Попри те, що деякі країни планують відмовитися від переведення годинника або вже зробили це, в Україні й досі це практикують - українці переведуть стрілки годинника на годину вперед уночі 31 березня.
Про історію переведення годинника та що на це впливає, розповідає "Апостроф".
Коли переводять годинники
Починаючи з 1996 року, уряд встановив правила сезонного часу, які передбачають переведення годинників двічі на рік:
- на літній час (на годину вперед) - в останню неділю березня.
- на зимовий час (на годину назад) - в останню неділю жовтня.
Це означає, що в ніч проти 31 березня о 03:00 годинники потрібно буде перевести на одну годину вперед. У наш час ґаджети автоматично переводять годинники, а якщо ви маєте механічні пристрої, то це варто зробити вручну.
Яка різниця між "літнім" та "зимовим" часом
Країни, які використовують сезонне переведення годинників, встановлюють літній час на період, коли панує тепло. Зазвичай цей час на одну годину відрізняється від стандартного поясного часу, який прийнятий для конкретної території і кодується позначенням UTС (універсальний координований час, введений як альтернатива часовій зоні Гринвіча GMT).
У жовтні українці переводять годинники на одну годину назад - на "зимовий" час. Проте термін "зимовий час" є не зовсім коректним, оскільки цей час, фактично, є стандартним. Наприклад, для України це Київський час з позначкою UTС+2.
У міжнародній практиці використовуються терміни "стандартний" та "літній" час. У країнах Європи та Південної Америки термін "літній" час застосовується до будь-якого сезонного зміщення годинника на одну годину вперед, незалежно від термінів та тривалості цього зміщення. Міжнародні назви часових поясів у цей період змінюються шляхом додавання слова "summer".
Наприклад, східноєвропейський стандартний час позначається як Eastern European Time (EET), а східноєвропейський літній час - Eastern European Summer Time (EEST).
Країни Північної Америки, Австралії та Нової Зеландії використовують термін "standard" для позначення стандартного часу, а під час періоду дії літнього часу замінюють його на "daylight" (денне світло - з англійської).
Для стандартного часу використовується позначення Central Standard Time (CST), а для літнього часу - Central Daylight Time (CDT).
Читайте також: Все почалося з жарту: хто і як придумав перехід на "зимовий" і "літній" час
Коли з'явилася ідея сезонного часу
Існує поширена думка, що Велика Британія була першою країною, яка почала застосовувати літній час у 1918 році. Проте насправді піонерами впровадження сезонного часу стали Німеччина та Австро-Угорщина. 30 квітня 1916 року вони перевели стрілки годинників на годину вперед, а 1 жовтня 1916 року - на годину назад. Слід зауважити, що ці правила переведення годинників впровадили також на Закарпатті, у Галичині, Буковині та Волині, які на той час були частинами цих держав.
Необхідність введення часових змін у ті роки пояснювалася більш раціональним використанням світлового дня та економією енергоресурсів.
В Україні переводити годинники двічі на рік почали у 1981 році, ще за часів Радянського Союзу. Ця практика продовжується й досі, хоча влада кілька разів намагалася скасувати її.
Чому не вдалося скасувати переведення годинника
Природним часом для України є зимовий час. 95% території країни знаходиться у часовому поясі UTС+2. Деякі регіони, такі як Луганська та частково Донецька, Харківська та Закарпатська області, знаходяться в інших часових поясах. Різниця у часі між західними та східними частинами країни становить близько 68 хвилин.
Ця різниця у часі призводить до незадоволення жителів різних регіонів. Наприклад, літній час зазвичай викликає незручності серед жителів східних областей, оскільки у літні місяці там світає вже о 3 ранку. З іншого боку, на заході України багато людей не задоволені зимовим часом, оскільки о 9 ранку у них тільки починає сходити сонце в холодний період року.
У 2011 році Верховна Рада спробувала ухвалити закон про введення єдиного часу для всієї території України, проте ця спроба виявилася невдалою. Друга спроба була 4 роки тому за законопроєктом №4201, який дійшов до другого читання. Остаточне голосування не набрало достатньої підтримки, і документ був відправлений на доопрацювання. Чи буде він ухвалений в майбутньому - невідомо.
Які країни практикують переведення годинників
Сезонний час застосовується у близько 60 країнах світу, включаючи країни Європи, більшість штатів США, Канаду та Ізраїль. Проте дати переведення годинників можуть відрізнятися.
Європейський парламент підтримав ідею скасування сезонного переведення годинника з 2021 року. Рішення було ухвалено після голосування в країнах Європейського Союзу, де 84% жителів висловили підтримку відмови від переходу на літній та зимовий час.
Починаючи з 2021 року, кожна країна Європейського Союзу має можливість самостійно вирішувати, чи переводити годинники на літній та зимовий час. Проте більшість держав продовжують цю практику, включаючи Італію, Іспанію, Францію, Польщу, Німеччину, Нідерланди, Латвію, Литву, Естонію, Фінляндію та інші.
У світі приблизно 140 країн, які або ніколи не використовували сезонний час, або відмовилися від цієї практики. В багатьох країнах Азії та Африки годинники переважно не переводять. Зокрема, відмовилися від переходу на літній час такі країни, як Японія, Китай, Індія, Сінгапур, Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Таджикистан, Узбекистан, Вірменія, Абхазія, Азербайджан.
Раніше ми писали, що Україна могла відмовитися від переходу на літній час.
- Вас може зацікавити:
Як перевести годинник в авто на інший часовий пояс
Топ-10 цікавих фактів про час, які ви не знали
Біженцям на замітку: яка різниця буде в часі між Україною та іншими країнами
