У всьому світі 27 січня вшановують пам'ять жертв Голокосту. Саме в цей день у 1945 році було звільнено в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі.
"Апостроф" розповідає про історію цієї трагедії.
Читайте також: Стали іконою Голокосту: розкрито таємницю культового фото трьох єврейських дівчаток
Що таке Голокост
Загалом, під Голокостом розуміється систематичне переслідування та знищення європейських євреїв та циган нацистською Німеччиною та її сателітами протягом 1933-1945 років.
Вирішення "єврейського питання" в нацистській Німеччині
31 липня 1941 року президент Рейстаха та найближчий соратник Гітлера Герман Герінг підписав наказ про призначення глави РСХА Рейнхарда Гейдріха відповідальним за "остаточне вирішення єврейського питання". У січні 1942 року на Ванзейській конференції було схвалено програму "остаточного вирішення єврейського питання". Цю ухвалу не афішували. Євреїв Німеччини, Франції, Голландії, Бельгії посилали на схід, у табори та гетто Польщі та Білорусі, розповідаючи їм про тимчасовість такого переселення. Перші депортації розпочалися ще у середині жовтня 1941 року.
Табори смерті
У 1933-1945 роках було створено приблизно 5 тисяч концентраційних таборів нацистами у Німеччині та в окупованій ними Європі. У Польщі створювалися табори смерті, які взагалі не були розраховані на проживання великої кількості людей – лише на швидке знищення новоприбулих. Місця для будівництва перших з них (Хелмно та Белжець) було обрано ще у жовтні 1941 року. Знищення євреїв Польщі отримало назву "Операція Рейнхард" на честь убитого в травні 1942 року в Празі нацистського ватажка Рейнхарда Гейдріха. За розпорядженням Адольфа Ейхмана насамперед знищенню підлягали польські євреї та євреї, вигнані з Рейху.
Найбільшим табором смерті був Аушвіц; до весни 1943 року там працювали чотири камери, в яких використовувався газ Циклон Б. У період, коли до табору надходило найбільше ув'язнених, щодня труїли газом до 6 тисяч євреїв. До листопада 1944 року в Освенцимі загинуло понад мільйон євреїв, а також десятки тисяч циган, поляків та радянських військовополонених. Загалом у таборі смерті Аушвіц-Біркенау за час його існування загинули, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 мільйона людей.
Число жертв Голокосту
Жертвами Голокосту вважаються 6 мільйонів євреїв у Європі, де разом із 4,5 мільйонами дорослих було знищено 1,5 мільйона дітей. Саме така кількість зазначена у вироках Нюрнберзького трибуналу. Однак ця кількість є умовною, адже повного поіменного списку жертв цієї трагедії немає. Все тому, що наприкінці війни нацисти знищували навіть сліди від таборів смерті. Крім того, часто єврейські громади знищували цілком, і не залишалося рідних, близьких, друзів, які б могли повідомити імена загиблих.
У Національному меморіалі катастрофи (Шоа) та Героїзму "Яд-Вашем" в Єрусалимі зберігаються персональні документи, що свідчать про приблизно 4 мільйони жертв, які поіменно ідентифіковані.
За оцінками "Енциклопедії Голокосту" (видана музеєм Яд-Вашем), загинуло до 3 мільйонів польських євреїв, 1,2 мільйона радянських євреїв, з них 140 тисяч євреїв Литви та 70 тисяч євреїв Латвії.
Голокост в Україні
За період з 1941 по 1945 роки на українських землях загинуло близько 1,5 мільйона євреїв та понад 4 мільйони українців та представників інших національностей.
Винищення євреїв, яке вже проходило у Польщі та інших окупованих нацистами територіях, було розширено і в Україні одразу після вторгнення нацистських військ на територію СРСР 22 червня 1941 року. Ініційовані нацистами єврейські погроми, в яких брали участь місцеві жителі, зокрема, погром у Львові наприкінці липня 1941 року, під час якого загинуло від двох до шести тисяч євреїв. Організаторами погрому виступали німецькі війська, деякі представники польського та українського населення також брали участь у погромі.
У Києві у відповідь на акти саботажу радянських партизанів 29-30 вересня 1941 року київські євреї були зібрані нацистами під приводом переселення та розстріляні у Бабиному Яру. За повідомленнями німецького офіцера Блоделя, за два дні кількість знищених євреїв склала 33 771 особу.
Масові розстріли в Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. У 1941-1943 роках тут розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.
За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії Києва, відповідального секретаря Громадського комітету з увічнення пам'яті жертв Бабиного Яру Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації в Бабиному Яру було розстріляно 90-100 тисяч осіб, з них десь 65-70 тисяч. . 1946 року на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.
Праведники світу
У 1953 році для вшанування пам'яті жертв і героїв Голокосту рішенням Кнесета був заснований Яд Вашем. Одним із положень рішення було вшанування "Праведників народів світу". Праведником, згідно з рішенням, визнавали неєвреї, які ризикували життям, рятуючи євреїв під час Голокосту. У 1953 році під юрисдикцією Верховного суду Ізраїлю було створено комісію, в обов'язки якої входить надання почесного звання "Праведника народів світу".
Раніше "Апостроф" повідомляв, що Київська міська рада розпочала процедуру створення Національного військового меморіального цвинтаря.
- Вас також може зацікавити:
Думав, що скрізь понівечені будинки: Стівен Фрай у Києві поділився враженнями від побаченого
Місто в руїнах: як виглядав Київ під час німецької окупації
Київрада відвела ділянку для розміщення нового військового цвинтаря - Віталій Кличко
