Реальна героїня серіалу "Чорнобиль" Людмила Ігнатенко, про долю якої розповіли на екрані, поділилася своєю історією.
Інтерв'ю взяли журналісти телеканалу ВВС, опублікувавши відео.
За словами Людмили, після виходу фільму її почали переслідувати журналісти, які хотіли поговорити про сюжет і про неї саму. Через постійне занепокоєння ЗМІ, їй довелося бігти зі своєї квартири в Києві. Але зараз Ігнатенко погодилася розповісти про найпотаємніше.
З літа 2019 року жінка живе з мамою за містом. Про серіал вона дізналася з реклами, і не могла зрозуміти, чому її не попередили, що будуть знімати серіал за її історією. Вона також стверджує, що не давала HBO письмової згоди на екранізацію своєї історії.
"Мені дали нібито заохочувальне напряавлення в Прип'ять за гарне навчання. Я вважала, що потрапила в рай, тому що було дуже гарне місто. Я навіть в листах мамі писала: "На скільки молоді всі люди, і скільки багато діток маленьких - на кожному кроці по двоє, по троє дітей в кожній сім'ї ". Наскільки було приємно гуляти. Місто просто потопало у зелені", - зазначила Людмила.
Також вона розповіла історію свого знайомства з майбутнім чоловіком Василем. За її слова, вона тоді сиділа у друзів-пожежників і пила чай. У якийсь момент зайшов Василь. Жінка описала його, як спритного і енергійного. Тоді вона навіть пожартувала, назвавши його "триндичихою". На це він відповів: "Дивись, щоб ця "триндичиха" не стала твоїм чоловіком". З того дня вони почали зустрічатися.
"Ми знали, що наше місто під контролем. Що у нас місто вищої категорії. Але ми не думали, що у нас в місті може статися екологічна катастрофа", - розповіла Ігнатенко.
Вона підкреслила, що аварія сталася 26 квітня, а 28 вже був ажіотаж і оголошена евакуація. Тоді городяни зрозуміли, що це вже проблема. Чоловік Людмили Василь Ігнатенко був в числі перших ліквідаторів аварії.
"Коли я приїхала до Васі в лікарню вже у Москву, тоді більш-менш я почала вникати, що це таке. Чому я сиділа біля свого чоловіка, знаючи, що я вагітна? А як я могла покинути свого чоловіка, скажіть мені? Я вважала , що моя дитина захищена всередині мене. Наскільки ми не були обізнані, що таке радіація, що таке страшна екологія", - поділилася Людмила.
У той же час лікарі констатували, що центральна нервова система Василя вражена повністю. Тоді сама Людмила подумала, що це відобразиться лише на нервозності чоловіка. Також її не збентежило, що він буде без волосся, коли воно випало. Вони з чоловіком жартували, що це економія на шампуні. Але в обох і не було в думках, що це йде до якогось завершення і кінця.
"Мені настільки було важко дивитися, мені настільки було боляче. І ця брехня в фільмі, дуже багато кадрів несправедливих, неправильних. Показали у фільмі, що Вася кричить, істерить. Ні, у мене Вася був настільки спокійний, терплячий і урівноважений. У нього не було істерики. Ми були молоді, веселі, ми не думали про це", - зазначила Ігнатенко.
Після смерті чоловіка Людмила не хотіла жити. Але вона собі поставила за мету народити дитину, щоб було для кого залишатися в цьому світі.
Як повідомляв "Апостроф", в Росії заявили про плани зняти власний фільм про аварію на Чорнобильській АЕС, яка сталася в 1986 році.
