Недобудови в середмісті Києва, архітектурні пам'ятки, які перетворюються на руїни, гойдалки зі зміною "історичного" статусу будівель і територій, громадські акції, судові справи стали столичною буденністю, через яку розвиток міста здається неможливим.
Експерт Сергій Лямець вважає, що причиною є відсутність прозорих і єдиних правил, зокрема Генерального плану Києва з охоронними зонами і реєстру історичних об'єктів від Мінкульту, про наслідки цього він розповів у блозі, пишуть Українські новини.
Наразі розробці Генплану заважає війна та неможливість проведення громадських слухань. Одним із коренів урбаністичних конфліктів є відсутність історико-архітектурного плану від Мінкульту. Він є, але не опублікований, що не сприяє збереженню національної спадщини і розвитку об'єктів, які цінності попри вік не мають.
"Реставрувати пам'ятки - значно дорожче, ніж будувати з нуля. Проте воно має сенс, бо це обличчя міста, його історія. Тож фокус уваги центральної та місцевої влади має бути саме на таких об'єктах. Лишати як воно є - занедбаним - це шлях у нікуди, бо історичні будівлі стрімко руйнуються. Будинки 14-го ст. у старій Європі вижили виключно через те, що їх постійно реставрують", - пише експерт.
Він наводить у приклад садибу Мурашка на Малій Житомирській, 14А та садибу Товариства швидкої допомоги на Рейтарській, 22, що є в муніципальній власності із затвердженими планами реставрації, але продовжують руйнуватися. Реставрація історичних будівель може матий позитивний фінал: завод "Арсенал" та Микільські ворота, прибутковий будинок М.Підгорського на Ярославому Валу, 1 та будинок зі зміями на Великій Житомирській, 32 отримали нове життя. Ці трансформації виконані за приватний кошт, а зайти у проєкт при відсутності відкритих правил буває проблематично. Найбільшою перепоною експерт називає зміну статусу будівлі "заднім числом" і тиск активістів. Лямець назвав приклад Торгового комплексу на Контрактовій площі, що пережив 4 хвилі відбудови з початку ХІХ ст. У 2013 році, коли з'явився проєкт реконструкції, роботи заблокувала активна спільнота. Завдяки активістам будівлі Гостинного двору і ще 30 будівель на Подолі отримали охоронний статус як пам'ятки місцевого значення. В 2013 роботи по реконструкції, що робили приватним коштом, зупинили. В 2021 передали Мінкульту, і досі жодних змін.
Схожі гойдалки відбуваються навколо проєкту в урочищі Китаєво. Ділянку орендували 17 років тому під будівництво, у2021 зайшла розмова про старт проєкту, і розгорнули тему "захисту культурної спадщини". Девелопер апелює до єдиного наявного документу охоронних зон, але активісти проти. Мінкульт і археологи не спішать надавати режими використання територій, що прилягають до археологічної пам'ятки. Девелопер погодився виділити частину орендованої землі та за власний кошт створити там туристичну локацію з дотриманням вимог Міністерства.
"Мінкульт має нарешті припинити непрозорі ігри з культурною спадщиною. Будівлі, яким більше ста років, або які є об'єктами епохи модернізму, — мають оцінити справжні експерти. Вони мають діяти за критеріями, які затвердить громада, але остаточне слово має бути за експертизою. Реєстр має бути оновлений та оприлюднений, тоді наступним кроком можна говорити про реставрацію коштом держави або інвестора", — підкреслює Лямець.
