Український прикордонник бригади “Помста” на псевдо “Валантьор” у 2024 році боях за Іванівське в Донецькій області врятував 37 побратимів.
Про це він розповів у інтерв'ю, опублікованому 3-м прикордонним загоном імені Героя України полковника Євгенія Пікуса.
"Я витяг приблизно 37 трьохсотих. Це і легкі, і тяжкі поранення. У цьому я себе і знайшов в Іванівському. Нерви дуже сильно крило, вже й паніки були", - розповів боєць.
Чоловік мобілізувався у початку повномасштабного вторгнення.
"В армію я потрапив феєрично. Повномасштабну війну я зустрів з головним болем, бо ввечері було дуже добре. Мене розбудила жінка і сказала, що почалася війна. Я довго не міг зібратися, коли вже усвідомив, що відбувається. Першим ділом я відвіз жінку з дитиною і пішов записуватися до ТРО. Ми патрулювали місто, виконували індивідуальні завдання, переважно вночі, вдень займався волонтерством. Коли я потрапив у Ямпіль, не було достатнього озброєння і чітких завдань. Ми окопувалися, переміщалися, сиділи в окопах, час від часу перевіряючи, чи ніхто не підкрадається. Заступили на позиції між Кліщіївкою і Іванівським. Іванівське тоді було нашим тилом, але чомусь там було небезпечніше, ніж на позиціях", - каже боєць.
На бахмутському напрямку він допомагав витягувати поранених і загиблих.
"Там я зрозумів, що ми вже не прикордонна служба, а піхота. Я не знав, чи виживемо, але якщо виживу, буду ходити до церкви. Після Бахмута я потрапив до лікарні на операцію, а потім на навчання до Британії. Там я отримав знання, які допомогли, особливо в тактичній медицині. Повернувся на фронт в Іванівське. Не було страшно, бо не знав, куди їду. Але війна змінилася, настала ера дронів-камікадзе. Я був бігунком, заводив людей в Іванівському, виводив на евакуацію, заносив боєприпаси, провізію, воду, бензин. Виносив поранених, яких було багато. Почувався безпечно в бліндажі, але на вулиці була справжня лотерея", - розповів чоловік.
За його словами, всі 37 врятованих їм у Іванівському побратимів живі і він підтримує з ними зв'язок: "Один хлопець подарував медведика, інший – квіти на знак вдячності. На День прикордонника отримав нагороду за захист Луганщини, що підняло моральний дух, але змусило згадати минуле".
