Росія розширює військову підтримку Ірану, передаючи йому модернізовані боєприпаси, супутникові знімки та дані для визначення цілей, які можуть використовуватися під час атак на американські сили на Близькому Сході.
Про це пише Military Times із посиланням на оцінки розвідки.
За даними видання, військова співпраця Москви й Тегерана виходить далеко за межі обміну озброєннями. Російські фахівці, зокрема, допомагають Ірану створювати технології для надзвукових і гіперзвукових крилатих ракет. Відповідна робота, за даними розслідування, ведеться щонайменше з 2023 року в межах секретної програми C430L.
Військове партнерство між Росією та Іраном почало формуватися ще у 1990-х роках, однак особливо швидко воно розвинулося після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У 2022 році Тегеран почав передавати Москві ударні безпілотники Shahed, які Росія використовує у війні проти України.
Перші Shahed-136 і Shahed-131 Іран передав Росії в середині серпня 2022 року — приблизно через пів року після початку повномасштабної війни. Згодом Москва отримала ліцензію на виробництво цих безпілотників на власній території. Спочатку російська сторона збирала дрони з іранських комплектів, однак згодом дедалі більше компонентів почали замінювати російськими та китайськими аналогами.
За наступні роки російські інженери суттєво змінили конструкцію "Шахедів". Зокрема, оригінальний іранський двигун замінили китайськими турбореактивними установками, додали мережеві засоби зв’язку та можливість використання ракет класу "повітря — повітря". Згодом з’явилися нові реактивні модифікації "Герань-4" та "Герань-5", які вже суттєво відрізняються від початкової гвинтової конструкції.
Дослідники Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) зазначають, що Росія фактично перетворила ліцензійну версію іранського дрона на основу для масштабної модернізації та бойової адаптації.
Тепер частина отриманих від Росії технологій може повертатися до Ірану вже в модернізованому вигляді. За оцінками аналітиків, така модель співпраці поступово перетворюється на взаємний обмін військовими технологіями: Іран передав Росії розроблені ним безпілотники, а Москва вдосконалила їх і тепер допомагає Тегерану розвивати власні ударні можливості.
Окремий напрям співпраці стосується ракетних технологій. Російські ракетні спеціалісти, за даними розслідування, працюють над прямоточними реактивними двигунами для іранських надзвукових та гіперзвукових крилатих ракет. Ця робота проводиться в межах програми C430L, яка має секретний характер.
Водночас Москва передає Тегерану й розвідувальні можливості. Зокрема, йдеться про супутникові знімки та дані для визначення цілей. За оцінкою Інституту вивчення війни, така допомога може зробити майбутні атаки іранських безпілотників складнішими для протидії та підвищити загрозу для американських військових об’єктів у регіоні.
Таким чином, співпраця Росії та Ірану поступово переходить від односторонніх поставок озброєнь до ширшого технологічного партнерства, у межах якого обидві країни використовують досвід і розробки одна одної для посилення власного військового потенціалу.
Представники Міністерства оборони США визнали, що масштабне використання боєприпасів під час перших місяців війни з Іраном призвело до стратегічного скорочення запасів і виявило проблеми в американській оборонно-промисловій базі.
