Олександр Усик народився 17 січня 1987 року в м. Сімферополі (УРСР).
До 1999 року мешкав на батьківщині матері в селі Риботин Чернігівської області. Олександр закінчив сімферопольську школу №34. У дитинстві займався народними танцями, дзюдо та футболом. Грав за юнацьку команду сімферопольської "Таврії" на позиції лівого півзахисника. У секцію боксу прийшов у 15 років. Займався під керівництвом тренера Сергія Лапіна. Вищу освіту Усік здобув у Львівському державному університеті фізичної культури.
Олександр Усик у соцмережах
Сторінка в Twitter (або X).
Сторінка у Facebook.
Профіль в Instagram.
Спортивна кар'єра
Олександр Усик. Фото: facebook
Аматорський спорт
2005 р. - виступав у середній вазі (до 75 кг). Переможець міжнародного юнацького турніру у Будапешті (Угорщина), учасник юнацького чемпіонату Європи у Таллінні (Естонія). Срібний призер Турніру у Дебрецені (Угорщина).
2006р. – став бронзовим призером чемпіонату Європи. Переміг Баду Джека, програв у півфіналі росіянину Матвію Коробову.
2008 р. - виступав у напівважкій вазі (до 81 кг). Завоював у Болгарії Кубок Стренджа.
2008 р. – участь у літніх Олімпійських іграх у Пекіні. У першому турі Усик переміг боксера з Китаю Юшана Ніяті, а у другому турі програв майбутньому срібному призеру, італійцеві Клементе Руссо.
2008 р. - виграв чемпіонат Європи та перейшов у важку вагову категорію.
2008 р. – взяв срібну медаль на чемпіонаті Кубка світу.
2009 р. – завоював бронзову медаль на чемпіонаті світу.
2011 р. – став чемпіоном світу, перемігши у фіналі боксера з Азербайджану Теймура Маммедова.
2012 р. – взяв участь в Олімпійських іграх у Лондоні. Там Олександр виграв золоту медаль, здобувши перемогу у фіналі над італійським боксером Клементе Руссо.
У тому ж році Усик вирішив завершити кар'єру на аматорському рингу.
Напівпрофесійна ліга
2012 р. – Усик підписав контракт із WSB і перейшов у напівпрофесійний бокс. Він дебютував у лізі 11 січня 2013 року, провівши у Києві бій із тонганцем Уейном Фа де став переможцем.
Виступ Усика у проекті WSB став дуже успішним — він переміг усіх шістьох своїх супротивників, у тому числі німця Еріка Брешліна, британця Джозефа Джойса, італійця Маттео Модуньо та румуна Міхая Ністора.
Професійний бокс
У 2013 році Олександр Усик ухвалив рішення перейти у професіонали та підписати контракт із компанією братів Кличків К2 Promotions.
Усик розглядав різні пропозиції промоутерів, був на переговорах в Англії та США, але в результаті зупинився у варіанті з К2 Promotions. Не в останню чергу на вибір вплинуло те, що Усіку не потрібно буде залишати на довгий час Україну.
9 листопада 2013 року він провів свій перший бій на професійному рингу в першій важкій вазі (вагова категорія до 91 кг), в якій нокаутував чотириразового чемпіона Мексики Феліпе Ромеро.
14 грудня 2013 року Усик провів поєдинок з колумбійцем Епіфаніо Мендосою, в якому послав суперника в нокдаун.
26 квітня 2014 року в Німеччині, в андеркарті бою Володимира Кличка з Алексом Леапаї, Усик нокаутував у 3-му раунді німця ганського походження Бена Нсафоа.
У четвертому бою, який пройшов в Одесі 31 травня 2014 року, нокаутував дворазового чемпіона Аргентини Сесара Девіда Кренса.
2014 – Усик провів перший титульний бій за вакантний пояс інтерконтинентального чемпіона за версією WBO, в якому переміг південноафриканця Деніела Брюєра.
2015 р. – захистив пояс WBO у поєдинку з росіянином Андрієм Князєвим, а 29 серпня – у бою з південноафрикацем Джонні Мюллером.
Українець зайняв перший рядок рейтингу WBO серед боксерів першої важкої ваги. Також на 28-му конгресі всесвітньої боксерської організації Олександр Усик отримував звання інтерконтинентального боксера року.
2015 р. – захистив титул інтерконтинентального чемпіона WBO у важкій вазі у бою з кубинським боксером Педро Родрігесом.
2016 р. – здобув перемогу над чемпіоном світу в 1-й важкій вазі за версією WBO поляком Кшиштофом Гловацьким.
2018 р. - у фіналі турніру WBSS здобув перемогу над російським боксером Муратом Гасієвим і став абсолютним чемпіоном, здобувши титули чемпіона світу за версіями IBF та WBA, об'єднавши їх із виграними раніше чемпіонськими поясами за версіями WBO та WBC. Крім цього, став володарем Кубка Мохаммеда Алі найкращому крузейдеру світу та титулу чемпіона за версією авторитетного боксерського видання The Ring (2018).
2019 р. – перейшов у важку вагову категорію.
2021 р. – Олександр Усик провів професійний боксерський поєдинок з чемпіоном WBA (Супер), IBF, WBO та IBO у важкій вазі Ентоні Джошуа. Усик переміг у бою за одностайним рішенням суддів, і тим самим отримав чотири пояси WBA (Супер), IBF, WBO та IBO.
2023 р. - переміг Деніела Дюбуа та зберіг титули чемпіона світу за версіями IBF, WBO та WBA у надважкій вазі (понад 90,7 кг).
За версією журналу The Ring у квітні 2024 року Олександр Усік посів третє місце в оновленому рейтингу десятки найкращих боксерів світу.
18 травня 2024 року Олександр Усик рішенням суддів переміг Тайсона Ф'юрі, став абсолютним чемпіоном світу у важкій вазі.
Бізнес та рекламна діяльність
У 2017 році брав участь у кількох рекламних компаніях для мобільного оператора МТС Україна.
Восени 2018 року став рекламною особою української букмекерської контори FavBet у компанії "З нами переможці".
У 2019—2020 роках знявся в рекламних відео для українського виробника технологій захисту Ajax Systems.
Влітку 2020 року заснував промоутерську компанію Usyk17 Promotion.
У вересні 2021 року став бренд амбасадором із відповідальної гри букмекерської компанії Parimatch.
У 2022 році став кофаундером та бренд-амбасадором міжнародної блокчейн платформи Ready to Fight.
Сім'я
Мати – Надія Петрівна родом із Чернігівської області, а батько – Олександр Анатолійович із Сумської області.
Дружина – Катерина. У сім'ї Усик четверо дітей: дочка Єлизавета (2010 р.н.), син Кирило (2013 р.н.), син Михайло (2015 р.н.) та дочка Марія (2024 р.н.).
Скандали
Олександр Усик неодноразово потрапляв у скандали через політику.
Після окупації Криму Росією в 2014 році Усик ухилявся від прямої відповіді на запитання "Чий Крим?". Він або казав, що ”Крим – це Крим” або ”Крим Божий”. Така позиція боксера викликала невдоволення в українському суспільстві.
У 2016 році Олександр Усик в інтерв'ю заявив: "У Криму за мене вболівають, по всій Росії у мене дуже багато шанувальників. У принципі, я не поділяю наші народи, бо ми – слов'яни. Давайте так і говоритимемо – слов'яни. Жодних перешкод немає, перешкоди є лише у когось у голові”.
Ця заява також спричинила неоднозначну реакцію в українських ЗМІ.
Усик називав себе парафіянином Української православної церкви Московського патріархату та обіцяв "встати на бік ченців" Києво -Печерської Лаври у Києві, якщо на неї нападуть радикально налаштовані люди.
Особливо активно Усика критикували за участь у російському фільмі "Доброго дня, брате! Христос воскрес" – спільній роботі чоловічого монастиря Орловської області Росії та української Києво-Печерської лаври "про віру та дружбу" українських та російських спортсменів.
Він тоді пояснював, що в демократичній державі має право зніматися в будь-яких фільмах і будь-де.
Після виходу цього фільму Усика та іншого українського боксера Ломаченка внесли на сайт "Миротворець", за "участь в організованих Росією антиукраїнських пропагандистських заходах".
Василь Ломаченко та Олександр Усик. Фото: facebook
Усик також з'явився у кадрах проекту "Паломниця", колишньої телеведучої та дружини кума Путіна Віктора Медведчука Оксани Марченко. Журналістам Олександр Усик тоді пояснив, що не знімався у фільмі Марченко, а розповісти про Києво-Печерську лавру Марченко його вмовили ченці Києво-Печерської лаври.
Проте пізніше Усик змінив свої погляди. На початку масштабного вторгнення Росії у 2022 році він вступив до лав територіальної оборони та закликав українців об'єднатися.
"Нам треба об'єднатися, тому що дуже тяжкий час настав. Мене дуже сильно переповнюють емоції. Я дуже переживаю за свою країну, за багатьох наших людей. Треба зупинити цю війну і ми повинні це зробити все разом", - заявив він у своєму відеозверненні.
Після того, як російські ракети почали атакувати Київ та інші міста України, боксер оприлюднив ще одне відео, в якому заявив, що народ України "наймогутніший у світі" і не потребує захисту Росії.
У 2023 році Олександр Усик висловив подив, чому в центрі столиці Росії, яка вважає себе православною країною, лежить гонитель православної церкви Володимир Ленін.
