За результатами засідання погоджувальної ради парламенту, на майбутньому пленарному тижні народні депутати планують розглянути питання перезапуску Державного бюро розслідувань, скасування депутатської недоторканності та прийняття нового виборчого кодексу. Причому перші два питання планують вирішити вже у вівторок, 3 грудня. "Апостроф" дізнавався, які закони народні депутати приймуть "під ялинку", оскільки до кінця 2019 року в запасі у нардепів залишилися всього два пленарні тижні.
Повноваження та статус
У вересні 2019 року президент Володимир Зеленський зареєстрував у парламенті законопроект про удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань. Документ змінює статус ДБР з центрального органу виконавчої влади, який здійснює правоохоронну діяльність, на державний правоохоронний орган. У свою чергу, директор Бюро отримує повноваження для одноосібного прийняття рішень та буде нести всю повноту відповідальності за результати своєї діяльності. З метою забезпечення розслідування справ Майдану, передбачається можливість переведення слідчих прокуратури та прокурорів з цих справах у ДБР без проведення конкурсу. У першому читанні документ був прийнятий в жовтні, а 15 листопада почався його розгляд до другого читання. В зв'язку з тим, що повноваження директора ДБР істотно розширюються, було запропоновано внести поправку, згідно з якою, повноваження нинішнього керівника та його заступників припиняються з моменту набуття чинності цього закону. Поправка була підтримана 259 народними депутатами, але подальший розгляд законопроекту перенесли на наступний пленарний тиждень.
У разі прийняття закону, все керівництво ДБР буде звільнено, а президент протягом п'яти днів, має призначити тимчасового директора Бюро.
Взяти та скасувати
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков в ході погоджувальної ради повідомив, що 3 грудня буде розглянуто законопроект №2237, який дозволить остаточно скасувати депутатську недоторканність. Нагадаємо, 3 вересня 2019 року парламент 373 голосами вніс зміни до Конституції України, виключивши з неї норму про депутатську недоторканність. Нововведення набуває чинності з 1 січня 2020 року. Але для того, щоб скасування депутатського імунітету почало діяти, необхідно ухвалити зміни до Кримінального процесуального кодексу та інших законів. Без цих змін розслідування кримінальних злочинів щодо народних депутатів є неможливим.
У листопаді законопроект №2237 був схвалений профільним комітетом та включений до порядку денного сесії. Документ наділяє генерального прокурора правом починати кримінальне провадження стосовно народних депутатів. Без згоди генпрокурора, неможливе затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, обшук, розкриття таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також застосування інших заходів, в тому числі негласних слідчих (розшукових) дій. Клопотання на ці дії повинен підготувати слідчий суддя. Законопроект пропонує також передбачити можливість оскарження відповідних рішень.
Свій статут
У вересні президент Володимир Зеленський не підписав Виборчий кодекс, прийнятий Верховною Радою VIII скликання. Документ був повернутий на доопрацювання із зауваженнями голови держави. На початку листопада заступник голови парламентського комітету з питань організації державної влади Олександр Качура ( "Слуга народу") заявляв, що закон із зауваженнями президента буде прийнятий до кінця 2019 року. Варто зазначити, що текст підготовлених зауважень з'явився на сайті Ради тільки 27 листопада. Серед основних його нововведень: пропорційна система парламентських виборів з відкритими регіональними списками, п'ятивідсотковий бар'єр, обмеження максимальної суми витрат на кампанію (до чотирьох тисяч розмірів мінімальних зарплат), а також скасування відшкодування витрат, витрачених на кампанію за рахунок державного бюджету.
Почути Париж
31 грудня 2019 року спливає термін дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Документ розроблений в рамках виконання перших Мінських угод та ухвалений 16 вересня 2014 року терміном на три роки. Через невиконання російською стороною умов угод, особливий порядок місцевого самоврядування так і не був введений. Після цього термін дії документа продовжувався двічі.
За словами голови парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Завитневича ("Слуга народу"), робота над законопроектом почнеться вже після переговорів лідерів країн "Нормандської четвірки", які 9 грудня мають відбутися в Парижі.
"Я думаю, що 10-го або максимум 11-го грудня вже будуть якісь рішення і для парламенту в тому числі. Поки що над таким законопроектом ми не працюємо", - розповів Завитневич в інтерв'ю журналістам.
Заступник голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук в розмові з "Апострофом" уточнила, що за результатами зустрічі в "нормандському форматі", буде прийнято рішення про подальшу долю закону про особливий статус самоврядування в ОРДЛО.
"Все буде залежати від результатів. Або ми продовжимо дію нинішнього закону або буде підготовлений новий варіант. Але поки ніякої роботи не ведеться", - сказала вона виданню.
З чого почнуть
Заступник голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук розповіла "Апострофу", що у вівторок, 3 грудня, першими будуть розглянуті питання перезапуску роботи ДБР та змін до законів, необхідних для остаточного скасування депутатської недоторканності. Вона пояснила, що за попередніми оцінками, в сесійній залі є необхідна кількість голосів.
"Ми почнемо з питання ДБР, його відклали 15 листопада, прийнявши тільки одну поправку. В силу того, що 20 листопада Генпрокуратура втратила функцію слідства, слідчим у справах Майдану, необхідно дати можливість перейти на роботу в Бюро. Наша фракція підтримувала цей законопроект. В його підтримку висловлювалися й представники фракції "Голос". За попередніми даними є підтримка і у законопроекту про недоторканність, але це питання ще проговоримо на засіданні фракції", - сказала вона виданню.
Виборчий кодекс планується розглянути в четвер 5 грудня. За словами Євгенії Кравчук, зауваження президента будуть обговорюватись ближче до дня голосування.
Не тільки "Слуга народу"
Президентська фракція представляє в парламенті монобільшість. Це значить, що "Слуги" під час голосувань за зазначені ініціативи, в принципі, можуть не озиратися на позицію інших фракцій.
Представники інших парламентських фракцій досить обережно висловлюються про те, чи будуть вони підтримувати ці законопроекти. Зокрема, народний депутат Олег Макаров ( "Голос") уточнив "Апострофу", що всі голосування фракції проходять у відповідності з виборчою програмою партії. Остаточне рішення чи підтримувати законопроекти про ДБР та щодо зняття недоторканності буде прийматися в ході обговорення в сесійній залі. "Ми подавали свої поправки та зауваження. Подивимося, чи будуть вони враховані під час обговорення. Виходячи з цього, фракція визначиться з підтримкою", - сказав він.
Олексій Гончаренко ( "Європейська солідарність") заявив "Апострофу", що його фракція буде визначатися на цьому пленарному тижні, на своєму засіданні. Увечері в понеділок 2 грудня або ж вранці у вівторок 3 грудня.
