У Києві у вівторок, 5 листопада, невідомі знову влаштували масштабну НП, повідомивши про замінування кількох станцій метро. Під удар потрапили найважливіші пересадочні вузли столиці - "Майдан Незалежності" та "Палац спорту", які закрили для перевірки. Слідом за ними закрили також станції "Льва Толстого" і "Хрещатик". Як результат - кияни, які їхали на роботу, потрапили в страшну штовханину, що утворилася на виході зі станцій.
"Апостроф" розповідає про ситуацію з "мінуванням" у столиці і про те, як потрібно поводитися в подібних умовах.
Що сталося
Вранці 5 листопада в поліцію надійшло повідомлення про мінування станцій "Майдан Незалежності" та "Палац спорту". Обидві станції одразу закрили, щоб провести необхідні перевірки. Слідом закрили також станції метро "Хрещатик" і "Льва Толстого", які з'єднані переходами з "замінованими" станціями.
У результаті в метро сталася страшна тиснява, оскільки люди поспішали вибратися з підземки.
Перевірки правоохоронців, на щастя, традиційно нічого не виявили. Нічого - в плані загрози людським життям, а ось неготовність метро до таких інцидентів знову стала очевидною. Ні правоохоронці, ні співробітники метрополітену фактично ніяк не беруть участі в евакуації пасажирів, у результаті чого в метро утворюється натовп, який рухається до виходу, іноді змітаючи інших, іноді просто не помічаючи нікого навколо. Не хотілося б, як то кажуть, "каркати", але неконтрольованість цього натовпу та ймовірність того, що саме в ньому опиниться справжній терорист - не менша небезпека...
Обережно, бомба
Історія з телефонним мінуванням за останні роки перетворилася для Києва з проблеми хуліганства в проблему НП міського масштабу. По-перше, горе-терористи розійшлися не на жарт. То по всьому Києву замінують супермаркети, то дитячі садки і школи ... та й навіть Макдональдси "падали" жертвами телефонних мінерів. А скільки разів за останній час мінували метро й Центральний залізничний вокзал - навіть і згадувати не хочеться...
При цьому поліція в боротьбі з віртуальними терористами - безсила. Дзвінки приходять із інших міст або - з непідконтрольних Києву територій. Так було, зокрема, 21 квітня 2019 року в день першого туру президентських виборів.
"Російські найманці і терористи так званих псевдореспублік з метою дестабілізації ситуації в країні "постаралися" в неділю на славу... За цими фактами відкрито 20 кримінальних проваджень", - заявив тодішній заступник голови Нацполіції В'ячеслав Аброськін.
Однак також відомі випадки, коли до телефонних мінерів дістатися-таки вдавалося. Лише у вересні 2019 року одного такого псевдомінера засудили до двох років в'язниці з випробувальним терміном в один рік. Чоловік повідомив про "мінування" навчального закладу.
В цілому ж "жарти" з мінуванням підпадають під статтю 259 Кримінального кодексу України. Залежно від наслідків, псевдомінеру може світити до 8 років в'язниці.
Захоплення мосту
Найбільш кричуща ситуація з лжемінуванням, щоправда, не телефонним, сталася 18 вересня 2019 року, коли колишній військовослужбовець Олексій Белько захопив Міст метро, що з'єднує правий та лівий береги Києва. В той день в столиці стався масштабний транспортний колапс, який зупинив місто на довгі години. Бомби у чоловіка в результаті не виявилося, хоча він і мав при собі вогнепальну зброю.
Що робити
Якщо ви опинилися в гущі подій, пов'язаних з телефонними мінерами, в першу чергу варто пам'ятати, що погано/страшно всім, а тому за можливості потрібно зберігати спокій і не піддаватися паніці. Так, можливо, ви не встигнете на роботу або пізніше повернетеся додому. Це погано, але в ситуації, що склалася, від вас мало що залежить, а паніка в натовпі може призвести до жертв. Можливо, така паніка і є метою псевдотеракту. Також варто просто залишатися людиною, допомагаючи громадянам із дітьми чи похилого віку.
Потрібно також усвідомити, що як би не набридли всім сотні лжемінувань, поліція не може просто зробити вигляд, що нічого не сталося і проігнорувати дзвінок. Є процедура, якої доводиться дотримуватися, незважаючи на всі ускладнення з нею пов'язані. Вже краще так, ніж допустити хоча б мінімальну можливість трагедії.
