організували німецькі військові, які перебували у місті у часи гетьмана Павла Скоропадського. Пляж швидко став популярним серед киян, і вони не жаліли 5 копійок на один кінець поїздки на човні, оскільки тоді ще не існувало Пішохідного мосту, який з'єднував острів із містом.
Перші нудисти також з'явились у 1918 році. Проте 1924 року нарком з охорони здоров'я Микола Семашко заявив, що це негігієнічно, нудистів з громадських пляжів "перевели" на окремі. Відтоді батьки почали брати дітей для відпочинку біля води.
Відпочинок на воді серед місцевого населення був популярним і раніше. Проте, замість сучасних пляжів, існували спеціальні купальні. Це були спеціальні кабінки, обладнані дошками на колесах та лопатями, які стояли на воді. Щоб зануритися у воду, людина повинна була крутити педалі, щоб віддалитися від берега. Тільки після цього вона могла роздягнутися та насолоджуватися купанням. Важливо було відпливати якнайдалі від берега, щоб оголену людину бачило якнайменше інших відпочивальників. Найбільш популярним місцем для купання було між Поштовою площею та Парковим мостом.
Читайте також: Тут бували Шевченко, Гоголь та Леся Українка: у мережі показали архівні фото Пущі-Водиці у Києві
Засмагати було непристойно, а модною була біла шкіра – це вказувало на те, що людина працює розумово, а не заробляє на життя фізичною працею.
У той час чоловіки для купання вдягали трико, яке складалося з довгих трусів і майки, які були зшиті разом. Щодо жінок, вони носили суцільні купальники з однотонної тканини. Також обов'язковим елементом були шапочки, капелюхи або пов'язки для волосся, які використовувалися під час купання.
Представники робочого класу, часто були не в змозі придбати спеціальний купальний костюм через обмежені фінансові можливості. Тому вони купалися оголеними в безлюдних місцях, обходячись без спеціального одягу для купання.
Зазначається, що у 1940 році на Трухановому острові розташовувався басейн просто неба, де влітку проводили змагання з плавання та стрибків у воду.
Після Другої світової війни Труханів острів втілив у собі ідею зони відпочинку та спорту. Між пляжем та берегом регулярно курсували катерки, які кияни прозвали "лаптями" та "калошами". Починаючи з 1957 року, для полегшення доступу до острова з Набережного шосе був побудований пішохідний міст, що значно полегшило доступ до острова для відпочивальників.
З часом частина відпочивальників перемістилася на пляж Гідропарку, так як туди було зручно добиратися за допомогою метрополітену. Проте Труханів острів, найстаріше місце відпочинку біля Дніпра, і досі залишається популярним, завдяки своїй природній красі та можливостям для активного відпочинку.
Раніше ми писали, як виглядала Володимирська вулиця на початку XX століття.
- Вас також може зацікавити:
Парадна брама стародавнього Києва: як виглядали Золоті ворота в 19 і 20 століттях
Виникла з Іванівського шляху: архівні фото та вулиці Інститутської у Києві
Не впізнати: як виглядав Андріївський узвіз в Києві у 1860-х роках, фото