Третій рік поспіль в Балаклії відбуваються вибухи на військових складах. 15 листопада під час утилізації боєприпасів загинули двоє військовослужбовців. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук відреагував на подію оперативно, висловивши співчуття сім'ям загиблих і пообіцявши надати невідкладну медичну допомогу пораненим. Але про компенсацію сім'ям загиблих - поки ні слова. Хоча, на думку колишнього голови Служби зовнішньої розвідки, генерала армії України Миколи Маломужа, відповідне рішення повинні прийняти в Міноборони вже сьогодні.
Також генерал заявив, що покарання за загибель двох військових і поранення ще п'ятьох у Балаклії повинні в першу чергу понести керівництво військової частини і працівники Генштабу. Але проблема більш глобальна і полягає у відсутності професіоналізму військового керівництва. Таку думку Маломуж висловив "Апострофу".
Ми знову зіштовхнулися з порушеннями правил техніки безпеки. Хоча Міністерство оборони заявляло, що це планові знищення боєприпасів, для правильного проведення цих дій потрібно було залучити всі необхідні засоби безпеки, і особливо – пов'язані з дистанційним знищенням цих боєприпасів. Сапери й інші військовослужбовці не повинні були знаходитися у безпосередній близькості до місця вибухів. У таких випадках повинні бути підготовлені захищені місця – сховища або котловани. Всі заходи повинні проходити дистанційно, коли люди знаходяться у повній безпеці. Найголовніше, що для проведення таких заходів не потрібно додаткових коштів, особливих умов і особливих технічних засобів. Це проводиться за допомогою простих дистанційних приладів, які є у військових вибухотехніків.
Ми уже маємо негативну практику неконтрольованих вибухів у Балаклії, коли детонували снаряди й інші системи залпового вогню – у той період також порушувалися правила техніки безпеки і пожежної безпеки. Сьогодні і керівники цього полігону, і самі виконавці, і керівники вибухотехнічних служб припустилися порушень елементарних правил.
У першу чергу за цей випадок повинно понести покарання керівництво військової частини, яке несе юридичну відповідальність за проведення робіт зі знищення боєприпасів і забезпечення техніки безпеки. Це командир військової частини і керівник того наряду, який проводив ці заходи. Якщо слідство встановить в їх діях ознаки злочину, вони мають понести кримінальну відповідальність.
Відповідальність за провал забезпечення самого режиму знищення боєприпасів і залучення наряду повинні понести також люди на рівні Генштабу і Міноборони, бо вони мали відпрацювати заходи, які не допускали б таких наслідків. Адже працювали комісії, було засідання РНБО з цього питання, але, як бачимо, дієвих заходів не задіяно по лінії кураторства.
Начальники "главків" з забезпечення боєприпасів, інші посадові особи, які не виконали рішення РНБО щодо забезпечення і недопущення порушень, також повинні понести покарання. Командири частин і командири, які забезпечували знищення боєприпасів із порушеннями конкретних інструкцій, а отже закону, повинні нести кримінальну відповідальність. А керівники, які повинні контролювати, створити умови, призначити відповідні професійні кадри, повинні нести адміністративні і дисциплінарні покарання у вигляді зміщення з посад і звільнення з роботи.
До міністра оборони питань немає
Міністр оборони лише приступив до виконання службових обов'язків і не розібрався у проблемних напрямках. Однак зараз головою Міноборони є некомпетентна людина, яка не має ні освіти, ні досвіду, ні бачення (міністром оборони є Андрій Загороднюк, - "Апостроф") - тож він не може глибоко оцінити проблеми, які існують в армії, і в цій ситуації зокрема. Тому особливих очікувань до нього і не могло бути - і його вини в цій трагедії немає.
"Знімати" його поки ще рано, але він повинен зробити висновки із того, що сталося. Наш міністр оборони може говорити про загальні, юридичні, інтеграційні аспекти, але це теорія. В його прямій компетенції не лише стратегія, але й збереження боєприпасів, склади. Начальник генштабу має бойовий досвід, але він ці теми не охоплює.
Практика, коли кабмін формується за політичною ознакою, непогана. Але для нас це сьогодні принципово неприйнятно. Повинен бути потужний кулак – міністр оборони з високим військовим досвідом, начальник генштабу, заступники, командуючі. Тоді буде реальна комплексна система безпеки й оборони, включаючи СБУ й розвідку. Якщо почнемо гратися – за політичними мотивами призначати людей, набирати їм команди радників, заступників - то це буде повний провал. Як правило, радники нічим не допомагають - всі рішення має приймати компетентна перша особа.
У період політичної, економічної, безпекової, дипломатичної кризи повинні працювати в уряді професіонали. А у сфері безпеки й оборони - це військові або люди з військовим фахом. Більше того, я спілкувався з керівниками Міноборони країн НАТО, з представниками ЦРУ, ФБР, керівниками спецслужб Великої Британії, США і Китаю. Вони стверджують що збройні сили працюють ефективно в умовах військових дій там, де ними керують професіонали високого класу.
У нас сьогодні практично йде війна, отже міністром оборони і керівниками спецслужб повинні бути не політики, а професіонали високого класу, які мають бачення програми дій, авторитет серед військовослужбовців і міжнародних партнерів. Постає питання реальних справ, а не лише розмов на РНБО, механізму виконання прийнятих рішень - а реалізувати їх може лише професіонал. Але в нас, як правило, цього не було – проходили за політичними, кумівськими квотами, приводили шкільних товаришів, бізнесменів та призначили з подачі із-за кордону. Тому криза у нас існує з часів Кравчука.
Родичі загиблих повинні отримати компенсацію – це рішення має прийняти Міноборони вже сьогодні. У багатьох країнах це мільйони або сотні тисячі доларів США. У нас це теж має бути серйозна компенсація – її треба провести оперативно, без будь-яких затримань. Бо щодо загиблих на Сході люди часто звертаються до мене - є багато питань і нарікань, що ці компенсації не виплачують.