Попри те, що значна частина українців цьогоріч відзначала Святвечір 24 грудня за григоріанським календарем, у тому числі з метою максимального відокремлення від Росії, дехто ще не зміг відмовитися від усталених традицій і шануватиме переддень народження Христа 6 січня.
Про історію, традиції та прикмети цього дня розповідає "Апостроф".
Читайте також: Як не злякати успіх: що не можна робити на Різдво 7 січня
Так, напередодні Різдва Христового відзначають Святий вечір. У цей день також закінчується Різдвяний піст, що тривав 40 днів, тож дорослі продовжують утримуватися від споживання їжі до сходу першої зірки, яка символізує народження Сина Божого.
Назва Святвечора, який ще називали Сочевником, пов'язана із солодкою кашею, з якої було прийняти починати усі застілля до Різдва - її називали кутею або сочивом. До страви було прийнято додавати мед, мак, горіхи та сухофрукти.
Окрім куті на столі також повинно було стояти ще 11 пісних страв, серед яких часто були борщ, риба, гриби, вареники з квасолею й капустою, картопля, узвар.
Після вечері 6 січня та зранку 7 січня йшли колядувати — співати народні пісні, вітати найрідніших, друзів, знайомих, сусідів. Деякі влаштовували танці навколо ялинки, особливо на відкритому повітрі.
Прикмети та повір'я на Святий вечір
- На багату кутю зоряне небо — кури добре нестимуться і вродить горох.
- Місячна ніч — врожай на баштани.
- Ожеледь на деревах — вродять горіхи й садовина.
- Сніг іде — врожай на яблука.
- Іній або сніг — на мокре літо і дорід зернових.
- Якщо після вечері чисте і зоряне небо, то буде сухе й урожайне літо.
Раніше ми публікували погоду в Україні на Різдво.
