Останніми днями в Україні фіксується справжній бум підозр депутатам-корупціонерам. Із фракції "Слуга народу" виключили депутата Анатолія Гунька, якого слідство викрило на крупному хабарництві. Виявилося, що депутат сприяв у передачі підприємцю державної землі під обробку – спіймали його на гарячому, під час отримання першого траншу "винагороди" розміром у 85 тисяч доларів. Також з обшуками навідалися до колишнього нардепа від "Партії регіонів" Володимира Макеєнка. Чи свідчать ці справи про початок антикорупційної глави в житті України, яка ще причина може критися в цих процесах і як позбавлення мандатів вплине на функціонування парламенту - розповів в етері Апостроф TV політолог, керівник платформи "Єдиний Координаційний Центр" ОЛЕГ СААКЯН.
У суспільстві піднявся запит на справедливість. Ми бачимо, що є певна динаміка психологічна в тому, як суспільство проживає стрес. І вона накладається зараз на той контекст, який ми бачимо. Відповідно, всі ці історії з воєнкомами, з хабарами тощо провокують і тригерять суспільство. Тому піднявся рівень запиту на справедливість і відчуття відсутності цієї справедливості в правовому і соціальному сенсі. Влада на це реагує. Тому ми бачимо, що, очевидно, є політична воля на те, щоби прошерстити воєнкомів, щоб пройтися по "топ-рибі", скажімо. Спіймати, показати, як мінімум, для того, щоб суспільству продемонструвати, що влада відчуває і чує цей запит.
Читайте: Небезпечний прецедент: як корупціонери донатять на ЗСУ
Чому депутати? Тут другий фактор є. Можна побачити, як у "Слуг народу" посипалися голоси, і останнім часом збирати їх стало все складніше. А демарш, який був від комітету по зняттю міністра культури та інформації (Олександра Ткаченка, - "Апостроф"), був вкрай показовим. Ми бачили, як і пан спікер виходив зі словами, що Конституція не забороняє проводити вибори під час війни, нагадавши депутатам, що якщо парламент не буде функціонувати, то влада в особі Офісу президента готова піти на його перезавантаження. Вони розуміють, що більшість з них знову не потрапить до парламента. Відповідно, для них це вікно лишається, яке вони не хотіли би втратити.
До речі, це й провокує декого з них рвати в три горла, бо вони розуміють, що як в останній день перед Помпеєю. Тому зараз взялися за депутатів, і насамперед – за депутатів "Слуги народу". Це один з інструментів, як згуртувати, трохи прочистити тих, хто занадто зарвався, і забезпечити партійну дисципліну. Тобто іншими словами про системну антикорупцію в цьому випадку не йдеться, а мова про політичну мотивацію таких кроків і про "прополювання грядки" за допомогою правоохоронних органів.
Читайте: Скандальному Дубінському оголосили підозру: в чому винен нардеп
Обшуки в Макеєнка
Видно, що намагаються пройтися по депутатах різних фракцій, різної спрямованості, щоб не сказали, що є якась вибірковість. По Макеєнку дійсно справа стара. Зрозуміло, що в ній завжди можна знайти певні політичні підтексти у звʼязках Макеєнка з Порошенком навколо телеканалу "Прямий". Відповідно, коли влада била по Макеєнку в 2019 році, це було переслідування саме через ці звʼязки. З іншого боку, давайте дамо слідству зробити їх роботу, і подивимося, наскільки є докази того, що інкримінується.
В будь-якому разі, в Україні зараз демонструється принцип, що депутати не недоторканні, а правоохоронні органах можуть працювати по них і можуть притягати їх до відповідальності. Якщо раніше прецедентом було за всю каденцію, коли хоча б з одного депутата знімали недоторканність і когось притягали до відповідальності, то зараз ми бачимо, що це вже певний системний процес. Інша справа, що назвати його дійсно антикорупційним мені би дуже хотілося, але перш за все я бачу в цьому політичні мотиви. Навіть найчесніше правосуддя, якщо воно вибіркове, підкорене нечесним цілям, і воно не може бути справедливим.
Читайте: Не тільки складе мандат: в "Слузі народу" зробили заяву щодо нардепа Торохтія
Робота Ради
Поки в парламенті є 300 депутатів, він функціонабельний. Гіпотетично може зібратися і навіть ухвалювати рішення конституційною більшістю. Тому до цього моменту говорити, що парламент втратив свою дієздатність, неможливо. Відповідно, перезапуск парламенту також неможливий. Перезапуск – це тільки вибори, а ефективні вибори під час війни провести неможливо.
З приводу позбавлення мандату мажоритарників. Так, у нас така ситуація була і по територіях, які були фронтовими, у сірій зоні, я вже не говорю про окуповані території. У нас був недобір мажоритарників, тому що на окупованих територіях було неможливо провести ці вибори. Відповідно, в нас не було жодного дня 450 депутатів обраних. У нас більше 20 депутатів не обиралися. Тому тут хорошої відповіді немає, це просто будуть "вакуумні" місця. Відповідно, зростатиме пропорційно вага інших депутатів і їх голосу.
Під час воєнного стану вибори не проводяться. Відповідно, локально їх також не можна провести, тому що воєнний стан запроваджено на всій території України. Тоді потрібно запроваджувати його у всіх областях навколо однієї, і це буде дуже сумнівна норма. Суди її скасують, до Конституційного суду дійдуть, і він все одно протрактує, що якщо десь у країні запроваджено воєнний стан, це вже спотворює електоральну ситуацію. Відповідно, проведені таким чином вибори – це будуть квазі-вибори, які будуть слабо визнані як в самій громаді, де вони будуть проводитися, так і в українському суспільстві, так і назовні.
Дивіться: "Хочу додому в Монако": донька прокурора України "втомилась" відпочивати в Європі, фото
