Таємні виходи, незвідані маршрути та навіть річки - чого тільки немає під землею Києва. Людей, які захоплюються дослідженням старовинних підземних маршрутів, називають дигерами. Для частини з них така діяльність - і хобі, і робота.
Дослідити столичний підземний світ разом із дигерами вирушив журналіст Апостроф TV Дмитро Лісовський.
Часто саме дигери повідомляють про підземні аварії. Одним із таких екстремалів є Феодосій - дигер із 14-річним досвідом. Під землею він доглядає споруди разом із науковцями. До того ж, займається він цим не тільки в Україні.
Підземний світ рідного Києва Феодосій знає як ніхто інший. Ексклюзивно для глядачів Апостроф TV він веде команду найпопулярнішим маршрутом для туристів. Він пролягає від Бессарабки до ЦУМу крізь зливні колектори двохсотрічної давнини.
"Це безземельна річка, яку ми, дигери, називаємо "кловиця". Раніше тут шумів потужний водоспад. Там були аварії водопроводу, які просто ніхто не міг знайти. Ми їх знайшли. Передали водоканалу. Після цього потік значно вщух", - зазначає Феодосій.
Наступним по дорозі трапився кловський водоспад - одна із найважчих перешкод маршруту. Його висота становить чотири метри. Щоб дістатися до драбини, потрібно перелізти через три бетонні балки. Робимо ми це виключно за вказівками дигера.
"Я буду контролювати. Майте на увазі. Сюди якщо відходити, буде глибоко - вище коліна. Ви будете на такому порозі стояти. Відходьте туди. А потім кричить: "вільно", і підходить наступний", - продовжує дигер.
За лічені хвилини рівень води підіймається. Недаремно нас попереджали подбати про високе водонепроникне взуття. В місцях, де з’єднуються тунелі, багато ям з водою до півметра. Досвідчені дигери радять вдягати рибальські бахіли чи заброди. Але навіть вони пропускають воду.
Дигери втішають, що у тунелі є справжня естетика - рідкісні організми. Це - вапняк. Він дуже крихкий, тому Феодосій просить намагатися нічого не ламати, щоб зберегти красу.
"Механізм такий самий як у печерах. Але через те, що бетон краще пропускає воду і більш багатий силікатами, ці процеси займають значно менше часу. Якщо там воно наростатиме мільйони років, то тут - за десятки", - пояснює дигер.
Якщо вимкнути світло, то можна помітити ще одне диво. Краплини, які не падають зі стель тунелю, дигери називають зоряною галереєю. Вони утворюються під теплотрасою.
Не раді туристам постійні мешканці підземелля - пацюки. Феодосій називає їх друзями дигерів. Крім того, під землею тиск відрізняється від поверхневого, тож дихати стає важче. Для своєї ж безпеки вимірюємо гази.
Для цього використовуємо газоаналізатор. Він показує рівень кисню: тут 21 відсоток. Самого вуглекислого газу немає, хоча під землею дуже різкий запах сечі та аміаку.
Далі натикаємося на трубу, яка виходить з вулиці Круглоуніверситетська. Зазвичай тунелі шириною менше метра у маршрути туристів не додають, адже це перепона для справжніх дигерів. Особливо досвідчені туристи підземелля не раді вандалам, які залишають після себе феєрверки та графіті. Цим вони руйнують унікальні пам'ятки архітектури.
Відстань до Хрещатика підземними маршрутами Києва подолали за дві години. Для звичайних туристів та без зйомки він куди швидший. Щоб не здіймати галасу, на поверхню центральної вулиці команда Апостроф TV та дигер не виходили, тож просто повернулися назад.
Для безпеки вхід та виходи маршруту не показуємо. Без дигерів у підземку - зась.