Відсторонений генпрокурор Руслан Кравченко звернувся до народних депутатів перед голосуванням Верховної Ради щодо його звільнення. Він заявив, що поважає повноваження президента щодо внесення подання про звільнення та відсторонення генпрокурора, але наголосив, що рішення про звільнення належить до повноважень парламенту.
Про це він заявив у зверненні до народних депутатів 15 вересня, передає "Апостроф".
Кравченко заявив про тиск на Верховну Раду
Кравченко зазначив, що президент має конституційне право внести подання про звільнення Генерального прокурора. Також, за його словами, глава держави має право під час воєнного стану відсторонити генпрокурора від виконання обов'язків.
"Я це право поважаю та підкорюся йому", – заявив Кравченко.
Водночас він наголосив, що, на його думку, президент не має права вимагати від депутатів ухвалення рішень, які належать до їхніх виключних повноважень.
За словами Кравченка, тиск на парламент призводить до втрати його суб'єктності, деморалізації депутатів та паралічу роботи.
Що Кравченко сказав про НАБУ і САП
Кравченко заявив, що під час його роботи на посаді генпрокурора до нього надходили матеріали від антикорупційних органів щодо підозр народним депутатам.
За його словами, частина цих матеріалів була безпідставною або юридично необґрунтованою. Кравченко заявив, що не блокував законні рішення, але не дозволяв використовувати підпис генерального прокурора як інструмент політичного тиску НАБУ і САП на депутатів.
Він також заявив, що не підписував політично вмотивованих процесуальних рішень ні щодо представників опозиції, ні щодо депутатів провладної політичної сили.
Окремо Кравченко висловився щодо керівника НАБУ. Він заявив, що тому була вручена підозра у скоєнні злочину відповідно до процесуального законодавства.
"Запевняю, жодних правових підстав для її "скасування" не було та немає", – сказав Кравченко.
Він також заявив, що в державі не може існувати "каста недоторканих" і не повинно бути "правильних" та "неправильних" корупціонерів.
Кравченко заявив про підозру керівнику НАБУ
За словами Кравченка, він особисто ухвалив рішення вручити керівнику НАБУ підозру після того, як переконався у достатності доказової бази.
"Єдине, про що я жалкую, це те, що під тиском Президента, не підписав підозру значно раніше", – заявив він.
Кравченко також згадав слова керівника САП про те, що вони "очікують реакції" президента на факт вручення такої підозри.
Окремо відсторонений генпрокурор заявив про твердження щодо керівника НАБУ, пов'язані з підробленням свідоцтва про народження дитини та кримінальною відповідальністю за підкуп. Кравченко послався на свідчення матері дитини та судове рішення, яке, за його словами, містить відповідні відомості.
Кравченко закликав депутатів ухвалити рішення самостійно
Звертаючись до народних депутатів, Кравченко заявив, що Верховна Рада має відігравати роль захисту від порушення правового порядку.
Він також висловив твердження про спроби контролю над різними гілками влади та тиск на депутатів.
"Тому тільки від Українського Парламенту сьогодні залежить чи запанує нарешті в нашій державі Закон і Справедливість", – заявив Кравченко.
Наприкінці звернення він заявив, що прийме будь-яке рішення Верховної Ради щодо свого звільнення. Водночас наголосив, що воно має бути рішенням самого парламенту.
"Я вдячний Верховній Раді за довіру і з повагою прийму будь-яке її рішення щодо мого сьогоднішнього звільнення. Але це має бути саме рішення парламенту – не команда Президента, не прохання "начальника" парламенту", – сказав Кравченко.
Він також заявив, що не хоче, аби рішення було результатом політично-медійного тиску з боку керівників антикорупційних органів.
"Честь маю!" – завершив своє звернення відсторонений генпрокурор.
Нагадаємо, 14 вересня Президент України Володимир Зеленський підписав указ №905/2026 про відсторонення Руслана Кравченка від посади Генерального прокурора.
15 вересня генеральний прокурор опублікував другу частину власного розслідування щодо директора НАБУ Семена Кривоноса. У ній він стверджує, що Кривонос разом з іншими фігурантами нібито вимагав $72 тисячі за земельну ділянку площею 0,25 га в селі Тарасівка на Київщині.
В Reuters зазначали, як на тлі конфлікту між Офісом генпрокурора та антикорупційними органами суперечка може загрожувати реформам, пов’язаним з іноземним фінансуванням України.
