Олег Панюта, ведучий інформаційно-аналітичного тижневика "Сьогодні. Підсумки з Олегом Панютою" на каналі "Україна", розповів про одну із своїх найбільших пристрастей – автомобілі. А саме, коли з’явилася його перша машина, що найбільше цінує в автомобілях та яку музику слухає в дорозі.
- Пане Олеже, чимало говорять про вас як про знаного автомобіліста. А коли вперше сіли за кермо? Як зародилась любов до доріг і автомобілів?
- Скільки себе пам‘ятаю – сидів за кермом авта. Батько, який нині вже на пенсії, все життя був водієм автобуса. Один із моїх дитячих спогадів – я всередині автобуса або за кермом, коли тато йшов на обід, або на місці поруч, де у дорозі відпочивав другий водій. Я завжди користувався можливістю їхати з татом кудись. Вже тоді було відчуття, що дорога – це моє.
А коли виповнилось 14 років, в моєму житті з’явилась команда Юних інспекторів руху. Це міська команда, до якої мене запросили, бо я міг багато чого: і співати, і танцювати, і вірші складати. Ми досконало вивчали правила дорожнього руху, опановували мистецтво регулювальника (це, насправді, нелегко), знали - як надавати першу медичну допомогу. Я дуже любив практику регулювання – отримував задоволення від підкорення автомобільного потоку. Мріючи, при цьому, що і сам колись зможу сісти за кермо.
У 16 років, знаючи правила, мав можливість спробувати скласти іспити. І, зрештою, отримати права. А правила дорожнього руху, я знав краще, ніж математику, історію чи літературу.
- То ви вже в 16 років могли їздити за кермом?
- Я отримав права набагато раніше, ніж мав можливість їздити. Тоді мені не було ще 18. В документі стояла позначка, що я маю право кермувати з моменту досягнення повноліття. Але у нас не було власної машини, родина жила скромно.
- А коли ж в особистому житті з’явилась перша машина?
- Перша моя машина, яку я купив за власні гроші, з’явилась в 2004 році, коли мені було 33 роки. Це була SUBARUImpreza. До того мої заробітки були досить скромні, я не шикував. Молода родина, маленька дитина. Але зрештою, у житті настав той момент, коли зміг собі дозволити купити машину в кредит. Як зараз пам’ятаю, я платив банку 300 доларів на місяць (тоді ще були доларові кредити).
- Чому ваш вибір впав на Subaru?
- Бо для багатьох моїх однолітків це було легендарне гоночне авто, неперевершений лідер світових змагань! Звичайно, я мріяв про гоночний болід із антикрилом на багажнику. Але для мене, насамперед, ця машина – синонім надійності. Я пів року обирав машину і все-таки зупинився на Subaru. Мені потрібна була така машина, яка не підведе в дорозі. А Subaru, перш за все, дбає про безпеку водія і пасажирів. Моя перша Subaru була абсолютно простенька: що всередині, що ззовні. Але - я натискав на педаль і вона їхала. Це найважливіше! Я вдячний своїй першій машині, бо вона мені відкрила очі, на те, якою має бути машина. Вона має тебе не підвести, бути надійним помічником і автомобільним другом.
- За весь ваш водійський досвід були якісь серйозні, небезпечні ситуації на дорозі?
- За 15 років на своїх трьох Subaru я проїхав пів мільйона кілометрів. За цей час було кілька неприємностей: одного разу, під час сильної зливи, ГАЗелька «чирканула» моє авто, і не зупинившись, поїхала далі. Також, подряпали машину, коли мене не було в автомобілі. Найсерйознішим було пошкодження, коли зачепив крилом виступаючу частину вантажівки. Неприємно, звісно. З одного боку, це шматок заліза, а з іншого – цей шматок заліза робить твоє життя комфортним і безпечним певною мірою.
- Основне в машині для вас – це безпека. Правильно?
- Так, це безпека. Ти маєш розраховувати на неї, а вона на тебе. Якщо ти правильно поводишся з машиною, то вона тебе не підведе. Якщо ти будеш газувати, шаленіти на дорозі, спалювати счеплення, то в будь-який момент вона може сказати: Стоп! Чекай, ось тут я зупинюсь і почекаю... Як ти поводишся з машиною – так вона буде поводитись з тобою.
- Пане Олег, і невеличке експрес-опитування. Яких кольорів у вас були машини?
- Перша – сріблястий металік; друга – сріблястий металік; третя – чорна.
- Слухаєте музику в дорозі? Якщо так, то яку?
- Я люблю звук Субарика ( так ніжно називає машину Панюта- ред.), коли я на ньому їздив. Музику також слухаю, люблю спокійну, класичну. В мене є колекція альбомів Алли Борисівни. Із задоволенням підспівую, коли чую знайому пісню.
- Ви ведучий на найбільш рейтинговому каналі «Україна», завжди у кадрі серйозний, галантний та інтелігентний. Чи дозволяєте собі полаятись, коли в дорозі?
- Інколи вискакують погані слова, але - якщо немає дівчат поруч.
- Яка річ у вас завжди є в автомобілі?
- Знак аварійної зупинки, аптечка, серветки, коли дитина їздить і це потрібно. А так я нічого не вожу. Коли хтось заглядає у багажник, дивується, що там так чисто. Мені здається, що в машині немає бути нічого зайвого.
- Який Олег Панюта водій?
- Експресивний, але - чемний та ідеалістичний. Ідеалістичний, бо все ще чекаю, коли українські дороги наповняться ідеальними водіями.
