Під час президентських виборів минулого року Володимир Зеленський в своїх виступах зробив чимало обіцянок. У середу, 20 травня, виповнюється рік з моменту його інавгурації. "Апостроф" вирішив дізнатися, які з них президент виконав в повній мірі, а що йому зробити не вдалося.
Безпосередні обов'язки президента
Незважаючи на думку більшості українців, в парламентсько-президентській республіці, якою є Україна, глава держави має не так багато сфер відповідальності. Основними обов'язками президента є керівництво армією (він є головнокомандувачем), міжнародні відносини (представницька функція), а також регуляторний контроль дій Верховної Ради та Кабміну (ініціювання розпуску парламенту, ветування законів і припинення актів уряду).
Тим не менш, це абсолютно не заважало президенту активно втручатися в чужі для себе сфери діяльності. "Більшість його ініціатив почали буксувати або тому що вони спочатку виявилися непідготовленими, або були сказані для красного слівця. Одним з найбільш відповідальних напрямків діяльності президента є зовнішня політика. Були великі очікування щодо миротворчого процесу. Президент дійсно зміг домогтися відновлення переговорів, пожвавилися нормандський і мінський формат, відбулися якісні зміни в складі. Але формальні зміни не привели до якісного просування в процесі", - зазначив в коментарі "Апострофу" керівник стратегічної групи "Софія" Андрій Єрмолаєв.
У цілому, найбільшу увагу Зеленський спочатку почав приділяти припиненню військового конфлікту на Донбасі та переговорам з Росією. Мета - повернути окуповані території Донецької і Луганської області. Внаслідок його зусиль лідери Франції, Німеччини, України та Росії - після трирічної паузи - сіли за стіл переговорів у нормандському форматі, взявшись на пошуки компромісу по Донбасу. У підсумку на сході почалося розведення військ, також були проведені обміни полоненими. Але на цьому все і скінчилося. З одного боку, через позицію Кремля, який явно не готовий йти на компроміси. З іншого - через позицію Києва, який теж має конкретні червоні прапорці, за які явно не має наміру заступати, оскільки прекрасно розуміє, що це викличе жорстку протестну реакцію.
Таким чином, домогтися виконання основного зобов'язання - досягти миру в Україні - Зеленському та його команді не вдалося. Всього за рік на фронті загинув 91 український воїн. І, схоже, особливих передумов для того, щоб війна закінчилася, не спостерігається.
За що похвалити президента
Якщо говорити про інші обіцянки, то багато що з них Зеленський виконав. Номінально. Наприклад, основним лейтмотивом Володимира Олександровича на виборах стала модернізація існуючих систем держави та інтеграція їх у сучасний світ. Зеленський пообіцяв сприяти реалізації концепції "Держава в смартфоні": через телефон можна буде засвідчувати особу і вирішувати бюрократичні нюанси. Незабаром була введена посада віце-прем'єр-міністра - міністра цифрової трансформації України і створено відповідне міністерство, яке не ліквідували навіть після переформатування уряду. Потім була запущена система "Дія" - онлайн-сервіс державних послуг. Станом на травень 2020 року на порталі вже доступна низка послуг, як для громадян, так і для бізнесу. 15 квітня 2020 року Україна дозволила цифрові паспорти. Таким чином, копії в "Дія" можна використовувати замість паперових документів. Щоправда, не обійшлося без ложки дьогтю: як уже раніше писало наше видання, нещодавно дані користувачів сервісу спливли в соцмережах, що, на думку фахівців, є наслідком ігнорування питань безпеки даної онлайн-системи.
Найбільш популістським питанням, проте таким, яке страшно хвилює українців, стала історія з депутатською недоторканністю. Можна сказати, що Зеленський поставив крапку в цій історії. 3 вересня 2019 року Верховна Рада України IX скликання прийняла законопроект про скасування депутатської недоторканності. Закон скасовує положення, за якими народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність і вони не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності без згоди Ради.
Вибори також стали наріжним каменем в канві обіцянок Зе-команди. І дійсно, новий Виборчий кодекс був ухвалений в грудні 2019 року. Документ ліквідує мажоритарні округи і вводить так звані відкриті списки. Закон передбачає, що вибори депутатів Верховної Ради АРК, обласних, міських (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) рад проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками кандидатів у депутати.
"Деякі важливі обіцянки були виконані. Наприклад, прийнято Виборчий кодекс, запущено Вищий антикорупційний суд. Але основи для цього були закладені ще попередниками", - сказав "Апострофу" науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.
Голі обіцянки
Провалом завершилися обіцянки по боротьбі з корупцією. Під час дебатів більше року тому Зеленський у відповідь на репліку Порошенка про те, що "корупціонерам будуть відрубувати руки", зауважив, що скоро нічого буде тиснути. Гучні заяви не привели до бажаних результатів. Скандалів різного ступеня корупційності у нової влади більш ніж достатньо. При цьому президент не вважає за потрібне реагувати на них належним чином. Найбільш явно це було продемонстровано в скандалі з "плівками Єрмака", на яких рідний брат глави Офісу президента Денис Єрмак і люди, з ним пов'язані, обговорюють можливість кадрових призначень по державній лінії за гроші. Також певні скандали пов'язані з депутатами від пропрезидентської партії. Чого тільки варта історія з автомобільним парком "слуги" Олександра Дубинського і Maserati його матері. Можна згадати і листування нардепа від СН Михайла Радуцького, яке засвітили журналісти на самому початку нової каденції Верховної Ради, де той, по суті, визнав, що просував на крісло глави МОЗ свою протеже Зоряну Скалецьку. При цьому Зеленський не дав адекватної реакції на жодне зі скандальних звинувачень на адресу "слуг".
Найцікавіші обіцянки стосувалися розривів відносин з українським олігархом Ігорем Коломойським. Президент обіцяв стабілізувати "ПриватБанк" і не скасовувати процес націоналізації. У жовтні 2019 року Зеленський заявив, що ніхто з його нової команди не збирається повертати "проблемні" банки, в тому числі "ПриватБанк", колишнім власникам.
Пізніше Верховна Рада ухвалила закон, який врегулює виведення з ринку неплатоспроможних банків і не дозволить повертати їх екс-власникам. Ухвалення так званого "антиколомойського" закону затягувалося завдяки реєстрації понад 16 тисяч поправок. Але через необхідність отримання чергового траншу МВФ у Зеленського пішли на жорсткі заходи, хоча, безумовно, це боляче било по інтересам Коломойського.
"Експерти прогнозували дистанціювання Зеленського від Коломойського, але при цьому він тривалий час намагався уникнути різких кроків. Йому довелося робити вимушений вибір між Коломойським та МВФ. Я думаю, вони будуть зберігати зв'язок. При цьому зріс вплив інших олігархів, наприклад, Ріната Ахметова", - зазначив Олексій Гарань.
У цілому, корупція в країні за перший рік президентства Зеленського збереглася.
"Президент має право щорічно виступати з посланнями. Формально - послання це інформація для законодавців. Але, враховуючи, що в законодавстві є положення, яке регламентує обов'язкове використання ініціатив та пропозицій президента, послання залишається найсильнішим і найдієвішим інструментом президентської політики для впливу та визначення орієнтирів. Той факт, що президент досі не використовував цей інструмент, говорить про його особисту неготовність, неготовність команди реалізовувати системну внутрішню політику. Я вважаю це великим викликом. Справа в тому, що президент постійно прикривається білим шумом заяв та ініціатив соратників по партії, залишаючи свою позицію нерозкритою", - зазначив в коментарі "Апострофу" керівник стратегічної групи "Софія" Андрій Єрмолаєв.
Особливістю обіцянок Зеленського річної давнини стала їх... порожнеча. Адже навіть об'єктивно звинуватити президента і його команду в невиконанні більшості обіцянок - складно. По-перше, тому що більшість з них не торкалися сфери його компетенції як президента - йдеться, наприклад, про зменшення тарифів, регуляторної політики, "посадок" за корупцію тощо. По-друге, такі обіцянки були дані без конкретики - термінів для виконання і конкретних цифр.
Звичайно, існує ймовірність того, що найближчим часом команда Зеленського раптом згадає про боротьбу з хабарництвом і проведення реальних кардинальних реформ в державі. Але вікно можливостей звужується разом з невблаганним падінням довіри до влади з боку українців. А отже, часу для того, щоб щось змінити залишається зовсім небагато...
