Банківський комітет Сенату США має намір ініціювати введення нових санкцій проти Росії, які можуть вдарити по російській металургії і гірничовидобувній галузі. Співрозмовники "Апострофа" впевнені, що така пропозиція не матиме достатньої підтримки в Конгресі, який діє в подібних питаннях з оглядкою на адміністрацію президента Дональда Трампа. Більше того, економісти констатують, що чинні санкції проти РФ мають дуже обмежений вплив, а найгірший період російська економіка вже перетерпіла. Реально вплинути на зовнішню політику Росії вони, швидше за все, зможуть хіба що в довгостроковій перспективі. Разом із тим, два способи жорсткого покарання за агресію, зокрема відносно України, - нафтове ембарго для РФ і її відключення від системи SWIFT - Захід поки не застосовує.
"Апостроф" поспілкувався з експертами, зокрема з російськими економістами, про те, чи загрожують Кремлю нові санкції, і що буде в разі жорстких заходів з боку світового співтовариства.
Нові санкції
У Банківському комітеті Сенату США оголосили про плани посилити санкції проти РФ за її дії в Україні, Сирії, а також ймовірні хакерські атаки на США. З такою пропозицією виступили сенатори від Республіканської та Демократичної партій — Майк Крепо (Айдахо) і Шеррод Браун (Огайо). Ініціативу незабаром повинні оформити у вигляді законопроекту. Поки деталей небагато: "широкі" санкції повинні завдати удару по гірничовидобувній галузі, металургії та залізничних перевезеннях. Крім цього, у комітеті стверджують, що проект здатен зміцнити чинні санкції та обмежити російські енергетичні проекти і боргове фінансування в ключових секторах економіки. В офіційній заяві комітету сказано, що Конгрес хотів би переконатися, що санкції проти Росії ефективні і ростуть пропорційно, оскільки Москва не йде на поступки.
Зрозуміло, поки рано говорити, що санкції будуть розширені і як вони вплинуть на російську економіку. До того ж, співрозмовники "Апострофа" не вірять, що ініціатива отримає достатню підтримку в Конгресі.
"Швидше за все, нові санкції не введуть, — вважає керівник Центру східноєвропейських перспектив у Вашингтоні Микола Воробйов. — Трамп сам не зацікавлений в тому, щоб вводити санкції проти Росії. А Конгресові знадобляться місяці або навіть роки, щоб затвердити нові санкції. Закріпити їх на рівні Конгресу – дуже складно. Крім того, республіканці поки не зацікавлені в тому, щоб вставляти палиці в колеса Трампові, тому що він є переможцем від їхньої партії. Коли будуть проміжні вибори в 2019 році, зрозуміло, що рейтинги президента вплинуть на рейтинги республіканців, які будуть обиратися в своїх штатах".
Підтверджує цю думку професор Київського інституту міжнародних відносин Сергій Галака: "Не думаю, що в Конгресі зараз зберуть критичну масу голосів. Якщо Росія дасть привід, то ці напрацювання можуть швидко реалізуватися в законопроект й будуть прийняті. Але потрібно враховувати, що виконавча влада в США очолюється президентом. Без ініціативи президента навряд чи щось станеться. А в нього поки що таких намірів я не бачу". У випадку з такими законодавчими пропозиціями важливіше те, що таким чином окремі сенатори і політичні групи підтверджують свою позицію і просувають власні ініціативи.
Почекати років двадцять
Безглуздо міркувати про нові санкції, уникаючи аналізу того, як на Росії позначилися ті, що діють зараз. Україна їх бачить не тільки як наслідок агресивних дій Росії (що цілком зрозуміло), але і як спосіб змінити її зовнішню політику. Однак об'єктивні оцінки не дають особливих сподівань, що це станеться в найближчому майбутньому. Російський економіст Дмитро Некрасов, який мешкає у Європі, сказав "Апострофу, що у цьому питанні варто орієнтуватися не на п'ятирічний термін, а швидше на період 15-20 років. І хоча санкції продовжують впливати на іноземні інвестиції і економічне зростання в РФ, пік їх ефективності минув в 2014-2015 роках.
"Насправді, протягом п'ять років нічого катастрофічного в російській економіці не відбудеться. [...] Все це досить довгостроковий вплив — воно неприємно, безумовно, але не має катастрофічного характеру, зараз не створює якихось серйозних загроз. Чи можуть вони вплинути на зовнішню політику? Вони, безумовно, Кремлю не подобаються і впливають на зовнішню політику, але не так, щоб Кремль заради зняття санкцій міг піти на якісь дуже суттєві поступки. [...] Але я вважаю ще менш ймовірним, що ці санкції просто скасують без досягнення мети. Питання в тому, домогтися чого? Повернення Криму? Так, це малоймовірно", — розповів про своє бачення Некрасов.
Не завдали санкції непоправної шкоди життєво важливій для російської економіки нафтогазовій галузі, вважає російський аналітик в цій сфері Михайло Крутіхін: "Санкції, коли вони вводилися, могли мати дуже серйозний ефект для проектів розробки нафти на арктичному шельфі і з так званих важковидобувних запасів, які потребують сучасних технологій. Але, коли в той же момент впали ціни на нафту, ці санкції стали нейтральними або недоречними, оскільки ціни вже зробили видобуток такої нафти некомерційним".
З іншого боку, з великими труднощами в результаті санкцій зіткнулися деякі проекти, наприклад, з освоєння Південно-Кіринського родовища (острів Сахалін, Росія). До того ж, за словами Крутіхіна, великою проблемою для російських компаній стало отримання пільгових кредитів від західних банків.
"Головне, якщо дивитися на ефект, на російське населення - це так звані контрсанкції (заборона на поставки імпортних продуктів до Росії, - "Апостроф"), які були введені російським керівництвом проти власного населення. На населення це дуже сильно вплинуло. А нафтогаз в нинішньому стані, думаю, і під санкціями проживе", — додав Крутіхін. "Помітний ефект", на його думку, мали й персональні санкції проти значних російських чиновників та політиків.
Однак, як ми знаємо, поки вони не вплинули на російську зовнішню політику. Для цього потрібні більш серйозні обмеження, у зв'язку з цим часто говорять про відключення Росії від системи міжбанківських платежів SWIFT та нафтове ембарго для РФ. Друге Крутіхін називає "теоретично можливим", тому що це основне джерело доходів федерального бюджету, а покупці російської нафти "відносно легко" можуть перейти на інші джерела.
"Так, це було б дуже серйозним ударом по Росії. Але поки, наскільки я знаю, така можливість не розглядається Заходом", — сказав аналітик.
Тоді як Дмитро Некрасов взагалі вважає ембарго на постачання російської нафти технологічно неможливим у найближчі десятиліття, оскільки це потребує будівництва нових трубопроводів і нафтопереробних заводів. Що стосується відключення SWIFT, то це, за словами Некрасова, "зброя, яка ефективно діє в піврічному діапазоні". Економіст вважає, що після короткочасного шоку, який буде супроводжуватися товарним голодом і спустошенням магазинів, економіка адаптується.
"Я поки не бачу навіть близько політичної волі відключити Росію від SWIFT. Хоча це можливо", — сказав він.
