Міністр юстиції Денис Малюська придумав несподіваний спосіб зменшити кількість ув’язнених в українських в'язницях. За словами міністра, в Україні занадто занижено поріг зберігання наркотиків, за яким настає кримінальна відповідальність. І якщо цей поріг трішечки підвищити і довести до європейського рівня, то значить, і людей у в’язницях стане менше, а це -зекономлені гроші для бюджету і взагалі - гуманно і добре. Чи спрацює такий лайфхак від Малюськи, розбирався "Апостроф".
Збути чи не збути
Дві основні статті Кримінального кодексу у сфері незаконного обігу наркотиків, за якими українці потрапляють до в'язниць, - це статті 307 і 309.
Стаття 307 - це всілякі дії з наркотиками: виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, купівля з метою їх подальшого збуту. За все це можна отримати від 4 до 12 років в'язниці. За цією статтею, теоретично, копи повинні ловити драгдилерів, для яких поширення наркотиків - це бізнес.
Стаття 309 - це ті самі маніпуляції з наркотиками: виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, купівля, але без мети збуту. Тут можна відбутися простим штрафом від 850 до 1700 гривень. Але можна і потрапити за ґрати на строк до трьох років. За цією статтею поліцейські відловлюють споживачів наркотиків.
Однак, якщо у порушника копи знайдуть наркотики у великих чи особливо великих розмірах, то тут вже без варіантів, - тільки в'язниця на строк від 2 до 8 років.
Скільки це - "великі" і "особливо великі розміри" - сказано в наказі МОЗ №188. Наприклад, для марихуани до 5 грам вважається невеликим розміром, від 500 грам до 2,5 кілограм - це вже буде великим розміром, а все, що більше 2,5 кіло - це особливо великі розміри.
Зміни саме в цей наказ і мають намір ініціювати в Мін'юсті.
"У нас ці норми в рази, а іноді в десятки разів менше, ніж європейські. Відповідно, в Європі за зберігання навіть в десять разів більше, нічого не буде, а у нас - вже люди йдуть до в'язниці. Вони наркомани, вони хворі, їх потрібно лікувати, але ми направляємо їх до в'язниці. На різниці між нашими та європейськими нормами ми надмірно утримуємо у в'язниці тисяч 10 осіб. А у в'язницях немає інфраструктури, щоб нормально лікувати наркозалежних", - заявив Денис Малюська.
Те саме в березні 2018 року намагалася зробити в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун, коли винесла на громадське обговорення зміни до наказу №188. Однак ініціатива Супрун нарвалася на жорстку критику окремих громадських діячів і депутатів, які навіть збирали підписи під зверненням до прем'єр-міністра з вимогою приборкати свавільну "доктор смерть". Супрун почали звинувачувати в "латентній легалізації наркотиків", "геноциді українців" і ще бозна в чому. Тому текст наказу вирішили не чіпати від гріха подалі.
Уляна Супрун
Хоча ідея підвищити поріг зберігання наркотиків, після якого настає кримінальна відповідальність, належить навіть не Супрун і вже тим більше не Малюсьці. Ще в 2013 році уряд Азарова прийняв "Стратегію державної політики боротьби з наркотиками на період до 2020 року".
"Варто розробити нові стандарти малих, великих, особливо великих розмірів наркотиків в напрямку підвищення їх порогової кількості", - значиться в тексті документа.
У чергу за дозою
Дійсно, в європейських країнах поріг зберігання наркотиків, за яким настає кримінальна відповідальність, значно вище, ніж в Україні. Розглянемо на прикладі марихуани: якщо в Україні - це до 5 грам, то в Фінляндії - це 15 грам, в Австрії - 20 грам, Португалії - 25 грам, Нідерландах - 30 грам.
Але якщо в Україні зробити так, як в Європі, то черга за дозою розтягнеться від Львова до Маріуполя, адже українці відразу захочуть собі купити наркотиків. Приблизно так звучить один із головних аргументів противників підвищення норм зберігання наркотиків.
Стверджувати, що після зміни наказу №188 більшість українців раптом захочуть стати наркоманами, звичайно, некоректно, адже відповідальність - як адміністративна, так і кримінальна, нікуди не дівається. І навіть не полегшується. Наприклад, якщо малими розмірами марихуани вважатимуть не 5 грам, як зараз, а 10 чи 15 грам, то все одно відповідати перед законом доведеться.
А ось той аргумент, що "баригам" стане легше дихати, якщо без ризику для свободи (тільки для гаманця) стане можливо зберігати при собі більше наркотиків, на перший погляд, виглядає розумним. Але справа в тому, що збут наркотиків - це стовідсоткова кримінальна відповідальність, і неважливо скільки коноплі продає дилер: 1 грам чи 1 кілограм.
"Зміни в наказі не стосуються збуту наркотиків, - пояснює "Апострофу" представник ГО "Українська асоціація медичного канабісу" Тарас Ратушний. - Стаття 307 передбачає покарання незалежно від кількості. Тому "нормалізація" порогів невеликих кількостей у наказі МОЗ - абсолютно раціональний шлях і єдино ефективний спосіб перерозподілити ресурси поліції на розкриття реальних злочинів".
Реальні злочини - це, звичайно ж, збут наркотиків, тобто причина проблеми незаконного обороту.
Але статистика роботи Нацполіції вказує на те, що дилерам і так непогано "працюється", без будь-яких збільшень норм.
Так, за даними Офісу генерального прокурора, за 2019 рік за збут наркотиків за статтею 307 (яка спрямована проти наркодилерів) було відкрито 4155 кримінальних проваджень, а за статтею 309 (проти споживачів наркотиків) - 18 тисяч 483.
За збут наркотиків було відкрито 4155 кримінальних проваджень
"Чим більше навантажувати систему низькоприорітетними завданнями, тим менше пріоритетних проваджень буде доведено до вироку, - додає Ратушний. - Цю картину ми й спостерігаємо в статистиці засуджень за збут наркотиків (із 3363 вироків у 2013 році до 571 вироку в 2018 році). Відсоток осіб, які отримали покарання за збут наркотиків, - єдиний реальний показник ефективності поліції з протидії наркозлочинності".
Але є тут невеликий нюанс. Справа в тому, що продаж наркотиків довести набагато складніше, ніж просто зберігання без мети збуту. Тому в суді звинувачення за статтею 307 часто перетворюється в обвинувачення за статтею 309, щоб дилер отримав хоч якийсь строк, у разі, якщо продаж довести складно. А якщо без ризику для свободи дилери зможуть носити при собі більше наркотиків, відповідно, і працювати їм буде простіше.
"Зі збутом дійсно боротися важко. Звичайна справа за 307 статтею "з'їдає" мінімум пачку паперу А4, купу часу і зусиль на документацію і фіксацію доказів. Із новим КПК для суду тепер недостатньо самообмови під тортурами або іншою формою тиску, потрібно дві контрольні закупівлі. Це дійсно важко - боротися з реальною злочинністю. А типова справа за статтею 309 - це 20-30 аркушів А4, незаперечний доказ у вигляді декількох грам трави - ось же воно, вирок неминучий, розкриття стабільне", - резюмував Ратушний.
Чи спрацюють зміни
Утім, на думку експертів, опитаних "Апострофом", навіть якщо МОЗ і змінить наказ №188 убік збільшення порогів, то це мало що змінить в пенітенціарній системі.
"Міністр юстиції заявляє про плани скоротити кількість засуджених, замість того, щоб привести умови утримання засуджених у відповідність до європейських стандартів. Навіть якщо він скоротить кількість ув’язнених на 10 чи 20 тисяч осіб, однак залишить їх у тих хлівах, в яких вони перебувають і які непридатні для проживання, - проблема не вирішиться, - пояснює "Апострофу" екс-начальник Державної пенітенціарної служби Сергій Старенький. - Усі ці заяви щодо скорочення кількості людей, які відбувають покарання, будь-якими способами, направлені тільки на те, щоб завантажити роботою і грошима проект пробації, тобто виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі. Там дуже хороше фінансування з країн ЄС. І міністр бачить для себе можливість отримати грантові гроші".
Також мало що зміниться і в справі реабілітації наркозалежних.
"Немає сенсу людину, яка вживає наркотики, в принципі позбавляти волі, адже вони і в місцях позбавлення волі знаходять способи, як їм отримати наркотики. Тому, якщо у держави є завдання протидіяти незаконному обігу наркотиків, тоді таких людей потрібно лікувати. Збільшення або зменшення порога докорінно нічого не змінить в боротьбі з наркозлочинністю, - додає "Апострофу" юрист-криміналіст Анна Маляр. - У Західній Європі пішли по шляху, про який в Україні і чути не хочуть: таким людям просто безкоштовно дають на наркотичні речовини в спеціальних місцях, наприклад, при лікарнях. І залежні люди, які не хочуть лікуватися, а людину примусово лікуватися не змусиш, просто отримують наркотики безкоштовно. Таким чином, вбивають наркоринок, з одного боку, а з іншого боку, людині вже не потрібно скоювати злочини, щоб десь дістати наркотики, вона не вимагає гроші на наркотики від родичів, чи виносить все з дому, як це відбувається у нас. Ну, добре, якщо наше суспільство ще не готове до таких кроків, то залежних людей потрібно хоча б лікувати".
