16 вересня — яке сьогодні церковне свято, історія, традиції та прикмети

У середу, 16 вересня, Православна Церква України вшановує пам'ять святої великомучениці Євфимії Всехвальної, яка постраждала за християнську віру на початку IV століття. Цього дня також триває післясвято Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста.

Євфимія загинула під час переслідувань християн у Халкідоні, але в церковній історії її ім'я пов'язане не лише з мученицьким подвигом. Через півтора століття, за церковним переданням, її мощі стали місцем події, яку Церква вважає чудесним підтвердженням православного вчення про Ісуса Христа.

"Апостроф" розповідає, ким була великомучениця Євфимія, а також які народні традиції, прикмети та заборони існували на 16 вересня.

Історія великомучениці Євфимії Всехвальної

Свята Євфимія жила в Халкідоні — давньому місті на березі Босфору, навпроти Константинополя. Її життя припало на час гонінь на християн за правління імператора Діоклетіана.

За церковним переданням, Євфимія походила з християнської родини. Коли місцевий правитель наказав жителям брати участь у язичницькому святкуванні та приносити жертви богам, група християн відмовилася виконувати наказ і таємно продовжила молитися.

Серед них була й молода Євфимія. Християн схопили та привели на суд. Протягом тривалого часу їх намагалися змусити відмовитися від віри. Євфимію, як наймолодшу серед ув'язнених, вирішили випробувати окремо.

Спочатку правитель намагався переконати її обіцянками земних благ. Коли це не допомогло, дівчину піддали тортурам. За церковним житієм, Євфимія пережила колесування, вогонь та інші катування. Врешті її вивели на арену і віддали на поталу диким звірам.

За переказами, звірі не нападали на мученицю. Лише одна ведмедиця завдала їй смертельної рани. Після смерті Євфимії стався землетрус, а християни змогли забрати її тіло й поховати з честю.

Ці подробиці належать до традиційного церковного житія святої, тому їх варто сприймати саме як частину християнського передання. Згодом над могилою Євфимії збудували храм, і місце її поховання стало одним із важливих центрів шанування мучениці.

Диво Євфимії та Халкідонський собор

Найвідоміша подія, пов'язана з Євфимією, сталася вже через багато років після її смерті. У 451 році в Халкідоні відбувся IV Вселенський собор, на якому Церква розглядала питання про віру в Ісуса Христа та співвідношення в Ньому Божої і людської природи.

За церковним переданням, представники двох сторін написали свої сповідання віри на окремих сувоях. Їх поклали до гробниці святої Євфимії, після чого гробницю запечатали.

Через кілька днів, коли її відкрили, православний сувій, за переданням, опинився у правій руці мучениці, а сувій прихильників іншого вчення лежав біля її ніг.

Для православної традиції ця подія стала чудесним підтвердженням рішення Халкідонського собору та особливого заступництва святої.

Саме тому Євфимію називають Всехвальною — її шанують не лише як мученицю, яка залишилася вірною Христу перед лицем смерті, а й як святу, з якою церковне передання пов'язує захист православного вчення.

Сьогодні мощі великомучениці Євфимії зберігаються в Константинополі, у храмі святого Георгія на Фанарі.

Народні традиції 16 вересня

У народному календарі 16 вересня було відоме як Євфимія, Юхимів день або Євфимія — пташина кістка. Назви відображали сезонний час: середина вересня вже була періодом, коли українські селяни уважно стежили за птахами, погодою та наближенням холодів.

Цього дня продовжували завершувати осінні роботи, перебирали зібраний урожай, сушили овочі та фрукти, перевіряли комори й погреби. Те, що мало зберігатися до весни, потрібно було вчасно перебрати, щоб одна зіпсована картоплина чи яблуко не пошкодили весь запас.

Особливу увагу приділяли птиці. Саме тому день отримав народну назву «пташина кістка». За поведінкою перелітних птахів намагалися зрозуміти, наскільки близькі холоди.

У цей період уже починали готуватися до зими: утеплювали господарські приміщення, перевіряли запаси корму для худоби, лагодили огорожі та завершували те, що не хотілося залишати на холодну пору.

В одному з описів народного календаря зазначається, що 16 вересня було прийнято прибирати непотріб у домі, пов'язуючи це з бажанням увійти в осінь без зайвого мотлоху. Того ж дня спостерігали за мурашниками: великі мурашині купи вважали ознакою суворої зими.

У деяких регіонах із цим днем пов'язували також завершення частини городніх робіт та підготовку овочів до зимового зберігання.

Водночас усі ці звичаї належать до народної календарної традиції, а не до церковних приписів.

Народні прикмети про погоду 16 вересня

Наші предки уважно придивлялися до птахів, комах, дерев і ранкової погоди, намагаючись за природними ознаками передбачити майбутню зиму.

• Якщо 16 вересня тепло й сонячно — осінь, за народними спостереженнями, мала бути довгою.
• Якщо зранку багато роси — чекали ясного дня.
• Якщо птахи збираються у великі зграї — наближення холодів вважали неминучим.
• Якщо перелітні птахи довго не відлітають — тепла погода може затриматися.
• Якщо мурахи будують великі мурашники — готувалися до суворої зими.
• Якщо день похмурий і холодний — осіннє тепло, за повір'ями, вже добігало кінця.
• Якщо після дощу швидко з'являється сонце — чекали ще кількох погожих днів.
• Якщо листя на деревах швидко жовтіє та опадає — зиму чекали ранню.

Ці прикмети є частиною традиційної народної культури й давніх спостережень за природою. Науковим прогнозом погоди вони не є.

Що не можна робити 16 вересня

16 вересня припадає на середу, тому для православних християн це звичайний щотижневий пісний день. Саме середа, а не пам'ять Євфимії, є підставою для посту.

Церква не встановлює на день пам'яті великомучениці Євфимії окремої заборони на хатню роботу. Тому прибирати, прати, готувати їжу, працювати чи виконувати необхідні справи не заборонено.

У народі цього дня, навпаки, радили позбутися зайвого в домі, не залишати безладу та непотрібних речей. Тому твердження, що 16 вересня нібито категорично не можна прибирати, суперечить навіть частині традиційних народних уявлень.

Не радили сваритися, лихословити, бажати комусь зла та починати конфлікти.

Також за народними повір'ями не варто було легковажно ставитися до власного здоров'я, переохолоджуватися та нехтувати осінніми змінами погоди.

А численні списки на кшталт «не можна шити», «не можна прати», «не можна братися за голку» або «не можна працювати» — це народні забобони, а не церковні правила.

Що треба зробити 16 вересня

Цього дня християнам варто насамперед згадати приклад великомучениці Євфимії — її мужність, вірність Христу та готовність залишатися непохитною навіть під загрозою смерті.

За можливості можна відвідати храм, помолитися, поставити свічку та попросити Бога про зміцнення у вірі, мир і допомогу у складних обставинах.

Добре провести день без сварок і зайвої метушні, приділити увагу близьким, допомогти тому, хто потребує підтримки.

У господарстві можна перебрати речі, позбутися непотрібного, навести лад у коморі, погребі чи на подвір'ї та завершити необхідні сезонні роботи.

Оскільки 16 вересня припадає на середу, варто дотримуватися посту відповідно до церковної традиції та власних можливостей.

А головний сенс дня — не в страху перед народними заборонами, а в пам'яті про святу, яка зберегла вірність своїй вірі навіть у найтяжчих випробуваннях.

Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 15 вересня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.