Бенефіціар компанії ТОВ «Нейролінк», яка діє під брендом Cosmobet, Михайло Зборовський стояв у витоків ринку українського грального бізнесу. Але, крім цього, його діяльність пов’язана також із сферами IT, аналітики та програмування. В інтерв’ю «Апострофу» Михайло розказав чому ІТ-індустрія України активно розвивається навіть під час війни, чому рівень діджиталізації України вищій ніж у Європі, а також поділився своїм баченням перспектив розвитку IT-сектору України після перемоги та зазначив, що треба для того, щоб Україна стала Кремнієвою долиною Східної Європи.
- Михайло, ви вже давно працюєте в сфері грального бізнесу. Чи подобається вам ця індустрія? І наскільки, на вашу думку, змінився ринок з моменту легалізації грального бізнесу в Україні?
- Після стількох років у цій сфері, скажу чесно — вона мене досі драйвить. Тут завжди є виклики, постійний рух, технологічні прориви. А ще — шанс бути серед тих, хто формує ринок з нуля. З моменту легалізації гральний бізнес в Україні змінився кардинально: від тіні — до публічності, від хаосу — до поступової системності. Хоча ще багато роботи попереду, але це вже зовсім інша історія, ніж п’ять років тому.
- За даними аналітиків, у 2024 році Україна посіла 46-те місце у світовому рейтингу стартапів, піднявшись на 4 позиції порівняно з 2022 роком. І це не дивлячись на те, що в нас триває війна. Чому, на вашу думку, так відбувається?
- Україна – це країна, яка звикла виживати і адаптуватися до будь-яких умов. Війна стала тригером для ще швидшого розвитку технологій, зокрема в обороні, кібербезпеці та штучному інтелекті. Крім того, наша ІТ-спільнота надзвичайно гнучка: попри складні обставини, компанії релокуються, працюють у віддаленому форматі, залучають інвестиції та швидко інтегруються у глобальні ринки.
- Як змінився український ІТ-ринок під час повномасштабної війни?
- Головний тренд – це прискорена спеціалізація. Багато компаній перейшли в оборонну сферу, розробляючи військові технології, дрони, кіберзахист та рішення для аналітики даних. Крім того, змінилася сама структура бізнесу: компанії стали незалежними від російського ринку, адаптували бізнес-моделі під нестабільну ситуацію та посилили міжнародні зв’язки.
Загалом, війна стала каталізатором не лише для технологічного прориву в оборонці, а й для еволюції ІТ як стратегії національної безпеки, економічної стабільності та міжнародної суб’єктності.
- Якими унікальними продуктами може похвалитись українська IT-індустрія?
- Найяскравіші приклади – це військові технології: дрони, системи ППО на основі ШІ, кібербезпека. Україна стала полігоном інновацій, де продукти проходять бойовий тестинг та швидко масштабуються. Це дало поштовх до створення нової військово-технологічної екосистеми.
У фінтех-індустрії Україна досягла значних успіхів на світовому рівні, зокрема у сфері цифрового банкінгу та міжнародних платіжних рішень, що задають нові стандарти якості та інновацій.
Також стартапи в медтеху, агротеху та EdTech, які вже зараз змінюють глобальні ринки.
- Чи можуть українські компанії своїми продуктами замінити софт походженням з росії, який і досі використовують у бізнесі? Що для цього треба зробити?
- Можуть і вже замінюють. Але проблема не лише в тому, щоб створити якісний продукт – треба ще й переконати бізнес відмовитися від старих рішень. Для цього необхідні сильні міжнародні кампанії, урядова підтримка та правильна стратегія виходу на нові ринки.
- Які проблеми в IT-сфері України наразі існують та які є перешкоди для зростання галузі?
- Ключові виклики – нестабільність економіки, воєнний ризик та міграція кадрів. Також є питання з фінансуванням стартапів: інвестори бояться вкладати у країну, де триває війна. Водночас ми бачимо величезний потенціал: українські компанії демонструють стійкість і конкурентоспроможність навіть у таких умовах.
- Якщо порівняти рівень діджиталізації України та Європи, то перевага буде не на користь останньої. Чому, на вашу думку, європейці відстають в розвитку діджиталізації від України, адже в них можливостей для цього більше?
- Україна розвиває діджитал-сервіси не через комфорт, а через необхідність. У нас немає десятиліть бюрократичної інерції, а є чітке розуміння, що технології – це швидкість, зручність і безпека. Тому ми створюємо рішення, які європейці ще тільки впроваджують, наприклад, «Дія». Вони мають більше ресурсів, але ми – більше мотивації діяти швидко.
- Якими ви бачите перспективи розвитку IT-сектору України після війни? Що буде активно розвиватись?
- Після перемоги ми отримаємо нову хвилю зростання. Головні напрями – це військові технології, ШІ, кібербезпека та автоматизація бізнес-процесів. Також українські компанії стануть ще більш інтегрованими у світовий ринок, а стартапи отримають більше можливостей для залучення інвестицій.
- Чи можна зробити Україну раєм для IT-шників з усього світу?
- Так, якщо створити правильні умови: низькі податки, швидкі діджитал-послуги, прозорі правила гри та підтримку стартапів. Україна вже показала, що може бути центром інновацій, і якщо після війни ми продовжимо цей курс, то можемо стати новою Кремнієвою долиною Східної Європи.
