Сенат Нідерландів у вівторок, 30 травня, проголосував за Угоду про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Тепер, коли верхня палата парламенту країни підтримала рішення нижньої палати, і всі члени ЄС схвалили ратифікацію, угода фактично стає реальністю. Але чи означає схвалення обох палат, що опір голландців асоціації між ЄС і Україною зник? Про це у колонці для "Апострофа" пише мешканка Нідерландів, магістр Трініті-Коледжу (Дублін) Мішель де Клерк.
У квітні 2016 року голландські виборці більшістю голосів (понад 60%) відхилили Угоду про асоціацію на консультативному референдумі. Однак результати голосування мають свої нюанси, оскільки люди, можливо, навмисно утрималися від участі у референдумі. До останнього моменту було незрозуміло, чи буде досягнуто кворум у 30%, необхідний для того, щоб результати референдуму були взяті до уваги. Зрештою явка склала лише 32%.
Середньостатистична людина в Нідерландах мало знає про Україну і про той складний шлях, який пройшли люди, щоб зробити можливою Угоду про асоціацію. Проте не можна заперечувати, що брак інформації – не єдина причина, що викликає скепсис стосовно України і Угоди про асоціацію.
Голландський референдум проводився і ініціювався популярним інтернет-порталом, унікальним у своєму роді. Він називається Geenstijl, що буквально означає "немає класу", і характеризується безжальністю, голландською прямотою і провокативними методами постановки питань. Портал в основному спрямований на виборців з правими поглядами, яким більшою мірою притаманні євроскептичні настрої. Але оскільки ініціатори референдуму, ймовірно, мали незначний вплив на результати голосування, є три основні причини, чому референдум був проведений і чому згодом угоду було відхилено.
Перша – референдум розглядався як засіб висловлення євроскептичних почуттів, які спостерігаються в багатьох країнах-членах ЄС на цей момент. Важливо пам'ятати, що голландський референдум проводився до референдуму про Brexit і тому мав більш символічну функцію – показати дискомфорт, який люди відчувають від процесу ухвалення рішень в ЄС. Другою причиною, яку використовували прихильники референдуму, була корупція. Піднімалося питання: чи вигідно ЄС таке співробітництво у зв'язку з високим рівнем корупції в Україні (131 місце за "Індексом сприйняття корупції" у 2016 році). Остання причина полягала в тому, що Угода про асоціацію розглядалася як провісник вступу України до ЄС.
У грудні 2016 року голландський прем'єр-міністр Марк Рютте вирішив всупереч результатам референдуму ратифікувати угоду між ЄС і Україною, але за однієї умови. До документа був долучений додаток, згідно з яким угоду не можна розглядати, як крок до членства в ЄС, і не можна використовувати для цього в майбутньому. Додаток, звичайно, символічний і не вносить суттєвих змін в угоду. Але ратифікація мала свої ризики, оскільки це було зроблено за три місяці до проведення національних виборів, і, згідно з опитуваннями, партія Герта Вілдерса ("Партія свободи" – націоналістична популістська партія в Нідерландах, - "Апостроф") йшла слідом за політсилою прем'єр-міністра Рютте. Проте голосування у березні цього року показало, що рішення Рютте можна пробачити, адже він упевнено переміг на виборах.
Отже, питання, чи зник опір голландців асоціації Україна-ЄС, залишається відкритим. Незважаючи на нову багатосторонню угоду, майбутнє голландсько-українських відносин не визначено. Але, можливо, у двох народів набагато більше спільного, ніж вони усвідомлюють, оскільки у голландців теж були складні відносини з Росією останні кілька років. 193 підданих Нідерландів загинули в Східній Україні в результаті авіакатастрофи MH-17, і багато хто все ще сподівається знайти відповідальних за падіння літака. Можливо, у майбутньому обидві країни можуть знайти точки дотику у своєму горі, а зміцнення зв'язків між двома країнами – не така вже й погана ідея.