Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект нового Виборчого кодексу, який передбачає голосування на національних і місцевих виборах за відкритими списками. Проте чи знайдуться голоси під друге читання, в парламенті сумніваються. І тому лідери протестів під будівлею Ради прибирати своє наметове містечко не планують. Що буде з новим виборчим законодавством, розбирався "Апостроф".
Відкриті списки
Новий сесійний тиждень у парламенті розпочався активно. Головною темою початку роботи народних обранців стали не протести на Грушевського, що тривають вже четвертий тиждень, і навіть не невдала відставка Арсена Авакова (за звільнення міністра внутрішніх справ віддав голос лише 31 депутат), а розгляд нового виборчого законодавства. Зазначимо, що зміни в процес виборів, розмови про які ведуться вже не перший рік, були однією з головних вимог учасників акції "За велику політичну реформу", яких під стінами парламенту зібрав Міхеіл Саакашвілі.
Після недовгого обговорення парламент у вівторок, 7 листопада, ухвалив у першому читанні новий Виборчий кодекс. Проект закону №3112-1 авторства спікера Андрія Парубія, нардепів Леоніда Ємця ("Народний фронт") і Олександра Черненка ("Блок Петра Порошенка") підтримали 226 парламентаріїв. Новий кодекс передбачає запуск пропорційної системи голосування за відкритими регіональними списками.
"На парламентських виборах ми пропонуємо систему регіональних відкритих списків: Україна ділиться на 27 виборчих регіонів, у кожному з цих регіонів партії висувають свої списки, виборець обов'язково голосує за одну з цих партій і за бажанням (це вже його добра воля) – за когось із кандидатів, кого партія висунула саме в цьому регіоні, таким чином рейтингуючи цих кандидатів, - пояснював суть пропонованих нововведень нардеп Олександр Черненко, який представляв законопроект з трибуни Верховної Ради. – Керівник партії не може вплинути на місце кандидата у списку, шанси на його проходження, на це впливає виключно виборець".
У розподілі мандатів депутатів беруть участь виборчі списки кандидатів, які за підсумками голосування набрали не менше 4% голосів виборців у загальнодержавному виборчому окрузі.
Несподівано проголосували
Те, що позитивне голосування за нове виборче законодавство стало несподіванкою для більшості нардепів, не приховували навіть у фракціях коаліції. Про це свідчить і критичний мінімум голосів, відданих за проект закону, – 226.
"У законі є проблеми, пов'язані з тим, що він трохи застарів, він нічого не говорить про об'єднані громади. Якщо до другого читання в частині, що стосується місцевих виборів, добре вичистять, щоб вона відповідала стандартам, щоб інститут старостів з'явився, наприклад, то теоретично не виключаю, що набереться достатня кількість голосів і до другого читання. Але взагалі я здивований, що проголосували в першому читанні. Це було несподівано", - коментував "Апострофу" нардеп від БПП Григорій Шверк.
На думку політолога Михайла Басараба, більшість депутатів підтримала законопроект через побоювання за свою репутацію.
"Сталася полуанекдотична ситуація, коли значна частина депутатів, які не збиралися впроваджувати пропорційну виборчу систему з відкритими списками, натиснули кнопку "за", оскільки переживали за свою репутацію. Адже питання виборчої реформи – одне з головних у нинішньому внутрішньополітичному порядку денному, особливо після подій 17 жовтня і акцій протесту. Такі депутати поклалися на інших своїх колег, які, на їхню думку, мали голосувати проти або утриматися – і таким чином завалити законопроект", - пояснює експерт в коментарі "Апострофу".
Заступник голови фракції БПП Олексій Гончаренко зазначає, що не підтримали новий Виборчий кодекс в основному депутати, які пройшли в парламент за мажоритарними округами.
"Ви дивіться на це голосування не в розрізі фракцій, а в розрізі мажоритарників і списочників, тоді ви побачите, що списочники проголосували за [новий Виборчий кодекс], а більшість мажоритарників – ні. Слава Богу, якась частина мажоритарників проголосувала, саме тому ми маємо 226 голосів", - розповів Гончаренко журналістам.
Те, що заковика в мажоритарниках, які є майже в кожній фракції, визнають й інші нардепи.
"Наріжні зміни відбудуться, якщо проголосують мажоритарники, хоча настрої у них більше не голосувати, ніж голосувати. Ви тільки подивіться, що сьогодні з груп "Відродження" і "Воля народу" майже ніхто не проголосував. Та й у самому БПП... Не проголосували [голова фракції БПП] Артур Герасимов, [представник президента в парламенті] Ірина Луценко, на найвищому рівні немає підтримки документу. Але тут потрібно розуміти, що до другого читання закон може суттєво видозмінитися, ще є два тижні на подачу поправок, а їх будуть сотні, якщо не тисячі. Яким буде документ до другого читання, судити важко", - ділиться з "Апострофом" один із нардепів коаліції, який побажав зберегти анонімність.
Вдруге не пройде
Олексій Гончаренко вважає, що до другого читання потрібна кількість голосів за виборчу реформу навряд чи набереться: "Буде важко, але все одно я вважаю, що швидше ні, ніж так. Тому що є критична маса – 226 голосів, мінус навіть один голос, якщо комусь не сподобається якась правка, а правки будуть, бо одні кажуть, що має бути 4-відсотковий бар'єр, інші – що 5-відсотковий. Є маса нюансів, які можуть перешкодити, але шанс є".
Деякі фракції вже зараз діляться, які поправки вони запропонують до документу. "Ми зараз готуємо пропозиції до документу до другого читання, одна з них – збільшити прохідний поріг до 7% для партій, щоб не було скуповування голосів на виборах, такого, як зараз", - розповідав в кулуарах голова фракції "Опозиційний блок" Юрій Бойко.
Але внесені правки навряд чи допоможуть ухваленню документа в другому читанні, вважає Михайло Басараб. І, на його думку, зміни у виборчий процес невигідні не тільки мажоритарникам, але і парламентаріям, обраним за пропорційною системою з закритими списками.
"Мажоритарники, які потрапили у Верховну Раду, хочуть позмагатися ще раз за перемогу на своїх округах, це їхня звичайна практика, оскільки це переважно заможні депутати, які можуть собі дозволити конкурентну боротьбу, тому їх влаштовує компонент мажоритарної виборчої системи. Мажоритарники – це каста депутатів, з якими воліють домовлятися, яких намагаються задобрити преференціями для округів. Це дає їм можливість бути відносно незалежними від керівництва країни. Що стосується закритих виборчих списків, то це депутати, які потрапили в Раду за особисту лояльність до лідерів політсил, тому це в переважній масі депутати, які ніколи б не отримали мандатів у конкурентній боротьбі за відкритими списками. А лідерів партій влаштовує, що таким чином вони отримують покірних депутатів у фракціях", - вважає політолог.
Але частина нардепів все ж впевнена, що шанс на ухвалення нового Виборчого кодексу у другому читанні й у цілому є. "Коли будуть на Грушевського стояти хлопці, як вони сьогодні стоять, тоді будуть голоси, тому що ця влада боїться лише тиску ззовні й тільки тоді буде голосувати за ті законопроекти, які потрібні не їм, а українському суспільству", - прокоментував "Апострофу" голова фракції "Самопоміч" Олег Березюк.
До речі, наметове містечко під Верховною Радою поки прибирати не збираються, адже там впевнені, що саме вони вплинули на ухвалення рішень в парламенті.
"Під Радою точно залишиться рух "Визволення". Такі протести – це єдине, що працює. Ви бачите, що після того, як ми зібралися і стали під парламентом наметовим табором, парламент почав ухвалювати рішення, які роками блокувалися. Спочатку – перше голосування за скасування депутатської недоторканності, потім – перше голосування за нові правила виборів. Цього всього б не сталося, якби не тиск людей. Дуже важливо, щоб ми тільки збільшували нашу акцію тиску, а не розходилися", - прокоментував "Апострофу" нардеп Єгор Соболєв.