Генерал Збройних сил України, заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України СЕРГІЙ КРИВОНОС в ефірі програми "Всьо по безпрєдєлу" на Апостроф TV розповів, які сценарії можливі у Харкові після смерті мера міста Геннадія Кернеса, пояснив, чому Україна жорстко програє інформаційну війну Росії та назвав інші регіони, в яких можливі проросійські спалахи.
- Питання до вас, як до військового. Що буде з Харковом? Безвладдя зараз можливе, чи якось страхувалася команда Геннадія Кернеса? Адже Харків – це близькість до Росії: ментально, політично, територіально.
- Царство небесне померлому, але нам живим треба працювати і жити далі. Останні місяці в Харкові, коли вже з'являлася інформація, що пан Кернес повернеться і зможе очолити процеси - це стримувало від розхитування ситуацію в Харкові. Наразі ми розуміємо, що будуть вибори, а перед ними будуть виборчі перегони. Це затягує процес. А з урахуванням коронавірусу стає незрозуміло, коли в Харкові буде вибраний новий голова.
Тому всі політичні сили, які безпосередньо є в Харкові, готувалися до виборів. Вони розуміли, що це можливо, з урахуванням того, що його три місяці ніхто не бачив, або показували тільки його фото. Політичні сили активізувалися, і вони готуються до наступних виборів.
Проукраїнський прошарок, який є у Харкові, стурбований щодо зростання коливань у бік Росії, підняття голів проросійських сил. Вони збентежені тим, що буде далі, чи зможе держава їх захистити? І я кажу ТАК. Зможе, однозначно. Ми Харків утримали в 2014 році, утримаємо і в 2020, і в 2021. Сил і засобів для підняття рівня безпеки і підтримання рівня безпеки в країні достатньо.
- Ви кажете про те, що проросійські сили підіймають голови. Це коли почалося: в 2020 чи 2013-2014 роках?
- 2013 і 2014 роки – це окрема історія. Я кажу про те, що зараз, про 2020 рік. У мене велика кількість друзів і колег, які проживають у Харкові. І вони занепокоєні, щоб держава не втратила свої позиції України в Харкові.
- Хто там може розхитувати ситуацію?
- З урахуванням того, що проросійських сил достатньо, і близькість кордону дозволяє, частина Харкова до війни була прив’язана бізнесом до Російської Федерації. Цей бізнес у своїй більшості значно зменшив вплив на населення. Частково населення вже не заробляє ті гроші, які воно заробляло. Ринок збуту втрачений, ринок сировини втрачений. Немає спроможності заробляти.
Плюс треба врахувати, що йде постійна інформаційна навала на населення наших прикордонних областей. Не тільки на них, але насамперед – на прикордонні, де українські телевізійні канали практично відсутні в безоплатному доступі. А російських каналів в безоплатному доступі величезна кількість. Йде м’яка експансія з боку Російської Федерації щодо формування російських цінностей та російської ідеології в місцевого населення.
Це іде, не зупиняється з боку держави, яка прикривається гласністю та демократією. Свобода слова під час війни? Президент чітко сказав, що у нас гібридна війна з РФ. Якщо у нас війна з Російською Федерацією, то мають бути певні обмеження. Держава повинна посилити захист громадян навіть в інформаційному просторі.
- Чому це не робиться? МінСтець працював і що?
- У Міністерстві інформаційної політики – МінСтець – процеси були. Були витрачені кошти, але результатів активної боротьби за розум і серця нашого народу не було. Мабуть, МінСтець більше працював на імідж керівництва, ніж на боротьбу за власний народ. На жаль, є така проблема.
Так і зараз. Інформаційна політика більше спрямована на підняття рівня спроможності влади – вони такі гарні, вони такі хороші. Насправді про народ ніхто не думає.
- Це просто PR-служба верхівки керівництва?
- Абсолютно вірно. Замість того, щоб спілкуватися з народом і чітко доводити ті меседжі, які потрібно. Цього немає. Будь-який інформаційний меседж розкладається на три етапи: підготовка меседжу, сам меседж і супроводження. У нас підготовки до сприйняття певної інформації до власної аудиторії немає. У нас дається меседж, але яким би він не був крутим, меседж дали і мовчать. Не розклали по поличках, не розжували. Супроводження немає.
Завдання будь-якої політичної сили, яка зараз є в опозиції - не підвищити власний рейтинг, а підняти антирейтинг існуючої влади. Тому вони всіма силами і засобами показують, наскільки все погано. Замість того, щоб об’єднатися як нація, ми роз’єднуємося. Я не захищаю ані тих, ані тих. Але якщо ви мовчите, то за вас говорять. Золоте правило пропаганди: правий той, хто каже першим. Другий завжди виправдовується. Ця технологія існує вже більше, ніж 100 років. І вона підтверджується.
- Ви говорите про пропаганду в контексті Харкова чи про прифронтові райони?
- Я кажу і про Харків, і про прикордонні райони з РФ, і про прифронтові райони.
- Яка тоді інформаційна ситуація? Ви давно були в Харкові?
- Був там два тижні тому. Ми проводили там презентацію нашого законопроекту про територіальну оборону. Ми зустрічалися зі свідомими активними громадянами, які хочуть, щоб вона була створена, і підтримують наш законопроект. Окремо ми спілкувалися з ними щодо занепокоєння зростання проросійських настроїв серед населення.
- Хто тоді ці проросійські настрої там поширює? Хто є цими проросійськими силами?
- Подивіться на результати виборів. Які сили прийшли до влади та зайняли ключові позиції? Якраз не "Європейська солідарність", не "Голос", а ОПЗЖ. Якраз вони це підтримують і впливають на ситуацію в місті.
- ОПЗЖ найбільше в Харкові впливає на цю історію?
- Так.
- Як гадаєте, як будуть розставлятися сили? Чи реально сильна там команда Кернеса?
- Команда давно сформована, вона давно працювала. Якщо прибрати політичні нюанси, то стан навіть доріг у Харкові значно кращий, ніж у Києві. Порівняти київські парки і харківські просто неможливо.
- Це говорить про міцного господарника. Але ми більше говоримо про політичну складову.
- Так, це був міцний господарник, який чітко знав золоте правило ще з часів Стародавнього Риму – хліба та видовищ. От він давав хліба й видовищ, і всі мовчали. Але політичні вподобання якраз були неоднозначні. Сказати, що він був чисто проросійським - ні. Він мав свої інтереси, але певні сили, які з ним працювали, мають проросійське коріння.
- Найбільше йому дорікають про ту зустріч у 2014 році, після якої таємничо за одну ніч все придумали. Тоді він не здав Харків, за що треба дякувати. А потім все тихенько тривало 7 років.
- Сказати, що це чисто заслуга покійного пана Кернеса - не можна. Ще активно працювали наші патріотично налаштовані представники спецслужб. Якраз вони не дозволили цього. Плюс патріотично налаштовані громадяни, які, об’єднавшись, змогли і силовим, і народним методом вигнати цю наволоч, яка намагалася тоді захопити цю владу в Харкові.
- Тобто є якісь домовленості або перемовини, або якийсь тиск і шантаж, про які ми ще не знаємо?
- Так.
- Ще можете назвати подібний небезпечний регіон?
- Серед таких регіонів, де інформаційно намагаються розхитати ситуацію, можливо, Одеса. Це також Запоріжжя. Там боротьба зараз іде на рівні влади щодо виборів керівництва області. В Сумах питання також полягає в тому, що ситуація розхитується, але там ще не критично, щоб ми були впевнені, що ця позиція буде утримана.
Росіяни постійно міняють інформаційну політику, вплив. Вони обробляють людей не тільки через телебачення. Вони спонсорують певні фонди, певні політичні партії через якісь там 3,4,5 канали. Якраз ті, кого вони спонсорують, є тими штовхачами тієї 5 колони і тих російських цінностей, які існують. Основний акцент іде не на молодь, яку, мабуть, інформаційно важче через телебачення виправити, а на старше покоління. Формування точки зору про щасливе минуле якраз і є основним принципом. Знов таки, це психологічна маніпуляція, тому що люди, які жили при Радянському Союзі, згадують все найкраще. Так ментально є.
- Далеко ходити не треба, у мене нещодавно був ефір з Нестором Шуфричем. Я його питала, як мільярдери можуть ностальгувати за СРСР та ковбасою за 2.20? В концтаборах сотні людей закатовані, але ж морозиво було 20 копійок.
- А був великий вибір ковбаси? Була останкінська, лікарська, русанівська. Може, ще було 2-3 види, але за ними треба було чергу вистояти, аби їх отримати. Не було з чим порівняти, це по-перше.
По-друге, що стосується ностальгії. Чому в Естонії, наприклад, сприйняття СРСР значно жорсткіше? Тому що Естонія не такий тривалий час була під радянською владою, а до того за короткій термін величезна кількість естонців була виселена або вбита на території Естонії. Чому на заході України сприйняття радянської влади більш негативне? Тому що для них радянська влада почалася в 1939 році, а в 1941, коли при відступі радянської армії тисячі людей були вбиті або по-звірячому закатовані - вона себе показала. Люди, які це пам’ятають, живі. Якщо взяти у відсотковому співвідношенні кількість людей, які загинули на території інших областей, то їх значно більше. Але це приховували, про це мовчали. А ті, хто про це говорив, мали величезні проблеми.