Українська гривня різко обвалилася в кінці грудня, що стало справжнім шоком особливо на тлі її неухильного зміцнення впродовж майже всього 2019 року. На початку 2020 року курс, схоже, стабілізувався. Однак нещодавні події нагадали, що стабільність нацвалюти є ілюзією. "Апостроф" з'ясовував, як не допустити краху гривні.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не виключає, що курс долара до гривні буде в черговий раз переглянуто. У держбюджеті на 2020 рік обмінний курс закладений на рівні 27 гривень/долар, при тому, що в редакції, яка була затверджена в першому читанні, значився курс 28,2 гривні/долар. І ось тепер є плани знову провести коригування. "Я думаю, що нам доведеться переглядати прогноз курсу в макропрогнозі в сторону більшого зміцнення", - заявив наприкінці минулого року глава відомства Тимофій Милованов.
Це й не дивно, адже майже весь 2019 рік нацвалюта била рекорд за рекордом - ще трохи, і, здавалося, долар ось-ось обвалиться до 23 гривень. Але в кінці грудня все змінилося в одну мить. Якщо 24 грудня "зелений" на міжбанку коштував 23,25 гривні, то 27 грудня - вже майже 23,8 гривні - стрибок більш ніж на 50 копійок. Як пізніше з'ясувалося, Національний банк України (НБУ) за один день викупив з ринку понад 700 мільйонів доларів, а за тиждень - понад 1,5 мільярди доларів. На свята курс стабілізувався, але те, що сталося, в черговий раз продемонструвало, наскільки гривня чутлива до зовнішніх шоків.
За більш ніж 20-річне існування вітчизняна валюта зазнала три дійсно серйозних обвали: у 1998, коли сталася азіатська фінансова криза і російський дефолт, у 2008-2009-х - у результаті розпочатої в США світової рецесії, і в 2014-2015 роках - на тлі російської агресії в Криму і на Донбасі. У кожному з цих випадків гривня знецінювалася приблизно вдвічі. І це - не рахуючи "повзучої" девальвації.
"Валютна" голка
Наша країна дуже залежна від зовнішніх чинників, зокрема, від світових ринків. Традиційно торгове сальдо України є від'ємним - тобто імпорт перевищує експорт, причому істотно. Так як імпортні товари купуються за валюту, а експорт цю валюту якраз і забезпечує, то виходить, що валюта весь час у дефіциті - попит перевищує пропозицію. Значить, курс приречений на постійне зростання.
Але, крім торгівлі, є й інші шляхи надходження валюти в країну. В першу чергу, це - іноземні інвестиції. Чим більше валютних коштів заводять в країну інвестори, тим менше на неї попит, і, отже, міцніше гривня. У "нульові" в Україні спостерігався інвестиційний бум, а тому курс був відносно стабільним. Якби не криза 2008 року, то, ймовірно, не було б і обвалу, який послідував за нею. За іронією, саме в 2008-му (криза вдарила до кінця року) був найвищий рівень прямих іноземних інвестицій - майже 11 мільярдів доларів. Для порівняння: станом на 1 жовтня 2019 року, загальний обсяг іноземних інвестицій становив трохи більше 1,8 мільярда гривень (у 2018 році було менш як 2,5 мільярда доларів).
Значні інвестиції - і, відповідно, валюту - може забезпечити масштабна приватизація. Так, повторний продаж металургійного гіганта "Криворіжсталь" в 2005 році принесла державі 4 мільярди доларів. А ось в останні роки приватизація практично нічого не дає. Крім того, можна очікувати збільшення обсягів інвестицій у разі відкриття ринку землі.
Криворожсталь, 2005 рік
Але є ще один фактор надходження валюти в Україну - гроші, які своїм сім'ям надсилають заробітчани. Так, в 2018 році, за різними даними, заробітчани перерахували від 11 до 14 мільярдів доларів. Підсумки 2019 року ще не підбито, але очікується приблизно стільки ж. І це - як мінімум удвічі більше, ніж те, що принесли українському бюджету нерезиденти, які купують вітчизняні облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). У 2019 вони вклалися в ці папери майже на 120 мільярдів гривень (майже 5 мільярдів доларів). Нагадаємо що саме розміщення ОВДП (на тлі сприятливої цінової кон'юнктури для українського експорту і обвалу світових цін на газ) стало основною причиною безпрецедентного зміцнення нацвалюти.
У зв'язку з цим, як зазначив у розмові з "Апострофом" експерт інституту GROWFORD Олексій Кущ, можна говорити про атипову ревальвацію гривні, що не забезпечується економічними факторами. А експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян у коментарі виданню підкреслив, що за рахунок "піраміди ОВДП" курс є частково неринковим. "Але будь-які різкі обвалення в два-три рази також не є ринковими", - додав він.
Нерезиденти, або, як їх називають деякі експерти, валютні спекулянти, купують українські ОВДП через їхню високу дохідність. Ще півроку тому вона становила близько 20% на рік, проте в грудні впала до 11-14%. Тим не менше, попит на ОВДП зберігається, особливо на довгострокові папери, а це значить, що у інвесторів (або спекулянтів) є впевненість у стабільності гривні. Очевидно, що, якщо ця впевненість похитнеться, нерезиденти не тільки перестануть купувати нові ОВДП, а й почнуть продавати вже ті, які є. А це неминуче обвалить гривню.
Вчасно підготуватися
В якому випадку може реалізуватися такий сценарій? Наприклад, якщо уряд прислухається до думки одного впливового олігарха і оголосить дефолт. Також це можливо, якщо Україна зробить різкий геополітичний розворот і опиниться в повній ізоляції, принаймні зі сторони Заходу. Такий варіант, до речі, також має відношення до того самого олігарха.
Однак найбільша небезпека, як це показали минулі обвали, пов'язана зі світовими кризами. Оскільки Україна дуже сильно залежить від зовнішніх ринків, будь-які потрясіння на них автоматично позначаються на вітчизняних фінансах. Економічні кризи означають, що попит на багато товарів падає, зокрема, на ті, які експортує Україна. Відповідно, приплив валюти в країну зменшується. Крім того, традиційно при таких кризах інвестори, зокрема, й ті, кого називають валютними спекулянтами, стрімко йдуть з ринків, що розвиваються, до яких належить і Україна, у пошуках більш стабільних активів, таких як долар і золото.
Якщо валютні спекулянти побіжать з України, до яких наслідків це призведе? "Щоб вийти в кеш, бонди потрібно комусь продати на внутрішньому ринку. Навіть у хороший час знайти покупця, який міг би моментально поглинути таку пропозицію, дуже складно. Таким чином, наші бонди - це квиток в один кінець, з виходом тільки через кілька років у момент погашення", - розповів "Апострофу" аналітик інвестиційної компанії "Альпарі" Максим Пархоменко. За його словами, при такому сценарії зниження курсу буде істотним, але не катастрофічним. "У моменті негатив чинитиме тиск на гривню, але не призведе до її обвалу і курсу по 30", - уточнив аналітик.
Один зі співрозмовників видання, який побажав залишитися неназваним, розповів, що влада може зробити кілька попереджувальних кроків, щоб не допустити обвалу. По-перше, за його словами, Національний банк України (НБУ) має забезпечити обсяг золотовалютних резервів на рівні, який би дозволив покрити майбутній імпорт протягом не менше трьох місяців, а краще - на більший термін (станом на 1 січня 2020 року, за даними регулятора, резерви становили 25,3 мільярди доларів, що покриває 3,9 місяців майбутнього імпорту, - "Апостроф"). Для порівняння: до кінця 2014 року, який був у всіх сенсах дуже важким для нашої країни, резерви впали до 7,5 мільярда доларів.
Національний банк України
Крім того, зазначило джерело, в разі виникнення проблем на ринку ОВДП необхідно відновити практику викупу облігацій Національним банком.
Тільки без паніки!
На жаль, як розповів Єгор Киян, універсальних методів запобігання обвалу національної валюти не існує. "Будь-які різкі зміни можуть викликати шок і паніку. Щоб їх уникнути, найкращим способом є, в першу чергу, правильна інформаційна кампанія. З огляду на те, що курс гривні багато в чому зараз залежить від спекулятивних чинників, зокрема, від вибудовування так званої піраміди облігацій внутрішньої держпозики, які накачали нашу економіку 3-3,5 мільярдами доларів, цей спекулятивний капітал також реагує на інформаційні спекуляції. Але сьогодні інформаційна кампанія уряду не перебуває на досить кваліфікованому рівні", - зазначив експерт.
За словами Кияна, як не парадоксально, але більшість стейкхолдерів (фізичні особи, фінансово-промислові групи, різні формальні й неформальні групи впливу, які мають інтереси в політиці та бізнесі країни, - "Апостроф") на українському ринку зацікавлені в більш слабкій гривні, порівняно з її нинішнім курсом. Більш того, деякі з них можуть бути зацікавлені саме в різкому обвалі гривні, так як інсайдерська інформація дасть їм можливість непогано на такому обвалі заробити. "Якщо девальвація гривні буде відбуватися не різко, а поступово, то, теоретично, ніякої паніки бути не повинно. Але, якщо наші інститути в самий невідповідний момент проявлять слабкість і не зможуть вчасно взяти ситуацію під контроль, наслідки можуть бути катастрофічними", - резюмував фахівець.
Тим часом, в перші робочі дні нового 2020 року курс долара демонструє незначне зростання і вже доповз до 24 гривень.
Можливо, вже досить скоро курс нацвалюти опуститься ще більше - до 26-27 гривень/долар, адже саме на такому рівні, на думку багатьох експертів, він буде найбільш збалансованим. Але це - за умови, що звідкісь не прилетить "чорний лебідь". А новорічні тенденції особливо не радують - йдеться, в першу чергу, про загострення ситуації на Близькому Сході. Зберігається також небезпека розкручування чергової глобальної фінансової кризи, і можливе військове протистояння між США та Іраном цю небезпеку тільки посилює. В цьому випадку, курс може виявитися 30 і навіть 40 гривень.
При цьому багато що залежить і від самої України - адже найкращим "запобіжником" від зовнішніх шоків є правильна економічна політика держави. Але на сьогодні, на жаль, така політика, як і стратегія розвитку держави, у влади повністю відсутня.
