Президент США Дональд Трамп уникає різкого протистояння з Росією та не поспішає визнавати її роль у підтримці Ірану. Трамп сприймає Володимира Путіна як частину світової політичної еліти, здатної контролювати ситуацію у своїй країні.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів заступник голови Міжнародного центру протидії російській агресії Дмитро Громаков.
За його словами, привітання Володимира Путіна іранському народу із закликом до згуртованості перед "суворими випробуваннями" має радше символічний характер і демонструє політичну підтримку Тегерана. Водночас реальна військова допомога з боку Росії виглядає малоймовірною.
"Я думаю, навряд чи на сьогодні Росія спроможна ділитись з кимось зі стратегічним оперативним рівнем озброєння, типу комплексів С-400, бо вони не в змозі забезпечити повітряну безпеку навіть своєї території. Плюс та динаміка, яку взяла Україна по вибиванню комплексів в Росії, вона не дозволяє забезпечити якийсь більш-менш впливовий рівень допомоги Ірану", — наголосив Дмитро Громаков.
Громаков зазначив, що війна на Близькому Сході дедалі більше нагадує протистояння корпорацій, а не держав.
На його думку, позиція Дональда Трампа щодо Росії пояснюється не страхом, а небажанням відкрито конфліктувати з Путіним. Громаков вважає, що Трамп сприймає російського президента як частину світової політичної еліти, здатної контролювати ситуацію у своїй країні. Саме тому, за його словами, американська сторона намагається зберігати певний баланс і розглядати протистояння радше як політичний конфлікт між окремими лідерами, а не як повноцінне зіткнення держав.
"Трамп не хоче визнавати роль Росії, не хоче, скажімо так, якось порушити той статус-кво. Це свідчить про комерціалізацію війни як такої. Я думаю, що він не хоче, тому що вважає Путіна частиною світової еліти, яка спроможна контролювати ситуацію на своїх територіях. І Трамп хоче, щоб цей конфлікт також лишався конфліктом між Трампом і аятолами, а не між Сполученими Штатами і Іраном як двома державами. І саме тому вони і не визнають цю війну військовою агресією, а визнають там якусь операцію", — пояснив аналітик.
За словами Громакова, російська модель влади певною мірою нагадує іранську, адже реальний центр ухвалення рішень також зміщений від формальних державних інститутів до силових структур. Він нагадав, що у 2007 році Володимир Путін вперше зустрівся з верховним лідером Ірану Алі Хаменеї, і саме ця зустріч могла справити значний вплив на російського президента.
"Я думаю, що та розмова в 2007 році і надихнула на те, що Путін міг або зрозуміти, як це працює, або ж замислився над тим, щоб укріпити цю модель в Російській Федерації. І саме тому сьогодні не все залежить від Путіна. Ми розуміємо, що багато в чому російська система влади залежить від позиції спецслужб, тому що центр прийняття рішень також зміщений туди. І не прем'єр-міністр визначає засади зовнішньої або внутрішньої економічної політики. Аналітики ФСБ, ГРУ формують умови і диктують цивільній владі, які рішення необхідні під ті чи інші стратегічні завдання спецслужб, які і формують майбутнє цієї держави", — сказав він.
На думку експерта, головна складність для Вашингтона полягає в тому, що зміна окремих фігур в Ірані не призведе до краху системи, поки існує Рада експертів (88 аятол), яка є фундаментом режиму.
"Поки будуть існувати ці 88 аятол, система влади не зміниться в Ірані. Змінитися може їх підхід. Вони можуть відкупитися від Трампа контролем за нафтовою галуззю. Але ж це не вплине політично на політичний режим в Ірані. І саме тому в цьому є проблема сьогодні Сполучених Штатів — вони не розуміють, яким чином можна позбутися одразу 88 ядерних атомів, які є ключовою ланкою ланцюга прийняття рішень", — зазначив він.
"Апостроф" повідомляв, що військова кампанія США та Ізраїлю проти Ірану демонструє дедалі більше спільних рис із російським вторгненням в Україну. Аналіз показує, що обидві сторони використовують подібні мовні конструкції для виправдання своїх дій, постійно змінюють цілі операцій та уникають офіційного терміна "війна", називаючи події "обмеженими операціями".
Відповідно до опитування NBC News, схвалення роботи президента США Дональда Трампа серед зареєстрованих виборців знизилося на 3 пункти з березня 2025 року.
Нинішня ескалація на Близькому Сході може свідчити про формування конфлікту глобального масштабу, де міжнародне право дедалі більше поступається праву сили. У таких умовах Україна має робити висновки щодо власної безпекової стратегії.
Радники президента США Дональда Трампа закликають його розробити стратегію завершення військових дій проти Ірану.
