В українському прокаті – десята ювілейна частина франшизи "Форсаж". Після прем'єри першої стрічки у кіноепопеї про вуличні автоперегони пройшло вже понад 20 років, проте кожен новий фільм, незважаючи на всю критику, продовжує збирати мільйонні каси. Якою ж вийшла десята частина, розповідає кінооглядач Артур Гор.
Домінік Торетто (Він Дізель) живе у тихому американському передмісті, піклується про сім'ю, перебирає блискучі двигуни в гаражі та намагається обминати неприємності. Втім, проблеми самі знаходять головного героя. З минулого виринає давній ворог Торетто – Данте Рейс (Джейсон Момоа), який, за законами жанру, прагне помститися. Справа в тому, що 20 років тому, коли Торетто ще ганяв вулицями разом із Браяном О'Коннором (покійний Пол Вокер), Домінік став винуватцем загибелі батька Данте – боса італійської мафії Ернана Рейса. І тепер син будь-що прагне поквитатися із зухвалим гонщиком і знищити всю родину Торетто. Цілком очікувана мотивація.
Читайте також: Прощання з "Вартовими галактики": якою вийшла заключна частина трилогії Marvel.
Майже всі 140 хвилин хронометражу Данте Рейс носиться за Торетто та його родиною вулицями Риму, Неаполя, Лондона та Лос-Анджелеса. Звичайно, на закони фізики, як і в попередніх частинах франшизи, творці картини вирішили не звертати уваги. Автомобілі тут літають у повітрі магічними траєкторіями, пробивають капотами бетонні стіни, зрушують з місця підйомні крани, а коли мотор реве на межі своїх технічних можливостей, у героїв на панелі управління завжди знайдеться чарівна кнопка, яка "з останніх сил" прискорює автомобіль до потрібної швидкості.
Але зрештою, і Супермена не існує, а ми ходимо дивитися на нього в кіно. Ось і до "Форсажу" потрібно ставитись так само: як до візуального атракціону. А з цим завданням десята частина франшизи справляється чудово: на екрані все вибухає і літає. Крім того, широка географія зйомок - окрема насолода: види ранкового Риму або нічного Лос-Анджелеса не залишають байдужими. Ну що ще потрібно? А фізика… це для слабаків.
Сценарних сюрпризів від "Форсажу 10" не варто очікувати. Наскрізна ідея фільму – сім'я – це найбільша цінність, і розуміти це мають навіть діти. Тому сюжет має бути таким, щоб його сприйняла навіть п'ятирічна дитина. І він такий і є: ось поганець, і він поганий, а ось хороший герой, і в нього багато друзів, які готові допомогти. Звичайно, всі вони люблять круті тачки, тож із ними так весело.
Читайте також: Шон Пенн з'явиться в українському фільмі: про що стрічка і коли прем'єра.
До речі, щодо лиходіїв та героїв. Джейсон Момоа у ролі поганого хлопця виглядає справді яскраво. Але саме "виглядає": Данте Рейс носить ідеально пошиті італійські костюми, куртки зі шкіри пітонів та крокодилів, і взагалі – весь такий брутальний метросексуал. А ось із акторською грою неоднозначна ситуація: у "Форсажі" актор продовжує грати свого персонажа Фліпа з попередньої роботи "Країна снів". Виходить трохи божевільний "недоджонні депп" на мінімалках. Трохи не так уявляєш італійського мафіозі.
Та справжня біда з грою Віна Дизеля. Взагалі, якби у фільмі Дизель не мав жодної фрази, стрічка нічого б і не втратила. Весь діапазон передачі почуттів Дизеля на екрані можна було б описати одним словом – "дерево". Тому замінивши всі репліки актора на "Я є Грут", творці запросто змогли б заощадити на роботі сценаристів.
Та не будемо прискіпуватися вже надто жорстко. Як згадувалося вище, серія фільмів "Форсаж" - це атракціон, і він приносить задоволення. Сідаємо в кабінку цього атракціону, і вичавлюємо 5 швидкостей світла із 10.
