Жорстка риторика президента США Дональда Трампа щодо безпеки Європи не означає готовності Вашингтона відмовитися від союзницьких зобов'язань. Насамперед це інструмент політичного тиску, покликаний змусити європейські країни суттєво збільшити власні витрати на оборону.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів депутат латвійського Сейму, парламентський секретар МВС і полковник запасу Збройних сил Латвії Ігор Раєв.
За його словами, у США необхідно розділяти політичну та військову складові, адже НАТО є військово-політичним союзом. Якщо політики можуть використовувати жорстку риторику для досягнення власних цілей, то військові керуються затвердженими планами оборони.
Він пояснив, що політичні заяви Дональда Трампа та його адміністрації спрямовані насамперед на те, щоб змусити європейські країни більше інвестувати у власну оборону.
За словами латвійського депутата, Вашингтон уже десятиліттями дотримується підходу, за яким Європа має бути здатною самостійно забезпечувати свою безпеку, а американська присутність повинна виконувати допоміжну роль. Раєв звернув увагу, що військове командування Альянсу чітко усвідомлює свої обов'язки у разі нападу Росії на будь-яку країну НАТО.
"Усі війська НАТО негайно вступлять у бойові дії, включно з американськими. Я в цьому абсолютно впевнений і не маю жодних сумнівів. Тому що сили НАТО створювалися не просто так, і всі плани оборони від Росії також не просто так розроблялися та готувалися. За всім цим стоять реальні військові можливості та рішучість використати їх у разі нападу противника", — наголосив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Водночас експерт зазначив, що політичні заяви адміністрації президента США Дональда Трампа не означають відмови від гарантій безпеки. На його думку, головною метою є посилення відповідальності європейських держав за власну оборону.
Раєв закликав не концентруватися виключно на постаті Дональда Трампа. Він зауважив, що не менш важливими для майбутнього європейської безпеки будуть результати виборів у Франції, Німеччині та Великій Британії.
"Я вважаю, що найкращий і найнадійніший захист Європи та європейських країн — це НАТО. Єдине НАТО зі Сполученими Штатами як однією з ключових держав Альянсу. Нам, навпаки, потрібно робити все, щоб американці залишалися разом із нами та продовжували підтримувати нас як у мирний час, так і в разі військового конфлікту", — підкреслив він.
За словами Раєва, стаття 5 Північноатлантичного договору не застосовується автоматично до будь-яких гібридних атак. Якщо йдеться про окремі удари безпілотниками чи кібератаки, спочатку запускається механізм консультацій союзників, а відповідь може бути політичною, економічною чи іншою, але не обов'язково військовою.
"Ніхто не вступатиме у війну з Росією лише через те, що сталася хакерська атака на одну або кілька країн НАТО. Реакція в такому випадку буде іншою. Це не будуть військові дії — це буде асиметрична або, навпаки, симетрична відповідь Російській Федерації", — пояснив латвійський політик.
Коментуючи безпекову ситуацію в Балтійському регіоні, Раєв зазначив, що нинішня присутність сил НАТО відповідає рівню загроз, які сьогодні походять від Росії. Водночас країни Балтії постійно працюють над тим, щоб збільшити не лише кількість союзницьких військ, а й їхні можливості.
За його словами, додатковою гарантією є те, що в регіоні дислокуються військові контингенти практично всіх країн-членів НАТО. Це означає, що у разі російської агресії Москва автоматично вступить у конфлікт із більшістю держав Альянсу.
Нагадаємо, депутат Європейського парламенту Дайнюс Жалімас в етері телеканалу "Апостроф" розповів, що після невдачі у війні проти України Кремль може спробувати атакувати країни Балтії, аби продемонструвати бодай символічну перемогу та перевірити рішучість НАТО. Наразі ж Москва робить ставку на гібридну агресію — від масштабних кібератак до розгортання агентурних мереж всередині ЄС.
Росія має ресурси для ведення війни проти України ще протягом кількох років, а для провокацій проти країн НАТО, зокрема Балтії, Кремль може залучити "зелених чоловічків". Окрім цього, Москва систематично зміщує "червоні лінії" для перевірки реакції Альянсу, яка наразі залишається переважно на політичному рівні.
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що зараз не час для підписання мирних угод із Росією. На думку латвійського політика, замість пошуку компромісів із Кремлем Європа має зосередитися на зміцненні власної оборони та безпеки на східному кордоні.
