Під тиском малого і середнього бізнесу уряд значно послабив обмежувальні заходи, перейшовши до першого етапу адаптивного карантину. Але складно сказати, що свою хватку послабив коронавірус, адже кожен день медики виявляють сотні нових хворих. При цьому обсяги тестування на COVID-19 в нашій країні залишаються одними з найнижчих в Європі. Чи дають медичні показання підстави для виходу з карантину і яка в країні ситуація з тестуванням, розбирався "Апостроф".
Цифри "радили" не пом'якшувати
Вперше про послаблення карантину у МОЗ заговорили 21 квітня, що досить дивно. Адже починаючи з 19 квітня, статистика захворюваності в Україні кожен день тільки росла, а 21 квітня (коли карантин вирішили послаблювати) захворіло 467 осіб. Більше нових уражених до цього було лише 16 квітня - 501 людина. Які у МОЗ були підстави говорити про пом'якшення карантину на тлі зростаючих чисел - незрозуміло.
Втім, тоді на поступки вірусу піти побоялися: 22 квітня уряд продовжив карантин без послаблень до 11 травня. І, очевидно, це рішення було вірним. Адже саме 22 квітня захворіло 578 осіб - найвищий добовий показник за весь період пандемії.
4 травня у Кабміні вирішили продовжити карантин до 22 травня, але вже з відомими послабленнями з 11 травня. В цей час крива захворюваності дійсно ринулася вниз (станом на 4 травня було виявлено 366 нових випадків), але потім тільки росла: 5 травня - 487 нових випадків, 6 травня - 507, 7 травня - 504, 8 травня - 515, 9 травня - 522.
До речі, 9 травня взагалі було піковим по захворюваності у світі. У цей день захворіло майже 96 тисяч осіб. Відповідно, при такій динаміці логічно було б відкласти пом'якшення карантину, адже і в Україні спостерігалися пікові цифри захворюваності - але цього не сталося. Правда, чиновники запевняли, що в Україні і так найнижчі показники в Європі. І все завдяки тому, що ми вчасно ввели карантин.
Стратегія тестування
Однак "гола" статистика захворюваності - всього лише фрагмент загальної картини. Наріжним каменем є кількість населення, яке тестується. Адже чим менше перевіряти на коронавірус, тим менше людей ним хворітиме.
За даними Центру Громадського Здоров'я (ЦГЗ), з початку пандемії в Україні провели понад 187 тисяч тестів на коронавірус методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Багато це чи мало?
З одного боку, цього недостатньо.
"Кількість проведених тестів істотно впливає на оцінку епідеміологічної ситуації (а адже саме на цю оцінку орієнтується Кабмін, обіцяючи знову послабити карантин, - "Апостроф"), - каже нашому виданню джерело у Міністерстві охорони здоров'я. - На сьогоднішній день наша статистика - це не хворі, це виявлені випадки. Тому, з точки зору епідемнагляду, природно, потрібно збільшити кількість тестувань. Не маючи об'єктивної картини щодо поширення вірусу на території України, важко планувати як вихід з карантину, так і його пом'якшення".
З іншого боку, просто так збільшити масштаби тестування, за словами екс-директора ЦГЗ Володимира Курпіти, немає сенсу.
"Бездумно збільшувати тестування теж не правильно. Стратегія повинна бути економічно обґрунтована, наприклад, відсоток позитивних результатів тестів становить 15-18%. Це означатиме, що ми тестуємо тих, кого потрібно, - каже "Апострофу" Курпіта. - Будь-яка стратегія тестування повинна відповідати певним завданням. Завдання по коронавірусу - своєчасне виявлення і відстеження контактів. Але МОЗ не озвучує інформацію, скільки контактів було відстежено, скільки протестовано і який результат".
Звичайно, перевірити безкоштовно всіх охочих нереально, тому тестують п'ять категорій українців: підозрілих, пацієнтів з пневмонією, контакти хворих з підтвердженим діагнозом COVID-19, медиків (кожні п'ять днів), і пацієнтів, які одужали, для зняття діагнозу.
За даними сайту Our World in Data, на якому акумулюється вся основна світова статистика по коронавірусу, показник тестування в Україні в перерахунку на 1 тисячу осіб складає 4,2. У сусідній Польщі на 1 тис громадян тестують утричі більше - 13,2, а в Білорусі, де не введено карантин - 30,1
Чому ж в Україні так мало тестують у порівнянні з іншими країнами? Банальний брак ПЛР тестів?
Проблеми лабораторій
Точну кількість завезених в країну тестів назвати важко: їх закуповує держава, волонтери, бізнес, місцева влада. Але, наприклад, в кінці березня з Південної Кореї і Китаю, за даними ОП, в країну привезли 150 тисяч ПЛР тестів. 100 тисяч тестів привіз нардеп Вадим Новинський, ще 100 тисяч на початку квітня купив олігарх Олександр Ярославський. А отже, Україна отримала мінімум 350 тисяч ПЛР-тестів, а провела всього 187 тисяч тестувань на COVID-19.
Медики, які безпосередньо працюють з хворими на коронавірус, розповіли "Апострофу", що зараз дефіциту в тестах дійсно немає. Але є інша, більш серйозна проблема.
"Лабораторії перевантажені так, що не можуть впоратися з навантаженням. У деяких областях по два тижні і довше чекають результатів хворі люди, - розповідає "Апострофу" лікар-інфекціоніст Києво-Святошинської ЦРЛ Ольга Вознюк. - У нас в лікарні зависли пацієнти ще з 5 травня, а сьогодні вже 13 травня. Краще б замість апаратів ШВЛ купували обладнання для ПЛР діагностики. Немає апаратів для проведення ПЛР тестів, немає спеціально обладнаних лабораторій, немає людського ресурсу. У цій сфері, як і в усій медицині в Україні, низькооплачувані фахівці, які повинні бути висококваліфікованими. Їх не навчиш за пару тижнів або навіть за пару місяців".
"Мережа лабораторних центрів в Україні, на які припадає основна маса безкоштовних тестів, працює з колосальним перевантаженням. У деяких лабораторних центрах відповідь видається тільки через п'ять днів", - додає "Апострофу" епідеміолог Олексій Галімський.
Основне обладнання, яке дозволяє перевіряти проби на коронавірус - ампліфікатор. Наприклад, у Вінницькому обласному лабораторному центрі МОЗ є три таких прилади, що дозволяє регіону бути серед лідерів по тестуванню. Але навіть цього, як зізналася "Апострофу" директор лабораторії Валентина Зайцева, не так і багато.
"Якщо порівнювати з Великою Британією, Францією і США, то цього, звичайно ж, мало. Але для нас і це нормально", - зазначила Зайцева.
Через дефіцит обладнання дослідження багатьох проб доводиться відкладати на потім.
"Наприклад, сьогодні на ранок нам доставили 640 зразків. А ми опрацюємо десь до 450-500 зразків за добу", - додає Зайцева.
А ось в лабораторії МОЗ у Донецькій області до недавнього часу ампліфікатора не було взагалі. Апарат вже з'явився, але ПЛР лабораторія, за словами її директора Василя Гончаренка, повноцінно зможе запрацювати за два тижні. Згідно з планом уряду, за два тижні має розпочатися другий етап виходу з карантину, а лабораторія в Донецькій області тільки почне працювати.
"Зараз в Маріуполі закінчується комплектація ПЛР лабораторії. Наші два фахівця поїхали до Сєвєродонецька для навчання, і реально через два тижні ми закриємо проблеми півдня Донецької області, - каже "Апострофу" Василь Гончаренко. - Сьогодні у 4-й міській лікарні Маріуполя є тільки аналізатор для ПЛР досліджень. Він зараз може обробляти близько 10 проб за день. Це дуже мало. Коли почне працювати наша лабораторія, вона оброблятиме 200 проб за добу. А сьогодні доводиться викручуватися. Ось нам допомагає Центр громадського здоров'я у Києві, ми двічі на тиждень возимо проби туди".
Що маємо в сухому залишку: статистика захворюваності не коректна і не показує об'єктивної картини, стратегія тестування неясна, далеко не всі лабораторії можуть впоратися з навантаженням при тому, що Україна і так робить мало ПЛР тестів.
То чи не зарано Україна вирішила вийти з карантину?
"Транспорт запускати потрібно і, здається, це вже доходить до влади. Але у транспорт запускати без маски не можна. Якщо ми звикнемо жити в масці до тих пір, поки не з'явиться вакцина, то нічого страшного не станеться", - розповіла "Апострофу" заввідділом респіраторних та інших вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л.В. Громашевського Алла Мироненко.