Україна намагається знайти ефективні засоби протидії новим російським ударним БПЛА з реактивними двигунами, однак перші випробування нового покоління дронів-перехоплювачів продемонстрували серйозні труднощі.
Про це пише Reuters із посиланням на джерела.
На початку липня українські військові запросили значну кількість виробників для випробування перехоплювачів, призначених для боротьби зі швидкісними російськими дронами. Під час тестів виявилося, що багато зразків складно контролювати на високій швидкості — подекуди понад 400 км/год. За словами співрозмовників агентства, кілька безпілотників втратили керування та впали в полях і лісах.
Випробування показали, наскільки складним є завдання зі створення засобів, здатних наздогнати та знищити реактивні ударні БПЛА. За даними українських військових, Росія за три літні місяці приблизно у шість разів збільшила використання таких безпілотників. У серпні РФ запустила близько 2850 реактивних дронів проти приблизно 450 у червні.
Складність проблеми публічно визнавали й українські військові. 11 вересня заступник командира Третього армійського корпусу Максим Жорін заявив, що українські сили наразі майже не збивають російські реактивні "Шахеди". За його словами, Україна фактично втратила ініціативу в цьому напрямі.
Водночас Україна продовжує працювати над новими технологіями перехоплення. Заступник командувача ЗСУ Юрій Черевашенко визнав, що створення швидкісних дронів-перехоплювачів є складним завданням, але зазначив, що країна наближається до впровадження серійних і відносно недорогих рішень.
"Я впевнений, що незабаром у нас може повністю з’явитися клас озброєнь, які будуть ефективними у протидії реактивним БПЛА", — сказав він.
За словами Черевашенка, найбільше від атак реактивних дронів наразі потерпають Київ та його околиці, а також Одеса. Він прогнозує подальше збільшення кількості таких БПЛА під час російських атак. В окремих ударах, за його словами, частка дронів із реактивними двигунами вже перевищує 70%.
Однією з головних переваг таких безпілотників є можливість оператора змінювати їхній курс і висоту польоту вже під час виконання завдання. Саме це, за словами Черевашенка, створює додаткові труднощі для української протиповітряної оборони.
Раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що понад 60 українських компаній працюють над технологіями для перехоплення реактивних дронів. Водночас, як зазначило одне з джерел Reuters у галузі БПЛА, частина створених прототипів може бути недостатньо швидкою або надто великою для ефективного використання на полі бою.
Серед перспективних напрямів називають розробку нового покоління недорогих керованих ракет. Черевашенко повідомив, що деякі з них уже проходять випробування. Їхньою перевагою має стати значно нижча вартість порівняно з ціною цілей, проти яких вони застосовуватимуться.
Водночас директор з розвитку одного з оборонних підприємств і офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський вважає, що для боротьби з реактивними БПЛА недостатньо окремих систем. На його думку, ефективнішою може бути мережа взаємопов’язаних засобів, які працюватимуть одночасно та впливатимуть на навігацію російських дронів.
За такого підходу безпілотник може продовжувати рух до визначеної цілі, водночас його автопілот, отримуючи хибні координати, поступово змінюватиме траєкторію та відводитиме апарат від населених пунктів.
Ще одним можливим рішенням є використання систем наведення на основі штучного інтелекту. За словами джерела Reuters у сфері БПЛА, вони можуть дозволити навіть повільнішим перехоплювачам атакувати швидші цілі в лоб, точно розраховуючи траєкторію їхнього руху.
Reuters зазначає, що українські розробники наразі працюють одразу над кількома напрямами — від швидкісних перехоплювачів і керованих ракет до систем із використанням штучного інтелекту. Водночас значна частина цих технологій ще перебуває на етапі розробки та випробувань.
У Німеччині триває масштабна поліцейська операція після виявлення уламків безпілотника на схід від озера Штайнхуде, неподалік Ганновера.
